Більшість українців вважає систему управління державою військовими поганою - опитування
Частка опитаних українців, які вважають демократію найбажанішим типом державного устрою, після початку повномасштабної російсько-української війни зросла до 73%, а тих, хто віддавав перевагу авторитарному режиму, знизилася до 9,5%.
Про це свідчать дані опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 23 до 31 травня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні. Результати опитування презентовано в пресцентрі агентства "Інтерфакс-Україна" в середу.
"У період між 2010 та 2021 роками частка респондентів, які вважали демократію найбажанішим типом державного устрою, була в межах 48-56%, а тих, хто віддавав перевагу авторитарному режиму, - у межах 18-24%. За даними опитування, проведено у вересні-жовтні 2022 року, тобто після початку повномасштабної російсько-української війни, частка перших зросла до 68%, а частка других знизилася до 11,5%. У травні 2023 року частка прихильників демократичного режиму зросла ще більше ˗ до 73%, а частка прихильників авторитаризму зменшилася до 9,5%", - йдеться в пресрелізі Центру Разумкова, переданому агентству "Інтерфакс-Україна" в середу.
Як зазначено, ситуація широкомасштабної війни призвела до зростання в Україні частки респондентів, які вважають "скоріше хорошою" або "дуже хорошою" систему, коли правлять військові або військовий режим (до 28%), тоді як у 2017 році таких було 12%. Однак переважна більшість (71%) українців і нині вважають таку систему поганою.
Водночас слід зазначити, що 26% опитаних в Україні вважають хорошими водночас і систему, коли правлять військові чи військовий режим, і демократичну систему (91% тих, хто вважає хорошою систему, коли правлять військові чи військовий режим, також вважають хорошою демократичну систему). Тобто "військовий режим" переважно сприймається як засіб захисту демократії в умовах військового протистояння з агресором.
Як зазначили соціологи, протягом останніх шести років зростала оцінка громадянами рівня демократичності в управлінні країною. Середній бал, що характеризує, наскільки демократично управляється наша країна (за 10-бальною шкалою, де 1 означає "зовсім не демократично", 10 - "абсолютно демократично"), зріс із 3,8 у 2017 році до 5,1 у 2020-му і до 6,2 у 2023-му.
В Україні порівняно з 2020 роком знизилася з 34% до 28% частка громадян, які вважають, що політична система не дає їм змоги впливати на дії уряду. Водночас також зменшилася з 17% до 12% сумарна частка тих, хто вважає, що політична система дає змогу таким людям, як вони, впливати на дії уряду "безумовно" або "достатньою мірою".
Загалом же оцінка громадянами того, наскільки вони здатні впливати на перебіг власного життя, за останні кілька років практично не змінилася і перебувала в межах 5,8-6,2 бала за 10-бальною шкалою.
Як повідомили соціологи, частка тих, хто вважає себе вільною людиною, порівняно з 2021 роком зросла з 62% до 84%.
За потреби обирати, що важливіше - свобода чи рівність, 75% опитаних обирають свободу (у 2022 році таких було 71%, у 2020 ˗ 64%). Але якщо обирати між свободою та безпекою, то українці частіше обирають безпеку (54,5%, а 44% обирають свободу). Однак вибір на користь безпеки наразі суттєво менший, ніж 2020 року, коли перевагу безпеці надавали 66% українців (і це за ситуації, коли в Україні триває широкомасштабна війна й актуальність питання безпеки надзвичайно зросла).
За необхідності обирати між свободою та достатком вибір свободи українцями постійно зростає. Якщо 2020 року частки тих, хто надавав перевагу свободі, і тих, хто надавав перевагу достатку, були приблизно рівними (відповідно 32% та 30%), то у травні-2023 частка перших зросла до 51%, а частка других зменшилася до 23%.
Війна внесла корективи в готовність українців захищати батьківщину, повідомили соціологи. Зокрема, у 2011 році в Україні частка тих, хто дає позитивну відповідь щодо готовності захищати країну, становила 40%, у 2020-му вона зросла до 57%, у травні 2023 року - 67%.
Як зазначено, готовність захищати країну висловлює більшість жителів усіх регіонів: 61% на сході, 67% у центральному регіоні, 68% ˗ у західному та 71% ˗ на півдні країни, 74% серед чоловіків і 60,5% - серед жінок, від 68% до 75% у вікових групах від 18 до 59 років, 51% - серед тих, кому 60 і більше років.
Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Опитування проводили за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового добору на перших етапах формування вибірки та квотного методу добору респондентів на завершальному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибірки відповідає демографічній структурі дорослого населення територій, на яких проводили опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).