Непоодинокими є випадки, коли діяльність лише на стадії інвестиційного проекту (на етапі ОВД) блокується кишеньковими ГО і ОМС, а це несумнівно веде до повної руйнації довіри до діяльності природоохоронних ГО як наслідок.

Пересічний українець має замислюватися, чому міжнародні інвестори, що успішно реалізовують проєкти в Європі, з її жорсткими екологічними стандартами, пройшовши всі процедури в Україні, приймають рішення радше реалізувати ще кілька проєктів "там", аніж боротися з вітряними млинами "тут".

Яскравим прикладом маніпуляцій на стадії ОВД є приклад ТОВ "Біляївський ГЗК" з розробки родовища каолінів та їх збагачення, коли після років замовних акцій, неправдивих публікацій про наявність на місці розташування родовища уранової "гілки", лунали звинувачення у хабарництві при видачі дозвільних документів. Затіяно низку судових спорів з оскарження законності видачі дозвільних документів. І навіть коли всі судові позови виграно інвестором, два наукових інститути з’ясували, що каолін на місці Біляївського родовища безпечний, активісти і надалі поширюють в соціальних мережах заклики збиратися на протести, щоб зупинити діяльність "небезпечного радіаційного кар'єру"…

Ще один з нещодавніх прикладів  —  чималий галас навколо нового інвестиційного проєкту Kernel на Черкащині. Компанія, плануючи збудувати сучасний та екологічний насіннєвий завод наткнулася на безпідставні звинувачення. Озброївшись фейковими профілями у соціальних мережах вони почали залякувати місцевих жителів, що в планах Kernel – запуск хімічного заводу, який труїтиме людей. Що, до слова, абсолютно не відповідає дійсності. У цьому випадку отруює свідомість людей саме дезінформація.

Механізм екоманіпуляцій зазвичай нагадує відпрацьований алгоритм!

Що робити дійсно небайдужим громадам?

Вести відкритий діалог! Міжнародні інвестори, системні і публічні бізнеси, які найчастіше піддаються вище описаним атакам, нададуть відповіді на всі запитання. Поява сучасного підприємства на території ТГ завжди позитивно впливає на добробут громади.

Що робити бізнесу?

Надавати атакам публічності! Коли в точкових регіональних акціях проявляються еко-шантажисти, які з’являються нізвідки, не завжди мають розуміння, що таке взагалі "шкода довкіллю", намагаються підірвати репутацію і порушити господарську діяльність сумлінних підприємців, влаштовуючи медіашум, до бізнесу не може бути застосована презумпція екологічної винності, і ніхто не може бути огульно звинувачений!

Що робити державі?

Перестати займати позицію відстороненого спостерігача і чітко окреслити відповідальність за екотаж, екошантаж та екорейдерство!