Ексклюзивне інтерв'ю керівника парламентської фракції "Об'єднання "Самопоміч" інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна". Запитання: Як Ви оцінюєте сучасну перспективу ухвалення закону про місцеві вибори? Відповідь: Система чинить опір змінам. Це очевидно. Вдалий закон не проголосували, відхилили. І залишилося два варіанти. Один закон - напівміри, інший - нині чинний. Система хоче залишити другий закон, тому маніпулює з першим - намагається внести такі норми, на які ми просто не можемо погодитися. Запитання: Які парламентські фракції хочуть, щоб залишився старий закон? Відповідь: У кожній фракції, окрім "Самопомочі", є люди, які хочуть залишити в дії чинний закон. Не треба боятися активних змін. Відмовилися від прогресивного закону, який передбачає відкриті пропорційні списки, оскільки це нове, це складно, "люди цьому не навчаться". Не треба було цього боятися. Очевидно, що блоки - це феодалізм минулого, жоден блок не дожив до наступних виборів. Жоден. Зараз система викручується - кого звинуватити в тому, що люди залишилися із старим законодавством. Ми кажемо, що, якщо до другого читання замінити проект закону «напівмир», який нам не подобається, конкретними 4-5 пунктами, ми готові за це голосувати. Запитання: Чи припускаєте ви, що все-таки залишиться старий закон? Відповідь: Це було б низько і дуже незріло, якби парламент не ухвалив нового закону. Я навіть не хочу про це говорити. Хоча є на 90% бажання залишити старий закон, оскільки це дає змогу через мажоритарні округи провести кого завгодно за великі гроші, залишити ту саму велику кількість депутатів, тому що партії зможуть отримати за кожного депутата прибуток. Це незріло, низько і неправильно. Необхідно зробити маленький крок уперед, півкрок. Не змогли зробити повний - зробимо півкроку. Нічого страшного, що зустрінемо критику. Люди вже критикують, що існують домовленості, немає відкритих списків. Так. Але це краще, ніж сучасний закон. Запитання: У коаліції ще немає голосів? Відповідь: Виглядає так, що голосів немає. Хоча у вівторок увечері лідер нашої партії, я і заступник голови Верховної Ради Сироїд зустрічалися з президентом України. У нас була розмова на 3,5 години. І щодо закону про вибори в нас із президентом були однакові позиції. Тобто президент підтримує скасування блоків та впорядковування політичної реклами, яка перед виборами стає дикою. Президент також виступає за зменшення депутатського корпусу. Це стало би першим кроком для того, щоб на парламентських виборах скоротити кількість парламентарів. До того ж, обговорили питання захисту бюлетенів. Запитання: Про що ще розмовляли з президентом? Відповідь: Були дві теми. Питання виборів обговорили швидко, бо дійшли згоди, що нас дуже здивувало. А другу тему обговорювали довго - майже 2,5 години. Це питання Конституції. Президент уважно слухав, а його колеги нас наполегливо переконували, що немає жодної централізації, є чиста децентралізація. І це була розмова глухого з німим. Ми бачимо абсолютно чіткі ознаки централізації влади та знецінення ролі місцевих громад. Це полягає в кількох аспектах. Перше - встановлюється двовладдя на місцях, оскільки запроваджуються два виконавчі органи. Виконавчий орган, керований префектом, і виконавчий комітет, який очолюватиме або голова громади, або голова різних рівнів громади. Є нюанс: префект, окрім виконавчих повноважень, матиме повноваження координатора і, образно кажучи, прокурорський нагляд. І виконавчу, і наглядову функції. Ви кого слухатимете? Того, хто керує і карає, чи того, хто лише керує, маючи відповідальність перед громадою? У звичайній вертикалі влади, звісно, кожен префект шантажуватиме мера міста або голову сільської ради чим завгодно. І буде дуже складно цьому протистояти. Другий момент - розпуск президентом України місцевих органів влади. Так, у проекті зазначено: "коли порушують Конституцію" та названо три умови, пов'язані із загрозою безпеки. Причиною розпуску може бути будь-яке порушення Конституції, яке навіть не стосується питань безпеки, це розглядатиме Конституційний суд, а також це може бути причиною розпуску тієї або тієї ради. Якщо необхідно боротися із сепаратизмом, є СБУ, прокуратура, воєнний стан - що завгодно. І третє - дуже важливо. У перехідних положеннях проекту Конституції написано, що функції префектів до набуття чинності відповідних положень, що передбачене через 2 роки, виконуватимуть голови обласних державних адміністрацій. Що це означає? Адміністрація президента, а також її юристи прикриваються листами від Венеціанської комісії. Але в неї немає остаточного висновку. До того ж, голова Венеціанської комісії в інтерв'ю заявив, що вони розглядають розпуск президентом місцевих органів влади як тимчасову норму і хочуть, щоб було посилено горизонтальну, а не вертикальну взаємодію. Запитання: Як "Самопоміч" голосуватиме під час розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції в частині децентралізації? Відповідь: На сьогодні за це неможливо проголосувати. Запитання: На Ваш погляд, чи є в коаліції є голоси під цей законопроект? Відповідь: Якщо не буде голосів у коаліції, в нас "підголосують" групами. Особисто я, як народний депутат України, не зможу проголосувати за ці зміни до Конституції. Я вчора про це сказав президентові України. Я уважно прочитав про ці зміни та сказав: "Пане президент, я - не юрист, але я там побачив значну концентрацію влади. Якщо так і є, назвіть це, будь ласка, концентрацією влади". Запитання: Ваше бачення: які повноваження повинні мати на місцях центральні органи влади в парламентсько-президентській республіці? Відповідь: Координаційні та наглядові. Жорстко контролювати органи, їх функціонування - без проблем. Але президент не може розпускати місцеві органи влади. Тобто префект, безумовно, має координувати діяльність державних органів або місцевого самоврядування. Запитання: А призупинення рішень місцевої влади? Відповідь: Лише через парламент. Якимось дивом держава змогла повернути бюджетні ресурси вниз. Я тепер розумію: повернувши туди величезний фінансовий ресурс, хочеться його контролювати. І префект, маючи шантажну карту, може ставити чимало завдань щодо його фінансування або повернення. Запитання: Як Ви вважаєте, затримання прокурорів Генеральної прокуратори та прокуратури Київської області - це вже тенденція чи епізод? Відповідь: Два випадки маємо за останні два тижні - це суддя київського суду, його родичі й заступник глави ГСУ Генеральної прокуратури. Даруйте, але це велика криза в Генеральній прокуратурі - коли прокурора високого рівня ловлять з такими сумами грошей. Я вважаю посаду генерального прокурора й Генеральну прокуратуру найважливішим органом державної влади за визначенням. Запитання: З огляду на останні події в Генеральній прокуратурі - чи активізуються народні депутати у вимозі відставки генерального прокурора? Відповідь: Звісно, я вважаю, що це є обов'язковим. Якщо боротьбу з корупцією очолив не генеральний прокурор, а його заступник - потрібно заступника ставити генеральним прокурором. У чому річ? Хіба ми займатимемося двовладдям? Запитання: На кого ще з членів Кабінету Міністрів чекає відставка після звільнення міністра екології? Відповідь: Мені дуже шкода міністра охорони здоров'я. Не було створено умов, у яких він міг би виявити себе. Напевно, він не відчув підтримки або не зміг її знайти, щоб зробити те, що, скажімо, зробив Давид (Сакварелідзе - ІФ) в прокуратурі. У нас було кілька зустрічей з ним. Він обізнаний, грамотний фахівець, але цього було недостатньо, щоб змінити ситуацію. Зовсім інша ситуація з міністром екології. Думаю, це був єдиний міністр, єдина посада, яка була заповнена всупереч усім правилам процесу. Так вона і завершилася. Ми вважаємо, що якщо міністр виступає проти прем'єр-міністра, хоч би яким був глава уряду, міністр має голосно виступити, написати заяву і тихо піти. Ми виступаємо за зміну всіх силовиків. Ідеться про прокуратуру, МВС - також треба змушувати людей працювати. Але якщо говорити про те, чи варто змінювати уряд, - ні. Він ще не відпрацював своє. Є ресурс, там є хороші люди. Щоб збудувати управлінську систему й побачити результати, треба не менш ніж 1,5 року. Хоча є дуже великі претензії до управлінської діяльності прем'єр-міністра як публічного менеджера. Йому потрібно багато чого навчитися. Запитання: Місцеві вибори. Чи "Самопоміч" ітиме до місцевих органів влади по всій Україні? Відповідь: Ми - партія, що намагається працювати на базі реальності. Ми підемо на вибори там, де є сильні осередки та сильні кандидати. Запитання: Це можуть бути лише ваші кандидати чи ви залучатимете нових людей? Відповідь: Наші. Ми ухвалили рішення, що підтримаємо лише тих кандидатів, яких висунула партія "Самопоміч". Тобто на сьогодні в нас немає бажання групуватися з іншими. Чому? Тому що ми вважаємо, що ситуація є настільки tabula rasa, що кожна партія має працювати над розвитком своєї політичної структури та зрілості. Ці вибори є прекурсором парламентських виборів. Запитання: Кого ваша політична сила висуватиме в мери Києва? Відповідь: Ми задоволені тим, як у Києві працює наша партійна організація. Цю роботу очолив Сергій Гусовський. Я особисто побачив у його діях людину, яка стала політиком, - до цього він був успішним бізнесменом, активним громадським діячем. Він став чіткішим у своїх висновках, словах, діях, будучи вдалим системним керівником. Я не бачу причин не висунути його. Але це буде рішення політичної ради партії та самого осередку. Є також інші хороші хлопці: той самий Максим Гапчук - керівник київського партійного осередку, дуже системна та якісна людина. Але вони мають вирішити між собою. Це, образно кажучи, партійні праймериз, члени партії мають конкурувати між собою. Насправді мудрі люди до влади не рвуться, їх у владу спрямовують. Чому я кажу, що Гусовський стає політиком, тому що він стає реалістом і не дуже хоче йти у владу. А це ознака того, що його потрібно просити. Запитання: Ви зачепили тему парламентських виборів. Як ви оцінюєте можливість проведення дострокових виборів до Верховної Ради? Адже цього може вимагати певна частина суспільства, оскільки конфігурація самої Верховної Ради невдовзі вже менше відображатиме його реальні настрої. Відповідь: Це може статися. Але на сьогодні Верховна Рада ще не виконала своїх функцій. Ця коаліція має чимало ресурсів для ухвалення якісних рішень, створення сприятливого підґрунтя для майбутніх парламентів. Питання: чи має вона політичну волю це зробити? Сучасний парламент відрізняється від попередніх. У ньому точно є 60-80 осіб, які є публічними менеджерами законотворчої гілки влади. Але в парламенті знову залишилося триста з гаком осіб, які є власністю "власників" парламенту. Ми не маємо в цьому парламенті опозиції - це також його особливість. Сучасна опозиція такою не є. Тому в коаліції ми маємо використовувати важкий інструмент противаги. Запитання: Цього тижня мала відбутися "відверта розмова" всередині коаліції. Вона відбулася? Наскільки глибокою є криза в парламентській більшості? Відповідь: Відбулася частково відверта розмова. На зустрічі представників нашої партії, її керівника з президентом України був присутній і Володимир Гройсман. У мене з ним відбулася 20-хвилинна розмова, під час якої я висловив цілковите невдоволення порушеннями регламенту. Вони стають цинічними. Загалом, ми проголосували за закон про кредити лише тому, що цей закон підготував "Народний фронт", а "Блок Петра Порошенка" попросив нас за це проголосувати. І чому президент проти, я не можу зрозуміти. Адже Юрій Луценко вийшов на трибуну і сказав: "Ми маємо це зробити". Ми почули, повернулися й проголосували. Запитання: Чи є криза в коаліції? Чи передбачаєте Ви її переформатування? Відповідь: Коаліція завжди в кризі. Цей її природний стан внутрішнього конфлікту. Я впевнений, що конфлікти розвивають світ. Я не бачу проблеми в кризі та конфлікті. Я бачу проблему в професійному використанні цієї енергії для позитивного результату. Не треба знецінювати коаліцію. Вона ухвалює якісні рішення. Коаліція ухвалила важливі антимонополістичні закони, низку якісних дерегуляційних законів, два важливих закони з децентралізації – бюджетної децентралізації та об'єднання громад. Коаліція ухвалила декомунізаційний закон, до якого суспільство вже було готове. Парламентська більшість не голосує закон про приватизацію. Оскільки ми не готові до приватизації, вона буде такою самою, як і приватизація обленерго та облгазів. Щоб відбулася приватизація, необхідно провести демонополізацію, децентралізацію, дерегуляцію та подолати корупцію.