Законодавство, що передбачає створення Спеціалізованого антикорупційного суду в Україні, опрацьовуватиметься, повідомив керівник головного департаменту правової політики Адміністрації президента України Костянтин Красовський.

"Законом про судоустрій передбачено, що антикорупційний суд має бути створено через рік після ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд. Нині опрацьовується питання розробки відповідного законодавства. Спочатку має бути створено Верховний Суд, який стане апеляційною інстанцією для антикорупційного суду", - сказав він у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" в п'ятницю.

К.Красовський зазначив, що необхідно дійти консенсусу щодо того, які вимоги будуть до суддів. "Хто має бути суддями? Ті, хто вже працював, чи люди, які не працювали суддями взагалі. Необхідно визначити вимоги до судді, потім побудувати на цьому відповідний механізм відбору, щоб суд запрацював", - розповів він.

Як повідомлялося, 3 листопада Верховна Рада України прийняла в першому читанні президентський проект закону №5180 про Вищу раду правосуддя у рамках законодавчого забезпечення судової реформи.

Законопроект визначає статус, повноваження, підстави, організацію та порядок діяльності Вищої ради правосуддя, яка визначається як колегіальний, незалежний конституційний орган суддівського самоврядування, що діє на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на основі відповідальності, підзвітності суспільству, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів.

Проектом закону передбачено, що Вища рада правосуддя ухвалюватиме рішення про звільнення суддів із посади і надаватиме згоду на затримання або арешт судді. Нині згоду на затримання та арешт судді надає Верховна Рада України.

Пропонується надати Вищій раді правосуддя повноваження вносити подання щодо призначення судді на посаду, створювати органи для розгляду справ про дисциплінарну відповідальність суддів, приймати рішення про переведення судді з одного суду до іншого, погоджувати кількість суддів у суді, брати участь у визначенні видатків держбюджету на утримання судів, органів правосуддя, затверджувати за поданням Державної судової адміністрації України нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення судів.

До складу Вищої ради правосуддя, згідно із законопроектом, входить 21 член. Із них 10 обирає з'їзд суддів, 2 призначає президент, 2 обирає Верховна Рада, 2 - з'їзд адвокатів, 2 - Всеукраїнська конференція прокурорів ще 2 - з'їзд представників юридичних вищих навчальних і наукових закладів.

Глава Верховного Суду входить до Ради за посадою.

Її членів призначають терміном на чотири роки. Та сама особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два терміни поспіль. У законопроекті прописано порядок обрання членів Вищої ради правосуддя, а також їхні права та обов'язки, порядок звільнення.

Членом Ради може стати громадянин України не молодше 35 років із вищою юридичною освітою та стажем професійної діяльності не менше ніж 15 років. Він має відповідати критерію політичної нейтральності. Не може бути обраний членом Вищої ради правосуддя особа, яка протягом трьох років до дня обрання була членом політичної партії, кандидатом або обіймала виборну посаду в органі державної влади або місцевого самоврядування, брала участь в організації або фінансуванні політичної агітації або діяльності

Прописано структуру та організацію діяльності Вищої ради правосуддя. Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Рада створює дисциплінарні палати, до складу кожної з них входить щонайменше чотири члени, значна частина з них має бути у минулому суддями.

Один із розділів законопроекту присвячений порядку здійснення діяльності Вищої ради правосуддя.