Енергоефективність - найслабша сторона всіх проектів, які проходять будівельну експертизу, - віце-президент Академії будівництва України В.Лещинський

"Енергоефективність - одна з основних вимог, які сьогодні пред'являються до нових об'єктів. У той же час це найслабша сторона всіх проектів, їх експертам доводиться відправляти на доопрацювання", - заявив Віктор Лещинський, віце-президент АБУ на форумі "Мережа енергоефективності виробників будматеріалів".

Форум проходить в Києві, його партнер - німецька агенція GIZ, яке при підтримці Федерального уряду Німеччини, створює Мережу енергоефективності в Україні.

Нещодавно саме GIZ влаштувала стажування на німецьких підприємствах українським виробникам будматеріалів. Адже енергоефективність будматеріалів - це скорочення левової частки витрат на тепло.

"У світовому тренді будинки, які або зберігають, або самі виробляють енергію. А для України ж це нині - фантастика", - зазначив Віктор Лещинський.

На проекти, спільно профінансовані Урядом і підприємецями, за 3 місяці нинішнього року вже використано 430 млн грн саме на енергозбереження.

Про це на форумі розповів Сергій Савчук, Голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження в Україні. Але на рік потрібно не менше 2 млрд гривень для розвитку цього стратегічно важливого направленія, нині ж заплановано півтора лише мільярди.

Іван Салій, президент Всеукраїнського союзу виробників будматеріалів, заявив про те, що в Україні зараз працює дві мережі з енергозбереження - у пекарів і переробників молока. Тепер має з'явитися і третя - у виробників будматеріалів.