Україна відмовиться від авансового перерахування прибутку Національного банку України (НБУ) в державний бюджет і рятуватиме шляхом рекапіталізації за рахунок державних коштів тільки банки, активи або депозити яких становлять понад 2% від загальних у банківській системі, йдеться в матеріалах першого перегляду програми Міжнародного валютного фонду (МВФ) stand-by.

Згідно з Меморандумом про економічну і фінансову політику української влади, як і в 2014 році, уряд домагатиметься виділення адекватних державних коштів для цієї мети в бюджеті 2015 року.

У матеріалах МВФ, уточнюється, що оцінка необхідних ресурсів для підтримки банківської реструктуризації збільшена з 1% ВВП (близько 15 млрд грн) до 2,8% ВВП у 2014-2015 роках, разом із 0,8% ВВП на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Зазначається також, що дедалі дрібніші банки, які зіткнулися з проблемою неплатоспроможності, проходитимуть через процедури Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У Меморандумі української влади також зазначається, що до 31 серпня НБУ мав завершити розгляд результатів діагностичних досліджень п'ятнадцяти найбільших банків і відправити листи до банків щодо надання планів щодо відповідної рекапіталізації та реструктуризації.

Крім того, документ передбачає, що до кінця листопада-2014 буде завершено відбір інструментів НБУ для раннього виявлення проблемних банків.

У Меморандумі також наголошується, що банківська система залишається стійкою: попит на нову підтримку ліквідності з боку банків зменшився в останні тижні, але 74 фінустанови ще не повернули підтримку НБУ.

У планах влади також направлення в парламент до кінця серпня законопроекту, що передбачає усунення перешкод для ефективної реалізації банківської стратегії, узгодженої в поточній програмі, а також створення спеціалізованого підрозділу для управління державними пакетами акцій у фінансовому секторі до кінця вересня 2014 року.

Документ фіксує намір формування кредитного реєстру на базі НБУ і внесення відповідних змін до закону про банки.

Щодо законопроекту про реструктуризацію валютної іпотеки, в Меморандумі зазначається, що його остаточне затвердження очікується до кінця вересня. При цьому, в законі має бути відображено принцип невтручання у двосторонні переговори між позичальниками і банками: якщо ухвалений закон не міститиме запланованих вимог - його буде ветовано.

У планах влади також збереження гнучкості курсу, підготовка до поетапної відмови від обмежувальних заходів на валютному ринку після зниження тиску з боку нинішньої напруженості, а також підготовка до переходу на інфляційне таргетування згідно з планом, узгодженим із МВФ.

"Ми, як і раніше, прагнемо зберегти гнучкий валютний курс... Ми протистоятимемо тиску з метою зміни законодавства, щоб розширити санкційні повноваження НБУ щодо валютного та грошового ринку", - наголошується в документі.

При цьому для управління інфляційними очікуваннями та підвищення здатності контролювати чисті внутрішні активи НБУ підтримуватиме ефективну процентну ставку на позитивному рівні.

Планується також збільшення оперативної незалежності НБУ та використання центральним банком свого власного інфляційного прогнозу: для цього буде відкориговано закон про Нацбанк вже наприкінці листопада 2014 року.

"До середини 2015 року ми плануємо мати всі технічні передумови для інфляційного таргетування", - йдеться в документі.