Українська екологія єврозразка: приклади провідних компаній
Падіння світової економіки, зростання цін на природні ресурси, зростання курсів валют – світова спільнота констатує незворотні економічні зміни і на тлі цього усе частіше лунають застереження, що вона забуває про екологічний «порядок денний». Однак чи так це насправді?
Глобальні екоініціативи 2021/2022
За оцінками Євростату, у 2021 році національні витрати ЄС на охорону навколишнього середовища становили 292 млрд євро. З 2006 по 2021 рік цей показник зріс на 54 %, збільшуючись у середньому на понад 2,9 % щороку
При цьому близько 37 млрд євро, а це 64 % від загального обсягу інвестицій в охорону довкілля, надійшло з боку корпорацій-постачальників послуг з охорони навколишнього середовища (наприклад, приватних компаній, що займаються збором і переробкою відходів і очисткою стоків). Також ця сума включає і надходження від компаній, які купують технології та обладнання, що зменшує шкоду для довкілля, що виникає внаслідок їхнього виробничого процесу -— наприклад, обладнання, що зменшує їхні викиди в повітря.
Також у світі активно впроваджують альтернативну економічну модель — «циркулярну економіку». Вона базується на втіленні в життя замкнених циклів в процесах виробництва, обігу та споживання і відмовитись від принципу: «взяти, використати і викинути».
Натомість пропонує виготовляти такі товари, які можна відремонтувати, відновити та повторно використати і стимулювати до пропозицій спільного використання, оренди або прокату товарів. Завдяки цьому виробники можуть отримати додаткові джерела прибутку.
За розрахунками аналітичного центру DiXi Group за 2020 рік, циркулярна економіка допоможе збільшити ВВП ЄС на додаткові 0,5% до 2030 року та створить 700 тисяч нових робочих місць.
Так, 2021 року національні витрати на охорону навколишнього середовища у % ВВП у країнах-членах ЄС коливалися від 0,6 % в Ірландії та 0,8 % у Румунії до 3,2 % у Бельгії та Австрії. Десять країн-членів ЄС перевищують 2% ВВП ЄС: Австрія, Бельгія, Польща, Чехія, Нідерланди, Хорватія, Німеччина, Естонія, Швеція та Словенія.
Зараз світ і далі продовжує дбати про екологію та вкладати кошти у захист довкілля. З початку 2022 року в різних країнах світу були реалізовані екологічні проєкти різних масштабів. Зокрема, це проекти у сфері альтернативної енергетики, збереження насаджень, ресайклінгу.
Наприклад, вчені з Технологічного університету Чалмерса в Гетенбергу створили енергетичну систему, яка дозволяє вловлювати та зберігати сонячну енергію протягом 18 років, вивільняючи її у вигляді тепла, коли це необхідно.
У Стамбулі відкрили перший в Європі біорафінарний завод, який перетворює водорості на енергію, паливо та харчові добрива.
А грецький острів Тілос першим у світі повністю перейшов на «зелену» енергетику.
Яка ситуація в Україні?
Україна до початку війни також впроваджувала сучасні екологічні розробки й ініціативи. Зокрема, українці займались зменшенням викидів парникових газів, реформою екологічних фінансів та цільового використання екологічних податків, удосконалювали законодавство про оцінку впливу на довкілля.
А також було втілено у життя реформу державного екологічного контролю та контролю промислового забруднення, державну підтримку проєктів з екомодернізації промисловості, використання альтернативних видів палива, у тому числі на біомасі.
Але з початком війни наша країна у 2022 році отримала більш серйозний виклик для довкілля.
Збитки природі України від збройної агресії Росії за півроку уже досягли 395 млрд грн.
За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, за шість місяців війни зафіксовано більше 2 тис. фактів збитків навколишньому середовищу (збитки внаслідок забруднення повітря становили 176 млрд грн, водним ресурсам – 106,3 млрд грн, ґрунтам – 8,8 млрд грн).
Цифри вражають своїми масштабами. Як це можливо компенсувати – це питання міжнародної політичної площини, яке виходить за межі цього матеріалу. Водночас українські підприємства можуть зробити свій внесок у те, щоб мінімізувати таку шкоду і розвивати екологічні ініціативи надалі.
Успішні кейси інших держав
У світі є немало прикладів успішної відбудови — Німеччина, Японія, Ізраїль. Так, досвід Японії може бути одним з прикладів для України. Японія, як і наша держава, має потужний промисловий потенціал (вугілля, руди, гірничохімічна сировина), і підприємства важкої промисловості, які були великими експортерами, зараз постраждали чи не найбільше і потребуватимуть відновлення.
Так, після закінчення Другої світової війни головною метою Японії була відбудова економіки. Вони зосередили увагу на створенні промислової бази та розвитку інфраструктури і швидко увійшли до рейтингу найбільших економік світу. Але разом з економічним зростанням японці дбали й про екологічний прогрес.
Ще одна держава, яка змогла відновити економіку та екологію після воєнних дій, — це Ізраїль. Там було ухвалено цілу низку законів для захисту дикої природи, створено національні парки та заповідники, заборонено паління в лісах, що перебувають під охороною, тощо. Крім того, у перші роки після війни було введено мораторій на полювання для повернення земель до збалансованого розвитку. Також країна змогла вирішити екологічну проблему відходів. Так у 1953 році у Тель-Авіві з’явився перший повністю механізований компостувальний комплекс з сортувальними лініями в країні, що дозволив переробляти третину побутових відходів. Подібні проєкти реалізовувались у співпраці з владою.
Екологічні ініціативи і перспективи в Україні
Перед державою зараз стоятиме багато викликів, зобов’язань та витрат. Екологічні ініціативи і розробки не всі зможуть впроваджуватися далі у повному обсязі, серед яких, наприклад і виготовлення біопалива на ріпаку та інших агрокультурах (адже ця сфера залежить від агросектору, який зараз через війну втратив 25% посівних площ).
Відтак екологічні ініціативи для відновлення економіки більшою мірою припадатимуть на великі українські промислові підприємства.
Київський КПК як приклад екологічно відповідального бізнесу в Україні
В Україні навіть під час війни продовжують працювати компанії, які в своїй роботі керуються принципами екологічної відповідальності. Одна з них — Київський картонно-паперовий комбінат.
Ресайклінг як філософія компанії
Підхід ресайклінгу дозволяє повторно використовувати відходи у виробництві нової продукції, зменшує негативний вплив на довкілля та дозволяє ефективно використовувати обмежені природні ресурси. Уже сьогодні провідні країни світу активно нарощують свій потенціал у цьому напрямку, і циркулярна економіка у найближчому майбутньому визначатиме конкурентоспроможність країн.
З 1970хх рр. — з моменту проектування та будівництва підприємства основною сировиною для роботи комбінату передбачалась макулатура. Зауважимо, примітний не лише для екології, а й для циркулярної економіки факт: папір можна переробляти до 7 разів.
Таким чином, підприємство здатне переробляти до 1500 т макулатури на добу. А це щодоби зберігає близько 15 тисяч дерев. Завдяки цьому за свою 40-річну діяльність комбінат зберіг понад 200 млн дерев.
Екологічні технології у виробництві ККПК
Підприємство уже тривалий час використовує екологічно-відповідальні технології на всіх етапах виробництва і продовжує вдосконалюватися в цьому. Зокрема, йдеться як про виробничі технологічні процеси, так і про відповідальний добір сировини та матеріалів, а також про інвестиції в надсучасне устаткування, яке відповідає усім сучасним екологічним вимогам.
Загалом за період з 2000 по 2021 роки компанія інвестувала в розвиток більш ніж 360 млн євро, з яких понад 103,5 млн євро тільки за останні п’ять років.
Так, 99% використаної у виробництві води підприємство ретельно очищує і повертає до Дніпра (1% — циркулює у замкнених циклах). Цей обсяг дорівнює еквіваленту 3200 олімпійських плавальних басейнів.
Так, підприємство щороку знижує показник забору технічної води. Лише торік об’єми технічної води забраної з Дніпра та використаної на виробництво продукції були зменшені від 2 до 6,3%, порівняно з відповідним періодом минулого року. Це стало можливо завдяки модернізації виробничих процесів, впровадженню замкнутих циклів водоспоживання, проведенню заміни та ремонтів насосного обладнання та трубопроводів технічної води.
Комбінат на постійній основі модернізує і оновлює обладнання на більше енергоефективне та сучасне.
Відповідність міжнародним стандартам в роботі
Київський картонно-паперовий комбінат відповідає українським і міжнародним екологічним нормам і стандартам. Зокрема, на підприємстві багато років діє ІSO 14001 – система управління навколишнім середовищем, яка допомагає мінімізувати вплив на довкілля, відповідати чинним законам та іншим екологічним вимогам і вдосконалюватися в цьому.
Також Київський КПК впровадив систему управління відповідно до вимог стандарту FSC ланцюг постачання. Це гарантує, що продукти, які продаються із заявою FSC, походять з лісів з відповідальним рівнем господарювання.
Сертифікати FSC свідчать, що виробники, зокрема і ККПК, відповідально ставляться до природних ресурсів, а також до організації праці та соціальних норм на всіх етапах постачання.
Зокрема, комбінат впровадив і систему управління за міжнародним стандартом ISO 50001:2018 «Система енергетичного менеджменту». Компанія регулярно і успішно проходить відповідні сертифікаційні аудити та щоразу підтверджує, що її продукція та діяльність відповідає усім вимогам для роботи таких підприємств.
На тлі відновлення екології після війни важливо, щоб компанії відповідали світовим еко-стандартам і вимогам. Це дозволить швидше відновити експорт продукції та співпрацю з міжнародними виробниками. Такий відповідальний підхід в роботі українських товаровиробників дозволить не лише зберегти довкілля, відновити експорт, а й вивести Україну на один рівень з економічно успішними та екологічно відповідальними світовими країнами.
