В опублікованому на сайті Верховної Ради проекті Закону України № 2831 "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 3 лютого цього року Кабінет Міністрів України фактично пропонує Верховній Раді України дозволити часткову приватизацію деяких стратегічних та оборонних підприємств. Про це агентству "Інтерфакс-Україна" повідомив фахівець з корпоративних прав ДП "АНТОНОВ" Дмитро Дем’яненко.

Він нагадав, що 15 січня поточного року Уряд України схвалив проект Закону, яким, начебто, планується заборонити приватизацію стратегічних підприємств. Новину позитивно сприйняли в суспільстві, оскільки громадськість була стурбована, що нова влада продасть все державне майно. "Це обумовлено гучними заявами про масштабну приватизацію без обмежень та скасуванням переліків державних об’єктів, які заборонено приватизовувати. При цьому очевидно, що у держави мають бути об’єкти, які не можна відчужувати, вони мають залишатись повністю державними. Адже державна власність на стратегічні та оборонні підприємства та забезпечення повного контролю з боку держави щодо їх функціонування є питаннями національної безпеки", – зазначив Д. Дем’яненко.

Експерт уточнив, що ЗМІ активно публікували два переліки державних об’єктів, які є додатками до зазначеного законопроекту, без тексту проекту самого Закону. Перший перелік, що передбачається затвердити законопроектом, містить об’єкти, які зараз є державними більше, ніж на половину, та фактично можуть бути приватизовані частково у розмірі не більше 50% мінус 1 акція з обов’язковим залишенням у держвласності контрольного пакету акцій у розмірі 50% плюс 1 акція, який у подальшому не підлягатиме приватизації. До цього переліку включено 9 об’єктів, у тому числі НАК "Нафтогаз України", АТ "Укрзалізниця", АТ "Укрпошта" та інші.

За словами фахівця з корпоративних прав ДП "АНТОНОВ", другий перелік містить об’єкти, які зараз є повністю державними і не підлягають приватизації, та у майбутньому повинні залишатись повністю державними. До нього включено 101 об’єкт, серед яких підприємства із забезпечення національної безпеки в оборонній та енергетичній сферах, космічної діяльності, з контролю за критичними природними монополіями чи ресурсами, атомної енергетики та поводження з радіоактивними відходами, що забезпечують виконання державою своїх функцій та завдань публічної політики, пробірного контролю та об’єкти спецзв’язку.

"Після публікації законопроекту на сайті Верховної Ради України виявилося, що переліків не два, а три. До названих вище було додано ще третій – Перелік об’єктів культури та спорту, що не підлягають приватизації, до якого включено 109 об’єктів, у тому числі Національний цирк України, Кіностудія ім. О. Довженка, Національний спортивний комплекс "Олімпійський" та багато інших", – сказав експерт.

При цьому, підкреслив Д. Дем’яненко, у тексті законопроекту №2831 міститься стаття 2, яка фактично допускає можливість проведення часткової приватизації (у розмірі не більше 50% мінус 1 акція) будь-якого зі стратегічно важливих для держави об’єктів другого переліку, що не підлягають приватизації. За його словами, така можливість виникатиме у разі прийняття кимось рішення про перетворення (корпоратизацію) державних унітарних підприємств, включених до цього переліку. Зрозуміло, реалізувати її стане можливим після завершення процедури перетворення (корпоратизації) і створення відповідних акціонерних товариств на базі державних підприємств, які корпоратизуються.

"Статтею 2 також допускається можливість аналогічної часткової приватизації державних акціонерних товариств, 100% акцій яких належать державі на момент затвердження Верховною Радою України другого переліку, у разі прийняття рішення про зменшення держчастки в зазначених державних акціонерних товариствах. Водночас, об’єкти третього переліку культури і спорту, виходячи зі змісту законопроекту, за будь-яких обставин та ні в якому обсязі приватизації не підлягатимуть, тобто залишаться "недоторканими" державними об’єктами", – зазначив фахівець з корпоративних прав ДП "АНТОНОВ".

"Таким чином, заборону приватизації, анонсовану Кабміном та ЗМІ згідно зі згаданим законопроектом, можна вважати однозначною тільки по відношенню до об’єктів культури і спорту, включених до третього переліку. Що стосується стратегічно важливих для економіки, безпеки та оборони держави об’єктів, включених до першого та другого переліків законопроекту, заборону їхньої приватизації, щонайменше, не можна вважати однозначною. Адже приватизація об’єктів першого переліку забороняється лише частково, а повна заборона приватизації об’єктів другого переліку діятиме лише до моменту прийняття рішення про перетворення (корпоратизацію) державних підприємств або про зменшення державної частки в існуючих зараз державних акціонерних товариствах", – підкреслив Д. Дем’яненко. За його словами, прийняття ж рішень уповноваженими суб’єктами управління об’єктами державної власності про корпоратизацію державних підприємств фактично нічим не обмежено, особливо в умовах дії постанови КМУ від 29 грудня 2012 № 802, яка визначає порядок перетворення державних підприємств в акціонерні товариства (тобто процедуру корпоратизації).

"Таким чином, аналіз законопроекту №2831 свідчить, що Кабінету Міністрів важливо зберегти у повній державній власності тільки 109 об’єктів культури і спорту, а можливість часткової приватизації 110 об’єктів першого та другого переліків, що забезпечують національну безпеку, космічну діяльність, атомну енергетику, контроль за критичними природними монополіями, виконання державою своїх функцій тощо, чомусь допускається", – сказав експерт.

"На мій погляд, переліки важливих для забезпечення національної безпеки та оборони підприємств необхідно подавати до Верховної Ради на затвердження виключно в пакеті з проектом спеціального закону, який регулював би особливості корпоратизації та приватизації таких підприємств з метою недопущення можливого негативного впливу таких трансформацій на національну безпеку України. При цьому постає питання, на основі яких критеріїв Уряд оцінював що допускається продавати, хай і частково, а що ні. Чи був проведений всебічний аудит, де б одним з головним критеріїв стояло питання національної безпеки та оцінки ризиків?", – зазначив він.