У Сараєво обговорили гібридний вплив Росії на Західні Балкани

Росія залишається ключовим фактором дестабілізації в західно-балканському регіоні - про це йшлося на круглому столі "Актуальні загрози безпеці та стабільності на Західних Балканах: руйнівні зовнішні впливи та внутрішні чинники", що відбувся 4 жовтня у готелі Holiday у Сараєво (Боснія і Герцеговина). Захід, організований Center for Western Balkans Studies (Центром західно-балканських досліджень) (Чорногорія), зібрав експертів з Боснії і Герцеговини, Чорногорії, Сербії, Молдови та України.

У центрі дискусії було посилення гібридного впливу Росії, зокрема, російське втручання у вибори в Молдові, політична кризи в Сербії та виклики євроінтеграції регіону.

Балша Божович (Balša Božović), засновник Regional Academy for Democratic Development (Сербія), відкриваючи захід, підкреслив, що загрози безпеці Західних Балкан, які походять від зовнішніх акторів, останнім часом посилилися, зокрема, через втручання Росії у парламентські вибори в Молдові 29 вересня. Він також зазначив, що російський вплив реалізується як напряму, так і опосредовано, через сербський вплив в регіоні.

Любомир Філіпович (Ljubomir Filipović), співзасновник Center for Western Balkans Studies, зазначив, що Росія поширює свій вплив за допомогою різних форматів в різних напрямках. Окрім традиційної, медійної складової, за допомогою якої поширюється дезінформація, важливими також є академічна та культурна сфери. Метою такого впливу є полярізація суспільств, що веде до дестабілізації регіону.

Реуф Байрович (Reuf Bajrović), віцепрезидент U.S.–Europe Alliance (Вашингтон), зазначив, що російський гібридний вплив набуває форм, яких зазвичай не видно у медіа.

Як приклад він навів енергетичний сектор Боснії і Герцеговини, насамперед на території Республіки Сербської, який поступово захопили російські компанії.

Байрович також звернув увагу, що не можна розглядати Белград як єдиний хаб для поширення російського впливу в регіоні, наголосивши, що з Москвою по своїх каналах активно співпрацюють і інші регіональні актори. Насамперед, йдеться про Мілорада Додіка.

Віталій Портников (Vitaliy Portnikov), український журналіст і публіцист, охарактеризував російський вплив у регіоні як такий, що не має історичного підґрунтя. За його словами, Москва спирається на місцеві проросійські еліти, і з їхнім відходом від влади звужується і вплив Кремля.

Ніно Білаяц (Nino Bilajac) та Ірвін Пекмез (Irvin Pekmez), журналісти-розслідувачі BIRN Bosnia and Herzegovina, представили розслідування про російські парамілітарні табори в Боснії і Герцеговині, у яких сотні осіб проходили підготовку для подальших операцій із дестабілізації Молдови під час останніх парламентських виборів.

Білаяц також представив ширше бачення російської присутності в Боснії і Герцеговині зазначивши, що після 2022 року вона помітно посилилася. Він, зокрема, звернув увагу, що кількість співробітників у посольстві РФ у Сараєво за останні роки значно зросла, причому у ряді випадків йдеться про дипломатів, яких видворили з інших країн за шпигунство.

Роман Руссу (Roman Russu), молдовський політолог, розказав про форми і канали російського впливу на вибори, констатувавши, що йдеться про безпрецедентний масштаб - від дезінформаційних кампаній до підготовки парамілітарних груп на Західних Балканах.

Політолог підкреслив, що метою активності Росії в Молдові є не просто зміна влади в Кишиніві, а і забезпечення плацдарму для деструктивних дій проти Києва і Бухареста.

Омар Мемішевич (Omar Memišević), боснійський політолог, зазначив, що Росія може бути незадоволена результатами своєї політики на Західних Балканах, через різні інтереси Москви і місцевих еліт. В той час, коли для Росії метою є дестабілізація ситуації в регіоні, місцеві політики переслідують свої національні інтереси, які не передбачають повернення до 1990-х.

Борис Варга (Boris Varga), сербський політолог, заявив, що "Росія та Сербія залишаються головними дестабілізуючими факторами у регіоні".

"Росія, перебуваючи поза межами Західних Балкан, дестабілізує їх різними методами, а Сербія одночасно є і джерелом, і каналом цього впливу", - сказав Варга.

Він також додав, що європейські інституції нині демонструють відсутність інтересу до регіону, що створює простір для посилення Москви.

Наталя Гумба (Іщенко) (Natalia Gumba (Ischchenko), співзасновниця Center for Western Balkans Studies (Україна), зазначила, що "безпекову ситуацію Західних Балкан необхідно розглядати у ширшому європейському контексті, адже лише так можна виробити конкретні та ефективні підходи до протидії загрозам".

Center for Western Balkans Studies (Центр західно-балканських досліджень) є незалежним аналітичним центром у форматі НДО, зареєстрованої в Чорногорії.

Ключова мета Центру – моніторинг та аналіз ситуації в одному з найбільш турбулентних регіонів європейського континенту та надання експертної оцінки щодо політичної, економічної, соціальної та безпекової ситуації в регіоні.