У середу, 18 листопада, об в прес-центрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" відбулась прес-конференція, присвячена проблемам діагностики та доступу до лікування людей із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), організована Академією сімейної медицини в Україні.

Згідно з даними Інституту фтизіатрії і пульмонології України, на ХОЗЛ хворіє 4% населення України, близько 1,5 млн осіб. Хвороба посідає четверте місце серед причин смертності в усьому світі.

ХОЗЛ широко розповсюджене серед населення захворювання, яке через пізню діагностику часто призводить до інвалідизації та смерті людей, що завдає економічних збитків через втрату працездатності. Це важлива медико-соціальна проблема і вирішити її може саме своєчасна діагностика хворих та доступність ефективного лікування.

На думку Ірини Волошиної , професорки кафедри сімейної медицини Запорізького державного медичного університету, рівень знання про ХОЗЛ в нашому суспільстві дуже низький, люди не знають про це захворювання. Більше того, наші громадяни досить терплячі і можуть довго не зважати на тривожну симптоматику: тривалий кашель чи задишку. Такий підхід до здоров’я є дуже небезпечним.

"З усієї кількості хворих на ХОЗЛ в Україні, до лікарів звертаються лише 25%. На жаль, більшість з них приходять вже у важкій стадії, коли повернути пацієнту повноцінне життя майже неможливо. ХОЗЛ – це незворотний стан організму, і повністю відновити здоров’я легенів неможливо, якщо процес руйнування почався. Але за умови вчасної діагностики та лікування, ми можемо зупинити прогресування захворювання. Тому чим швидше пацієнт звертається до лікаря – тим довшим та повноціннішим буде його життя" – вважає Тетяна Барановська, лікарка-пульмонолог вищої категорії, експертка з питань пульмонології Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації.

Альона Горошко, директорка Департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів Національної служби здоров’я України, в свою чергу, підкреслила, що пацієнт із симптомами ХОЗЛ або з вже діагностованим захворюванням може розраховувати на визначений перелік медичних послуг, які входять до пакету медичних гарантій. Перш за все, до списку безкоштовних послуг входить консультація сімейного лікаря та проведення спірометрії, яка дозволяє діагностувати ХОЗЛ. У разі потреби сімейний лікар може скерувати до лікаря-пульмонолога. НСЗУ також може оплатити стаціонарне лікування для пацієнтів з ХОЗЛ. У стаціонарі безоплатним буде: лабораторна та інструментальна діагностика, лікування (зокрема, медикаментозне та знеболення). Заклад має забезпечити пацієнта з ХОЗЛ медичними виробами, витратними матеріалами та лікарськими засобами з Національного переліку основних лікарських засобів.

"Сьогодні близько 7% населення України хворіє на ХОЗЛ. Вартість лікарських засобів для пацієнтів з ХОЗЛ наразі не відшкодовується – це пов’язано з недостатністю фінансування. Водночас МОЗ активно працює над нормативно-правовою базою, яка стосується питань профілактики та загального оздоровленням населення, зокрема в напрямку протидії куріння, адже куріння, як ми знаємо, є найбільшим фактором ризику розвитку ХОЗЛ. Також МОЗ працює над покращенням нормативно-правових актів, які допоможуть лікарям первинної ланки, аби у них було більше можливостей для вчасної діагностики хронічного обструктивного захворювання легенів. Ми в МОЗ готові винести на обговорення питання закупівлі лікарських засобів для пацієнтів із ХОЗЛ, коли у бюджеті з’являться додаткові кошти на відшкодування вартості ліків для цієї нозології, однак говорити про те, коли це станеться, поки зарано" – говорить Євгенія Ідоятова, в. о. Генерального директора Директорату медичного забезпечення Міністерства охорони здоров'я України.

Крім того, Світлана Гук, лікарка-пульмонолог, завідуюча інфекційного відділення Київської міської клінічної лікарні №17 наголосила, що при ХОЗЛ пацієнт звикає до своїх симптомів і не помічає, що вони вже критичні. Тому важливо, щоб сімейні лікарі мали змогу виявляти це захворювання ще на ранніх стадіях, коли симптоми не так сильно виражені. Завдяки правильному лікуванню пацієнти із ХОЗЛ можуть не втрачати працездатність, а хвороба не зможе прогресувати у важкий чи середньо-важкий стан. Як на мене, вирішити проблему діагностики та лікування пацієнтів із ХОЗЛ можуть два нововведення. Перше – зробити спірографію доступною у лікарів первинної ланки і додати це дослідження у список щорічних профілактичних обстежень, як, наприклад, аналіз крові. І наступне – вирішити питання доступності ліків для цього захворювання, аби їх вартість не була такою великою часткою сімейного бюджету і більше людей могли собі його дозволити.

Вікторія Ялтонська, лікарка-пульмонолог, завідуюча консультативно-діагностичним відділенням КНП «Київська міська клінічна лікарня №17, вважає, що пацієнти із ХОЗЛ – це люди, які потребуть постійної, систематичної, пожиттєвої ігналяційної терапії. Тобто щоденно вони повинні приймати ліки, які, на жаль, коштують недешево. Тому зараз, окрім діагностики та призначення лікування, лікар також має частково контролювати і мотивувати своїх пацієнтів купувати препарати за свої гроші.

"Найбільші труднощі у діагностиці ХОЗЛ виникають тому, що люди не звертаються з цією проблемою до лікаря. Пацієнт може прийти зі скаргами на високий артеріальний тиск, але не розповідає про кашель чи задишку, які його турбують вже кілька років. Такі симптоми не викликають у людей жодного занепокоєння, вони не звертають на них уваги. Тому після обстеження та діагностики дуже важко донести пацієнту, що це вже незворотне захворювання, яке потребує постійного лікування та зміни способу життя. Але навіть якщо ми переконали людину у важливості терапії, виписали препарати та надали рекомендації з прийому, часто вони припиняють лікування, коли їм стало краще" -  зазначила Ольга Рисей-Драль, сімейна лікарка Самбірської центральної районної лікарні.

Сергій Дорошенко, головний спеціаліст із питань медицини благодійного фонду «Карітас Маріуполь» переконаний, що ситуація із лікуванням і доступом до медицини у селах неподалік зони розмежування, мабуть, найскладніша в усій Україні. У людей часто немає доступу до сімейних лікарів, а черги до спеціалістів вторинної ланки дуже великі. Наприклад, потрапити на прийом до пульмонолога дуже складно. Люди не можуть купувати самостійно ліки, адже основним джерелом доходів для більшості є пенсія або допомога по інвалідності. Тож  програма медичних гарантій - часто єдина можливість отримувати лікування. Місцеві сімейні лікарі часто можуть йти на певні порушення і ставити діагноз «бронхіальна астма» пацієнтам із ХОЗЛ, аби вони могли приймати хоча б якісь ліки. Адже препарати для пацієнтів із астмою закуповує держава. Попри це, люди у зоні розмежування дійсно хочуть лікуватись та співпрацювати із лікарями: вони виконують рекомендації, приймають ліки і йдуть на консультації, коли така можливість є.