Відповідно до соціологічних досліджень, проведених у Києві в 2021 р., 94% опитаних не підтримують знищення зелених зон, 83,3% опитаних негативно ставляться до знищення водойм під будівництво. На питання з чим пов’язане зменшення зелених зон, кияни дають - 87% відсотків опитаних, абсолютно правильну відповідь - із забудовою.

Але з а останні 10 років, згідно з нашими дослідженнями, забудовниками знищено понад 700 га київських парків.

При цьому у 6 парків площа зменшилася практично в 2 і більше разів! Це відомі київські парки – Покал, Теремки, Наталка, Моряков, Прибережний та ДШК.

Так, якщо парк Покал у 2013 р. займав площу 73,03 га, то до 2023 р. – вже 49, 9 га. Парк Наталка у 2013 р. мав площу 118 га, то на 2023 р. – всього 42, 37 га, парк Прибережний у 2013 р. мав площу 46,4 га, а до 2023 р. – всього 7,5 га.

І це продовжується і зараз. У 2022 р. під незаконне будівництво військового кладовища було віддано парки Бабин Яр та Лиса гора (і лише київська громадськість їх врятувала від неминучого знищення). Інший приклад. Як ми вже писали вище, парк Покал у Голосіївському районі за останні 10 років зменшився з 73,03 га до 49,9 га. (У відторгнутій його частині незаконно споруджено житловий комплекс "Світлопарк).

Але ще гірша ситуація з тими зеленими зонами, які не мають землекористувачів, не виділені і по суті зеленими зонами офіційно не вважаються. Тут панує повне свавілля. Вони повністю віддані на відкуп забудовникам. І немає жодного контролю взагалі. Там іде широкомасштабне знищення зелених зон.

Київ швидко із зеленого раю перетворюється на бетонне гетто, де скоро неможливо стане жити. Як показує практика, єдиним зараз ефективним способом захисту зелених зон та водойм Києва є створення там об'єктів природно-заповідного фонду. Бо так їх легко захистити в судах від забудови.

Нещодавня наша перемога над забудовниками на захист заказника "Троєщинські луки" в Касаційному суді України – тому приклад. Інакше всі 381 га зеленої зони були б давно забудовані.

Проте захищати зелені зони та водоймища Києва від забудовників шляхом заповідання дуже важко. Це тому, що київська влада створила всі необхідні механізми блокування цієї роботи, розставивши на ключові посади потрібних їй людей, які заважають захищати зелені зони та водоймища Києва від забудови.

Ключовою фігурою тут є депутат Київради, член депутатської Екологічної комісії, член фракції "Удар" Юлія Лимар. Ця дама є найоголтілішим ворогом створення багатьох нових великих заповідних об'єктів у Києві. Ось факти.

Рік тому Лимар разом із забудовниками з "Мрія-Інвест" зробила все від неї можливе та неможливе, щоб утопити проект заповідання озера Вирлиця, який підготувала депутатка Євгенія Кулеба. А нещодавно в апеляційному господарському суді було доведено, що ця сама "Мрія-Інвест" отримала територію озера Вирлиці під забудову незаконно. Виходить, що депутатка Лимар лобіювала інтереси порушників закону.

Зовсім недавно разом із забудовниками з ТОВ "Галерна затока" та їх прихильниками на засіданні Екологічної комісії Київради Юлія Лимар дружно топила проект створення заказника "Ліс орхідей", підготовлений депутатом Ксенією Семеновою. До речі, цю саму ТОВ "Галерну затоку" екологічні організації звинувачують у несплаті орендної плати до бюджету Києва у розмірі 200 млн. гривень та звернулися до правоохоронних органів із проханням притягнути до кримінальної відповідальності її керівництво.

Крім цього, депутат Лимар організувала справжнє цькування керівника Департаменту захисту довкілля КМДА О.Возного, який дуже багато робить для створення заповідних об'єктів у Києві. Це цькування, швидше за все, теж організовано на замовлення забудовників, у яких проблеми із законом - з "Мрія-Інвест" та ТОВ "Галерна затока".

У своєму інтерв'ю інформагенції "Гордон" вона заявила, що "Перетворення величезних територій в межах столиці на заповідники завдає більше шкоди, ніж приносить користі".

Юлія Лимар не навела жодних доказів такого свого одіозного висновку. Більше того, вона ніколи у своєму житті не займалася заповідною справою, не має професійної освіти, та й як депутат Екологічної комісії блокує створення багатьох заповідних зон. Взагалі, вона надзвичайно неосвічена у питаннях екології, навіть елементарний термін "заповідник" постійно плутає із "заказником". Так плутати може тільки неосвічена в екології людина.

Ще однією фігурою боротьби із захистом зелених зон та водойм є голова Земельної комісії Київради, депутат Київради і теж член фракції "Удар" Михайло Терентьєв. Він усіляко блокує на своїй комісії створення нових заказників. Саме завдяки йому не пройшов заказник "Озеро Вирлиця", він чинив опір створенню пам'ятника природи "Вікова діброва" та інших заповідних об'єктів.

Третьою ключовою фігурою блокування зусиль громадськості щодо захисту київських зелених зон та водойм є київський голова Віталій Кличко. Саме він є "архітектором" цієї корупційної конструкції в Київраді та в КМДА, яка чинить опір створенню нових заповідних зон. І Юлія Лимар, і Михайло Терентьєв є членами його фракції в Київраді "Удар" і якби він хотів, то давно міг би прибрати цих "діячів " з цих постів. Саме завдяки Віталію Кличку у Києві відбувається так звана "гламуризація" парків, коли замість 30 вирубаних дерев та кущів ставиться 30 гойдалок і лавок. Тим самим знищується біорізноманіття і кияни втрачають радість спілкування з живою природою.