Закон "Про медіа" відповідає стандартам Ради Європи - висновок експертів

Експерти Ради Європи (РЄ) загалом позитивно оцінили ухвалений Верховною Радою закон "Про медіа", повідомила Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

"На запит голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Рада Європи надала експертний висновок щодо відповідності нового закону "Про медіа" Директиві ЄС 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD). Його оприлюднено на сайті РЄ. Загалом у ньому йдеться про те, що закон "Про медіа" відповідає Директивіта стандартам РЄ", - повідомляє Нацрада з телерадіо у вівторок.

Нацрада наголосила, що "оцінка експертів цілком позитивна".

Аналіз законодавчого акта здійснювали експерти Ради Європи Ів Саломон і Таня Кершеван.

Експерти зазначили, що ухвалений закон "Про медіа" є значно кращим за попередню редакцію проєкту закону "Про медіа" №2693-д, проте є ще пункти, які рекомендується вирішити.

"Сфера дії закону про медіа є широкою та охоплює, окрім мовлення, медіасервісів на замовлення і платформ для обміну відео, також друковані й онлайнмедіа та операторів електронних комунікацій. Це, за словами експертів, незвично, але не заборонено стандартами AVMSD і Ради Європи", - йдеться в повідомленні.

При цьому експерти зазначили, що немає узгодженості закону з Директивою щодо мови ворожнечі, оскільки не всі характеристики, захищені статтею 21 Хартії основоположних прав Європейського Союзу, підпадають під заборону мови ворожнечі. Всі ці характеристики підпадають під заборону дискримінації чи переслідування, але їх також слід поширити на категорію ненависті.

Згідно з висновками експертів, у новому законі стаття про захист неповнолітніх відтепер узгоджується зі стандартами Директиви та Ради Європи щодо аудіовізуальних медіасервісів.

"Єдиним незначним недоліком... є той факт, що обмеження стосовно часового показу для фільмів 16+ набувають чинності лише через рік після ухвалення закону. Це видається тривалим терміном і технічно не відповідає статті 7.2 Конвенції про транскордонне мовлення", - наголошується в повідомленні.

Експерти Ради Європи у своїх висновках зазначили, що український законодавець усунув основні недоліки законопроєкту і знайшов спосіб забезпечити ефективне регулювання ретрансляції іноземних послуг, не порушуючи принцип країни походження ЄС. Однак, на їхній погляд, для повної оцінки наслідків слід урахувати закон "Про систему іномовлення України".

Занепокоєння експертів викликали два положення закону, пов'язані з так званим списком заборонених. На їхню думку, не зрозумілі правові підстави не розкривати причину потрапляння особи до списку. Експерти вважають, що загальні причини мають бути прозоро розкриті. Експерти також звернули увагу на положення закону, пов'язаного з повторною оцінкою осіб, які вже є в цьому списку.

"Хоча перехідні положення закону передбачають, що наявні на дату набуття чинності законом імена у списку не потребують повторної оцінки, на їхнє переконання така повторна оцінка має бути проведена, оскільки внесення до списку є серйозним обмеженням свободи вираження поглядів", - зазначили в Нацраді з телебачення і радіомовлення.