Представники міжнародних фінансових організацій (МФО) уперше візьмуть участь в обговоренні проекту "Новий європейський план для України" (так званий План Маршалла для України) на семінарі, який відбудеться у Вільнюсі 26 січня, повідомив учасник цієї події, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус.

"Дуже важливо, що вперше на таку зустріч приїдуть представники МФО, зокрема Міжнародної фінансової корпорації, Європейського інвестбанку, Європейського банку реконструкції і розвитку", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна" в четвер у Давосі в кулуарах Українського сніданку, організованого Фондом Віктора Пінчука.

За його словами, основною метою семінару є обговорення способів підвищення ефективності міжнародної донорської допомоги, поліпшення її координації та кооперації донорів, а також підвищення якості управління цими коштами та довіри між сторонами.

"Окрім питання додаткового фінансування, є вже багато виділених для України грошей, але немає інституціонального механізму їх освоєння", - пояснив одну з головних проблем у цій сфері А.Абромавічус.

Він повідомив, що представники Литви, екс-прем'єр якої Андрюс Кубіліус є одним з ініціаторів цього "плану Маршалла для України", поділяться своїм досвідом того, як допомогли структурні фонди ЄС у швидкому реформуванні країни та її євроінтеграції.

Водночас А.Абромавічус із жалем зазначив, що українське представництво на цій зустрічі буде недостатнім. За його словами, від України в події візьмуть участь голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко, народний депутат Остап Єднак та ще деякі особи, проте жодного міністра чи заступника міністра не буде.

"Українська сторона недостатню проявляє ініціативу. Має бути хтось з українського боку, хто візьме прапор у руки і його нестиме", - вважає екс-міністр економрозвитку.

За його словами, останнім часом скептицизм в Європі щодо України трохи знизився, тому необхідно використовувати цю ситуацію.

"Це неправильно, коли говорять, що у нас свій шлях і нам іноземці не потрібні. Якби такий шлях існував, то його б уже копіювали в інших країнах. І литовці також не створювали свій шлях", - наголосив він.

А.Абромавічус нагадав, що умови євроінтеграції для Литви також були досить жорсткі, наприклад вимога про закриття Ігналінської АЕС - найсучаснішої і найпотужнішої в колишньому СРСР, після чого Литва одразу стала енергозалежною, проте країна змогла їх виконати і добитися успіху.

Як повідомлялося, 6 листопада 2017 року у Вільнюсі послам країн ЄС, США, Канади і Японії було представлено проект "Новий Європейський план для України", розрахований на десять років, який у середньостроковій перспективі (2018-2020 рр.) передбачає виділення по $5 млрд на рік.

Раніше, 30 березня, Європейська народна партія ухвалила резолюцію, в якій закликала європейські держави розробити довгостроковий план підтримки України, який би включав різні програми допомоги у військовій, гуманітарній та економічній сферах, просування демократичних реформ і підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції.