Вадим із позивним "Джобс" - командир інженерно-саперного взводу окремої бригади

В цивільному житті пропрацював в лісовому господарстві майже дев’ять років. У 2020-му році звільнився і став працювати в холдингу МХП.

"24 лютого почалася війна, 27 лютого я вже був в строю. Почав формуватися батальйон, де я спочатку був стрілець. Потім в інженерно-саперному взводі. Сама робота полягає в тому, щоб встановлювати мінно-вибухові та невибухові загородження. Це включає встановлення різного класу мін, також протягування такого виду інженерних загороджень, як "Єгоза", МПП, її також називають "путанка", для того, щоб призупинити рух ворожої піхоти. Але на даний час, як показує практика ведення бойових дій, ми почали здебільшого вже працювати з екіпажами fpv, тобто з нашим взводом БПАК

 

 

Ще можна було дистанційно замінувати якусь певну територію, щоб знизити ризик втрати особового складу, коли цю роботу потрібно зробити вручну", - розповідає "Джобс".

Його побратим продовжує: "Щодо дистанційного мінування, цим у нас раніше не займалися, з причини того, що ми ще жили за правилами того, що будь-які мінні поля встановлюються, чи комбіновані, чи мішані, вони встановлюються вручну силами інженерно-саперного взводу або орієнтовно хоча б піхоти. Дистанційно набагато легше замінувати будь-які напрямки, наприклад, вірогідні напрямки руху ворога, враховуючи те, що в нас обмежений людський ресурс, плюс затрата велика дуже буде часу, і враховуючи те, що ворог постійно моніторить небо, в принципі, і будь-які наші рухи по передньому краю, набагато ефективніше застосовувати (наприклад, встановлювати мінні поля) дистанційно. Відповідно, ми можемо ставити теж дистанційно, наприклад, протитанкові міни кумулятивні. Відповідно, також можемо ставити протипіхотні К-2, встановлювати їх допомогою літально-безпілотних систем".

 

   

Військовослужбовці зазначають, що зараз дуже перспективний напрямок – це якраз дистанційне мінування, це найзручніший засіб враження і знищення ворога та його транспорту: "Ми займаємося безпосередньо виготовленням боєприпасів, плюс також ми удосконалюємо ті боєприпаси, якими нас забезпечують, щоб вони могли ефективно вражати і робити шкоду піхотинцям, ворожій техніці. Чим більше ти придумував, вигадав якусь хитрість, тим його важче знешкодити або не дати противнику до нього наблизитися. Тобто, коли противник наблизиться, щоб воно спрацювало. Ми пробуємо використовувати різні магнітні датчики, різні датчики руху, безліч інших схем, щоб максимально ускладнити доступ до боєприпасу, якщо він навіть лежить і не здетонував. Працюємо на такому рівні, що спрацювання наших виробів доходить до 95%. Як показують реалії бойових дій, один-два постріли з СПГ - ворог позицію просто розбирає. А далі або ФПВ-дронами, або артою".

Вадим підкреслює важливість fpv-дронів на полі бою, адже вони з певним розумним зарядом, компенсують іноді навіть нестачу зброї. Тому що пілоту fpv набагато легше скоригувати свій політ і чітко вразити ціль.

Ще один військовослужбовець бригади, Віталій, у взводі з першого дня. Він працював у Польщі, коли почалася війна. Приїхав сюди до сім'ї і одразу пішов до ТЦК. І теж в перші дні він теж потрапив до бригади.

   Інший військовослужбовець, Володимир, теж з перших днів. Займався в цивільному житті автомобілями, ремонтом, встановленням ГБУ. Автомобілі – це його стихія.

 

"Джобс" каже: "Коли закінчиться війна, в першу чергу я бачу себе біля сім'ї. Коли приїжджаю в відпустку на 10 чи на 15 днів, не маю багато часу ходити по друзях. В першу чергу до дружини, до сім'ї. Всі друзі в основному вже служать. В майбутньому, якщо війна повториться, кожному, хто знаходиться у суверенному житті, потрібно навчатися. В школах потрібно дітям також доводити, що таке мінна безпека, що таке дрони. Щоб діти розуміли, яка може бути небезпека в майбутньому. Вчити, пам'ятати і готуватися до можливого повторення такого. Потрібно підтримувати навички, навчатися стріляти, навчатися володіти зброєю. І з собою мати завжди тривожний рюкзачок.

    У своєму взводі Вадим хотів би бачити відносно молодих людей. Найголовніше – мотивованих: "А далі ми чітко розуміємо, що якщо людина цим цікавиться, якщо воно їй подобається, вона це буде робити. Все інше вчиться. Це не є проблемою. Я скажу, ми півтора року тому не розуміли, як воно причепити до дрона, як воно має спрацювати. Зараз ми це розуміємо, працюємо над цим, розвиваємо це, і у нас є результат!"

Долучитися до інженерно-саперного підрозділу можна, зателефонувавши рекрутерам 120 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ за номером 097 8 77 88 99