Тяжкість захворювання на COVID-19 залежить від того, на яку частину вірусу націлені антитіла - дослідження

Науковці Стенфордського університету встановили, що під час легкого та важкого перебігу COVID-19 антитіла націлені на різні частини вірусу, йдеться у повідомленні медичного факультету університету.

"Це одне із найповніших на сьогодні досліджень імунної відповіді антитіл до SARS-CoV-2 у людей із будь-яким спектром тяжкості захворювання, від безсимптомного до смертельного", - наведено у повідомленні слова доцента кафедри патології Скотта Бойда.

Дослідження показало, що люди з тяжкою формою COVID-19 мають меншу частку антитіл, націлених на спайковий білок, який використовується вірусом для проникнення в клітини людини, ніж антитіл, націлених на білки внутрішньої оболонки вірусу.

Дослідники вивчили перебіг хвороби у 254 осіб із безсимптомним, легким або важким COVID-19. Серед пацієнтів із симптомами 25 лікувалися амбулаторно, 42 - у терапевтичних відділеннях, 37 - у відділеннях інтенсивної терапії. Двадцять п'ять осіб у дослідженні померли від хвороби.

Бойд і його колеги проаналізували рівні трьох типів антитіл - IgG, IgM і IgA - і пропорції, націлені на вірусний білок-шип або внутрішню оболонку вірусу в міру розвитку хвороби.

Зазначається, що вірус SARS-CoV-2 за допомогою спайк-білка ("шипа") з клітинним рецептором ACE2, опинившись всередині клітини, скидає свою зовнішню оболонку, оголюючи внутрішню оболонку, яка покриває його генетичний матеріал. Незабаром вірус задіює механізм клітинного виробництва білка, щоб виробити більше вірусних частинок, які потім вивільняються для зараження інших клітин.

"Антитіла, які розпізнають і зв'язуються з білком-спайкою, блокують його здатність зв'язуватися з ACE2, запобігаючи зараженню клітин вірусом, тоді як антитіла, які розпізнають інші вірусні компоненти, навряд чи допоможуть запобігти поширенню вірусу. Сучасні вакцини-кандидати використовують частини спайкового білка для стимуляції імунної відповіді", - зазначається у повідомленні.

Однак, вчені попереджають, що, хоча дослідження виявило тенденції серед групи пацієнтів, все ще є значна варіабельність імунної відповіді у окремих людей, особливо з важким захворюванням.

Як і в інших дослідженнях, фахівці виявили, що у людей з безсимптомним і легким перебігом хвороби загалом рівень антитіл нижче, ніж у пацієнтів із важким захворюванням. Після одужання рівні IgM і IgA неухильно знижувалися до низьких або невизначених рівнів у більшості пацієнтів протягом періоду від одного до чотирьох місяців після появи симптомів або передбачуваної дати інфікування, а рівні IgG значно впали.