Нардеп Потураєв: Є необхідність деякі положення законопроєкту про медіа доопрацювати до другого читання
Деякі положення законопроєкту про медіа буде доопрацьовано до другого читання у Верховній Раді, повідомив голова комітету з питань інформаційної та гуманітарної політики Микита Потураєв (фракція "Слуга народу").
"Незважаючи на певні суперечки й навіть запеклі дискусії, вчора закон отримав 233 голоси "за". Але ми повністю усвідомлюємо, що там є необхідність деякі положення доопрацювати до другого читання. Крім того, ми отримаємо дуже скоро, я сподіваюся, офіційний висновок Єврокомісії: можливо, треба буде щось зробити з того, що пропонуватимуть європейські колеги", – сказав він на брифінгу в Медіацентрі "Україна - Укрінформ" у середу.
Парламентарій зазначив, що насамперед необхідно буде напрацювати механізм формування чорного списку осіб, які становлять загрозу національній безпеці України. При цьому Потураєв наголосив, що новий законопроєкт про медіа не скасовує вже наявний чорний список.
"Питання – у механізмі. Зараз у нас рішення ухвалюються за принципом "чорної скриньки". Рішення приймає СБУ. Вони ухвалюються на підставі закону про національну безпеку, але це неприйнятно з погляду європейської правової практики, на що звертали нашу увагу саме європейські експерти. Вони говорили, що ми маємо міну уповільненої дії", – пояснив глава профільного комітету.
За його словами, європейські експерти пропонують передбачити на законодавчому рівні вичерпний перелік критеріїв, згідно з якими особи можуть бути внесені до чорного списку, та прозору процедуру ухвалення відповідних рішень.
"Ми не кажемо, що він (виписаний у законопроєкті список критеріїв – ІФ), ідеальний – ми говоримо колегам із "Євросолідарності": давайте напрацюємо більше критеріїв… І щоб ухвалював (рішення про внесення осіб до чорного списку – ІФ) хоч і державний, але конституційно незалежний від держави колегіальний орган – Нацрада (з питань телебачення та радіомовлення – ІФ)", – уточнив Потураєв.
Крім того, реагуючи на критику ухваленого в першому читанні законопроєкту про медіа, він наголосив, що цей документ, зокрема, збільшує квоту на український музичний продукт у радіоефірі з 30% до 40%.
"Критика про те, що ми дозволяємо порушувати цю квоту на 10%, свідчить про те, що або люди забули арифметику, або про якісь свідомі маніпуляції, у що я не хочу вірити. Йдеться насправді про те, що дійсно Національна рада не скасує, а пом'якшить покарання за порушення квоти на 10%, але не від 100%, а від 40%, тому загальне можливе порушення квоти радіостанцією становитиме максимум дві пісні на 24 години мовлення, проте навіть за це Національна рада видаватиме припис", – пояснив парламентарій.
Він наголосив, що після п'яти таких приписів про порушення Нацрада зможе ухвалити рішення про накладення штрафу на мовника, що "відкриває шлях уже до суворіших санкцій".
Водночас співавтор законопроєкту зазначив, що в контексті розширення повноважень Нацради щодо друкованих видань ідеться не про заборону їх випуску, а про добровільну реєстрацію. "На це є причина. Вона була до цієї фази війни й зараз вона, звісно, ще більше загострилася... Абсолютно дивно, що у нас Мін'юст веде реєстр медіа. Насправді він веде реєстр усіх підприємств і медіа в ньому – не як медіа, а як ФОПи, ТОВи і щось іще. Тобто медійного реєстру в нас немає на сьогодні. До чого це призвело? В нас понад 10 тисяч медіа, що не відповідає дійсності: там багато "сплячих", таких, які прокидаються і починають роздавати посвідчення журналістів під вибори", – уточнив нардеп.
Як повідомлялося, Верховна Рада 30 серпня прийняла за основу законопроєкт "Про медіа" №2693-д.
Оновлення національного законодавства у сфері аудіовізуальних послуг є одним із зобов'язань України згідно з Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, виконання якої необхідне для початку переговорів щодо вступу України до ЄС.
