Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), що розраховується Національним банком України (НБУ) за шкалою від нуля до 100, у лютому після чотирьох місяців зниження піднявся одразу на 6,5 пунктів - до 47,5 пункта, повідомив НБУ в п'ятницю.

"Продовжують стримувати економічну активність підприємств і негативно впливають на їхні очікування високі безпекові ризики, затримка із надходженням зовнішнього фінансування, логістичні проблеми через блокування західного кордону, слабкий інвестиційний попит, значний дефіцит кваліфікованих кадрів, а також сезонне послаблення економічної діяльності на початку року", - зазначив регулятор.

Згідно з опитуванням, підприємства торгівлі єдині серед опитаних позитивно оцінили свою ділову активність завдяки зниженню інфляційного тиску, збереженню стійкості валютного ринку та споживчого попиту: секторальний індекс зріс на 11,2 пункта - до 50,1 у лютому.

Зазначається, що торговці, на відміну від двох попередніх місяців, прогнозували збільшення обсягів товарообігу та закупівлі товарів для продажу, а також поліпшили оцінки залишків продукції для продажу.

"Унаслідок збільшення витрат на логістику через блокування західного кордону респонденти очікували суттєвого збільшення вартості товарів, закуплених для продажу, водночас послабили оцінки щодо зменшення торговельної маржі", - зауважив Нацбанк, коментуючи результати опитування.

Водночас підприємства промисловості зберегли песимістичні очікування щодо результатів своєї діяльності з огляду на високі безпекові ризики та логістичні проблеми через блокування західного кордону, лише дещо пом'якшивши їх: секторальний індекс зріс до 48,3 у лютому з 43,7 у січні.

Згідно з інформацією Нацбанку, респонденти спрогнозували зростання обсягів виробленої продукції, тоді як у попередньому опитуванні промисловці очікували значного погіршення за цим параметром.

Крім цього, промисловий сектор пом'якшив негативні оцінки як за обсягами нових замовлень на продукцію, зокрема експортних, так і за залишками готової продукції.

При цьому респонденти зберегли свої прогнози щодо зменшення обсягів незавершеного виробництва, а також запасів сировини і матеріалів.

"На тлі послаблення очікувань щодо зростання цін на сировину та матеріали промисловці прогнозували більш повільне подорожчання продукції власного виробництва", - наголосив центробанк.

Підприємства сфери послуг також пом'якшили очікування щодо своїх економічних перспектив, проте зберегли негативні оцінки у зв'язку з посиленням безпекових ризиків, збільшенням витрат на логістику та слабким попитом: секторальний індекс зріс до 45,3 пункту з 40,4 у січні.

За даними опитування, респонденти очікували більш повільного зменшення обсягів нових замовлень, наданих послуг і послуг у процесі виконання, а також прогнозували уповільнення темпів зростання як закупівельних цін, так і вартості власної продукції та послуг.

Підприємства будівництва п'ятий місяць поспіль надали найпесимістичніші серед опитаних секторів оцінки економічних результатів своєї діяльності, хоча в лютому їхній секторальний індекс і підвищився на 11,8 - до 43,7 пунктів. Як вважає НБУ, це обґрунтовано сезонним послабленням економічної активності, слабким інвестиційним попитом і значним дефіцитом кваліфікованих кадрів.

У лютому будівельники значно послабили негативні оцінки щодо обсягів будівництва, нових замовлень, закупівлі сировини та матеріалів, а також доступності підрядників. Одночасно з цим респонденти не прогнозували змін обсягів закупівлі послуг останніх, попри очікування значного прискорення темпів зростання вартості їхніх послуг.

Зазначається, що очікування будівельників щодо зростання закупівельних цін несуттєво послабилися, водночас прогнози щодо подорожчання власної продукції збереглися на високому рівні.

Як свідчать дані опитування, оцінки щодо зайнятості залишаються стриманими: підприємства торгівлі очікують незначного збільшення чисельності працівників, тоді як представники інших секторів прогнозують нижчі темпи скорочення персоналу. Зазначається, що найскладніша кадрова ситуація зберігається в секторі будівництва.

НБУ уточнив, що щомісячне опитування підприємств тривало з 5 до 22 лютого. У ньому взяли участь 448 підприємств. Серед опитаних 45,3% - компанії промисловості, 28,3% - сфери послуг, 21,7% - торгівлі, 4,7% - будівництва; 33,5% респондентів - великі підприємства, 28,1% - середні, 38,4% - малі.

При цьому 33,3% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 10,3% - лише експортні операції, 16,1% - лише імпортні операції, 40,4% не здійснюють зовнішніх економічних операцій.