Ексклюзивне інтерв'ю в.о. голови правління Сенс Банку Олени Зубченко агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Діана Павленко, Дмитро Кошовий

-- Наприкінці 2023 року Сенс Банк оголосив про завершення конкурсу на голову правління, за підсумком якого було обрано Олексія Ступака, проте Нацбанк ще не погодив його кандидатуру. Чи відомо вам, коли пан Олексій приступить до виконання обов’язків? На якому етапі процедура оцінки НБУ?

-- На жаль, ні, не знаємо та не можемо знати. Крім того, питати про це регулятора некоректно. В нього є свої певні процедури, що займають час. Якщо орієнтуватися на досвід інших установ, буває по-різному – від місяця і до довшого терміну, в залежності від навантаження.

Ми розуміємо, що регулятор має продивитися всі документи, провести співбесіду. Для банку, зрозуміло, чим швидше, тим краще. Як ви знаєте, це наш внутрішній кандидат, тому я впевнена, що його входження в курс справ буде швидким.

-- Чи шукає Сенс Банк інших людей, окрім голови правління? Наскільки наразі банк укомплектований кадрами після націоналізації? Бо відомо, що частина людей пішла: керівник аналітичного відділу Олексій Блінов, команда маркетингу та комунікацій…

-- Почну з членів правління. Наглядовою радою до нового року розпочатий конкурс не лише на голову правління, а також ще на дві посади: члена правління – фінансового директора (CFO) і члена правління – керівника операційного блоку (COO). Конкурси тривають, вони вже на етапі фіналізації, тому незабаром чекаємо на двох нових членів правління, що так само посилить команду.

Щодо інших членів команди. Знаєте, на початку багато хто хвилювався: для багатьох це (націоналізація) був абсолютно новий процес, і вони не знали, чого очікувати. Фонд гарантування вкладів звільнив членів правління згідно вимог закону, але щодо всієї іншої команди нами було прийнято рішення зберегти кадри і забезпечити їм комфортні умови. Це була важлива умова, адже банк був достатньо високопрофесійним. Ми розуміли, що бажано зберегти експертів. І здебільшого нам це вдалося.

Щодо Блінова, на жаль, він пішов, мені здається, у перший день націоналізації, тож навіть не вдалося з ним провести переговори. Можливо, ми б дійшли консенсусу, та він залишився. Але про причини його рішення мені нічого невідомо.

Загалом, зрозуміло, що всі з насторогою відносились до переходу у статус банку державного сектору (…). У нас були випадки, коли люди йшли, бо просто боялися невідомого. Але чимало кейсів, коли після кількох місяців роботи в інших установах поверталися. Я завжди всім кажу, що якщо хтось хоче повернутися, ми завжди раді. Ми приймаємо людей назад, готові пропонувати конкурентні умови праці.

Щодо департаменту маркетингу, ми його посилили: зробили більш сильну структуру, набрали декількох спеціалістів. Провели дуже багато співбесід на посаду голови департаменту комунікацій і маркетингових стратегій. Сподіваюся, найближчим часом фіналізуємося, і в нас з’явиться ще один член команди.

Так само по іншим напрямам. Ми посилюємо команду, де бачимо, що її потрібно посилювати. Тут справа навіть не стільки в націоналізації. Півтора роки роботи у воєнний час з цілком очевидних обставин банк не міг розширювати штат, був обмежений з точки зору мотивації чи перегляду заробітних плат. (…) Ми зараз коригуємо, щоб наші співробітники, мали ринкові умови. Бо, повторюся, важливо зберегти ключовий актив банку – людей.

-- Ще хотілось спитати щодо корпоративної структури. Раніше в Альфа Банку керівництво фактично складалося з трьох людей: голова правління, але з доволі обмеженими обов'язками, генеральний менеджер (три останніх були іноземцями) і ще президент банку. Зараз, наскільки я розумію, у вас вибудовується стандартна система, коли саме голова правління буде стояти на чолі банку?

-- Абсолютно. Ми імплементуємо кращі стандарти і практики корпоративного управління і таким чином вибудовуємо структуру. Ми наразі переглядаємо внутрішні положення про правління, про Наглядову раду та вирівнюємо цю структуру.

-- З якими головними результатами Сенс Банк завершив 2023 рік та які плани на цей рік?

-- Насправді, 2023 рік хороший, попередній був набагато важчим. Зважаючи на усі обмеження, імплементовані в рамках санкційної політики, що діяли більше половини 2023 року, маємо зараз дуже пристойний фінансовий результат.

Ми відновили та стабілізували кредитний портфель великого корпоративного бізнесу. Щодо МСБ, то ситуація була набагато гірша (…). Але в банку була дуже хороша, сильна експертиза, і нам пощастило, що ці люди залишились, ми просто дали їм можливість нормально працювати.

Підсилення цьому напряму, серед іншого, дало повернення до "5-7-9": ми достатньо швидко почали переговори з Фондом розвитку підприємництва, підписали з ними договори та стали учасниками програми, що допомогло нам розширити МСБ-портфель. В результаті ми приросли на 22% від того портфеля, який у нас був, а по фінансовому результату в МСБ – на 30%.

Важка ситуація була по роздрібному бізнесу. За нього я хвилювалася найбільше, тому що портфель зменшувався останні півтора роки. Здебільшого в роздрібних портфелях короткострокові кредити і депозити. Із фактично зупиненим кредитуванням, репутаційними ризиками вони потроху "танули" від початку повномасштабного вторгнення. Але команда зробила величезну роботу, я їм дуже за це вдячна: десь вже в жовтні нам вдалося стабілізувати роздрібний кредитний портфель, а з кінця грудня ми почали рухатись "в плюс", тобто зупинили відтік клієнтів. З депозитним портфелем ситуація була набагато легшою як у корпоративному, так і у роздрібному сегменті. Банк відчув це вже на наступний день після націоналізації.

-- Як ви оцінюєте, наразі Сенс Банку треба пропонувати якусь премію по депозитних ставках порівняно з іншим державними банками?

-- По ставках ми в ринку. Ми не можемо собі дозволити платити великі премії, та й в тому немає нагальної потреби. Банк має дуже потужні цифрові інструменти, одні з найкращих на ринку. Разом з конкурентними ринковими умовами та допоміжними продуктами це вже приносить результат: з моменту націоналізації залишки коштів бізнесу та фізосіб зросли на 29,7 млрд грн – до 95,4 млрд грн.

Щодо роздрібного кредитного портфелю, зараз ми переглянули умови кредитних продуктів, зробили їх більш привабливими, що і дало позитивний результат. Дивлячись, що ринок трохи змінюється, макроекономічна ситуація стабільніша, купівельна спроможність населення і щодо погашення кредитів зростає, ми поступово почали переглядати умови.

Ми маємо систему лояльності для наших клієнтів – фізичних осіб в мобільному застосунку SenceSuperApp, що є нашою конкурентною перевагою. В цій системі лояльності клієнт самостійно може вибрати категорії, по яких він отримує кешбек. Система лояльності працює зі значною кількістю партнерів і дає можливість використовувати цікаві пропозиції від партнерів банку.

Тож, якщо підсумувати, диджиталізація, потужний мобільний застосунок і діджитальна реклама є головними чинниками залучення роздрібних клієнтів.

-- В яких державних програмах ви вбачаєте найбільший потенціал на цей рік для банку? Можливо якась специфіка, орієнтація на певний сектор економіки, та ж переробка, абощо?

-- Якщо говорити про "5-7-9", так, по секторах насамперед це переробка та агро, адже програма насамперед на них й акцентована. Але й поза цим у нас достатньо багато клієнтів, ми насамперед намагаємося підтримувати тих, хто залучає гроші не на оборотний капітал, а на розвиток, в інвестиції. Це додаткові робочі місця, це в довгостроковій перспективі посилює економіку України.

Ми й далі плануємо активно працювати з Фондом розвитку підприємництва, у нас була зустріч одразу після Нового року. У Фонду є таке поняття, як банк-партнер, і вони нам підтвердили, що готові нас взяти банком-партнером. Це дасть банку можливість брати участь в інших – більш нішевих програмах Фонду, залучати його пряме фінансування, зокрема по лінії KfW (…), щоб ми так само таргетно могли підтримувати тих чи інших позичальників.

Так само ми з Фондом розвитку підприємництва поговорили, що є ряд грантових програм від європейських урядів, які можуть підтримувати, наприклад, позичальників на деокупованих територіях, інші програми. Нам це дозволить розширити портфель в секторі мікро-, малого і середнього бізнесу.

Також ми беремо участь в програмі "єОселя". Сподіваємося й тут на гарний результат.

-- До війни Альфа Банк заявляв про мету стати найбільшим недержавним банком та випередити Райффайзен. Але до націоналізації навіть вилетів за межі десятки найбільших за активами, хоча тепер вже знову на восьмому місці. У вас є плани щодо входження у першу п'ятірку банків за активами, в якій зараз чотири - державні?

-- Приват і Ощад нам не конкуренти, адже в них трохи інша модель. Якщо говорити по рітейлу, то досягнення такої кількості клієнтів у цьому сегменті не є нашою стратегічною метою.

З Укрексімом у нас також різні моделі, абсолютно різні умови щодо роздрібного бізнесу, плюс ми більш діджитальний банк.

Щодо Укргазбанку ми плюс-мінус однакові по моделі бізнесу. Так само наші конкуренти – це ОТП і ПУМБ. Отже перша задача - поконкурувати з Укргазом, ОТП і з ПУМБ. Подивимося по результатам цього року, ми ставимо собі дуже амбітні цілі, розуміємо, що буде непростий рік, але, думаю, що все вдасться.

-- Сенс Банк зберігає акцент на технологічність?

-- Не просто зберігаємо, а маємо значно підсилити. Є дуже багато напрацювань та в розробці ще багато проектів, які посилять нашу позицію як технологічного і зручного банку для клієнтів.

Ми також посилили команду в e-commerce і подивилися, що можна робити. Загалом дивимося в бік повноцінної екосистеми для клієнтів банку. Це може бути дуже перспективним напрямом, який ми вже зараз глибоко вивчаємо, спілкуємося з потенційними партнерами.

Я думаю, що навіть до кінця першого кварталу зможемо показати дещо цікаве у цьому напрямі, до середини літа так точно.

-- Програма з Міжнародним валютним фондом передбачає перегляд стратегії банків, які знаходяться у власності держави. Чи готує Сенс банк таку стратегію вже зараз в очікуванні завдання від Міністерства фінансів?

-- Певні кроки у цьому напрямі, звісно, робляться, але коректно, щоб очолив цю роботу вже призначений голова правління. Зі свого боку ми поки підготували основні напрями діяльності, які затверджуються акціонером. Це така високорівнева база, а наступною вже буде стратегія.

-- Історія Альфа Банку в Україні розпочалася з інвестиційної компанії, згодом в орбіті з’явилися страхова та лізингові компанії, такої групи наразі немає у жодного держбанку.

-- Я хочу додати, що в нас є окрема бізнес-лінія – це ринки капіталів. Зараз вона через нормативні обмеження може працювати тільки з цінними паперами в Україні. Хоча до початку повномасштабної війни це був дуже потужний напрям у банку. Пропонували навіть акції передових світових компаній, наприклад, Google чи Apple, що було дуже цікавим продуктом: клієнт міг придбати акції та керувати портфелем просто у застосунку.

Зараз, виходячи з обмежень, ми не можемо повною мірою це реалізувати. Чекаємо, коли Національний банк пом'якшить вимоги і точно будемо це робити. Тож розглядаємо ринки капіталів у своїй стратегії як окрему бізнес-лінію.

Ще одна потужна бізнес-лінія, що приємно мене здивувала в банку, це робота з непрацюючими активами. (…). Те, що я побачила тут, – модель окремого бізнесу. В банку залишилися потужна експертиза та технології роботи з портфелями NPL: від самого початку і до повернення кредиту. Я дуже мало де бачила справді ефективну модель, що може прорахувати всі стадії процесу, враховуючи управління портфелем до моменту продажу активів. Тому, на мій погляд, треба зберегти цю бізнес-лінію. У будь-якому випадку, якщо після війни виникне питання, то, я думаю, ми будемо готові поділитися експертизою, як це робити якісно. Це дуже важливо, беручи до уваги також зобов'язання по зменшенню непрацюючих активів на рівні МВФ.

І з проблемними портфелями фізичних осіб так само, маємо дуже високотехнологічні моделі скорингу та моніторингу(…), не знаю, чи є щось подібне в інших банках в Україні, але думаю, що це високотехнологічна модель і вона ефективно працює.

-- Може навіть запропонуєте іншим державним банкам свої послуги з роботи із проблемними активами?

-- Подивимося.(…) Але, повертаючись до бізнес-ліній, повторюся, що на мою думку, ця має залишитися окремим напрямом. Так само можна розглянути інші напрямки. Зараз, наприклад, дивимося та аналізуємо лізинг й автокредитування: розраховуємо фінансову модель та ризик апетит. Думаю, що десь на початку літа будемо мати повне розуміння, чи входити нам в це, чи ні. Плюс треба буде подивитися на результати першого кварталу, щоб зрозуміти і все ретельно порахувати.

Тож цілком можливо, що лізинг і автокредитування у нас буде окремою лінійкою. (…) Може не в цьому році, але потім.

-- Нещодавно НБУ оприлюднив дані з перевірки стійкості банківської системи. Як відомо, Сенс Банк був у переліку фінустанов з проблемами достатності капіталу. Чи могли б ви розповісти, що саме стало причиною та яким чином банк владнав цю ситуацію до початку грудня?

-- Насправді банк опинився в такому стані, бо реалізувалися значні репутаційні ризики, були обмеження по лінії санкційної політики. Комплаєнс певних інституцій просто не міг працювати з Альфа Банком. Скажімо, так виглядала ситуація з програмою "5-7-9". Перше, що ми зробили, – почали активно працювати з великими корпоративними клієнтами, дивитися щодо резервування, портфель NPL – всюди ситуація зараз принципово краща, ніж півроку тому.

Отже правильне управління плюс правильна робота нового ризику офіцеру у результаті дали достатні рівні Н2 та Н3 ще до завершення минулого року.

-- Ви можете сказати, що в цьому році банк не потребуватиме докапіталізації?

-- Наразі в докапіталізації потреби немає. На даний момент ми не бачимо такої потреби у майбутньому. Якщо не станеться нічого жахливого, цей план виконати буде нескладно. Але в такій макроекономічній ситуації, яку створює війна, ні в чому не можна бути впевненою на 100%. Та все ж думаю, додаткових вливань в капітал Сенс Банк не знадобиться.

-- А ви вже порахували прибуток за 2023 рік?

-- Попередньо в нас виходило трохи більше 5 мільярдів гривень. Але зараз працює новий аудитор EY, тож до завершення їхньої роботи говорити напевне не можна. В серпні ми врахували усі рекомендації Нацбанку і доформували кредитний ризик. EY тепер у свою чергу перевіряє формування резервів у відповідності до вимог МСФЗ. Тож почекаємо завершення їхньої роботи.

З точки зору бази оподаткування ми готові сплатити 50% прибутку державі, абсолютно нормально до цього ставимося. В цьому контексті не хотілося б понижати наш чистий прибуток. Та сподіваюся тижні за два, після аналізу та переговорів, зможемо залишити чистий прибуток на тому рівні, який порахували попередньо.

-- Після націоналізації припинилося скорочення відділень мережі Сенс Банку, одне навіть відкрилось, ця мережа вже більш-менш стабільна? Як щодо хабів, які з’явилися у банків перед війною, в рамках орієнтації банку на технологічний розвиток?

-- По мережі політика залишилася незмінною: банк оптимізувався, мабуть, ще до війни, згідно стратегії, яку їм колись McKinsey робили. Фактично банк досяг закладеної в ній мети, я не бачу потреби в перегляді, як в інших банках.

Зараз це вже більше операційна історія, точкова. Але ми прийняли рішення не закривати відділення, оскільки під час війни важливо забезпечити доступ населення до банківських послуг максимально і покрити навіть віддалені регіони.

Щодо відкриття нових відділень, ми дивимося на західні регіони – там, де ще є "білі плями". Мені вже показали певні варіанти, їх відпрацюють: скільки це буде коштувати, який бізнес-апетит.

З точки зору хабів, мені дуже подобається ця ідея, мені здається, що це така інноваційна історія, приклад того, як банк може нести більшу цінність. Ми активно використовуємо хаби, будемо думати з нашою новою піар-комунікаційною командою щодо того, як можна ще більше їх розкрутити.

Ще ми думаємо над ідеєю відкрити хаб саме в центральному офісі, зараз так само рахуємо, дивимося. Ми хочемо це зробити для ІТ спеціалістів, щоб їм було зручно. І я б ще хотіла відкрити хаб в Дніпрі. У нас там достатньо велика частина бізнесу, я думаю, якщо Олексій підтримає, це було б цікаво. Мені здається, що в тому регіоні було б добре робити якісь безкоштовні тренінги для мікро-малого-середнього бізнесу. Подумаємо, що ще можна зробити, думаю, поступово ми ще цей напрямок посилимо.

-- Якими є ваші очікуваннями від цього року?

-- З точки зору фінансового результату і того, що Національний банк буде повертати вимоги до нормативів і буферів капіталу, він для банків буде, мабуть, важчий. Але це цікаво, бо якщо система пройде цей рік добре, то перейде на інший рівень розвитку банківського бізнесу.

Тому що все одно, якщо порівнювати з європейськими банками, на нашому ринку багато продуктів ще не працює. Фактично він все одно здебільшого живе "на пасивах": депозитних сертифікатах і ОВДП. Мені здається, що всім треба включитися в кредитування, думати, як це робити, як підтримувати економіку(…). Я вважаю, що для того, щоб нам побудувати той середній клас, про який ми всі говоримо, треба, щоб банки так само активно включалися в кредитування середнього, малого і мікробізнесу.

-- А ЄБРР та інші МФО готові з вами працювати над цією задачею, бо раніше з Альфою вони не працювали.

-- Вони починають з нами розмовляти, чекають на стратегію. Думаю, що десь за півроку ми почнемо з ними обговорювати варіанти подальшої співпраці. Ми зараз вже відповідаємо на певні запити, які отримуємо від них, але процедура достатньо довга. Нагадаю, що націоналізований наприкінці 2016 року ПриватБанк перший проєкт з МФО запустив тільки влітку 2023 року. Та в нашому випадку, повторюсь, я думаю буде швидше, і ще цього року ми вже на щось вийдемо, бо вже з листопада почали перемовини.

-- Чи вбачаєте ви потребу у проведенні форензік-аудиту?

-- Я вважаю, що потрібно здійснити перевірку. Вона не буде така широка, як була у ПриватБанку, але форензік ми зробимо, щоб розуміти, який актив ми отримали. Це також важливо з точки зору майбутнього продажу. В таких процесах є поняття reps and warranties. Тож важливо від самого початку забезпечувати максимальну прозорість, щоб державі, як акціонеру було простіше вести переговори про продаж.

Отже провести форензік, щоб розуміти, що все нормально, все ж варто. Будь-які, навіть дрібні неправильні структурування, які, можливо, приватний бізнес й міг би собі дозволити, ми, як державний банк, дозволити не можемо. Тож треба це все перевірити, якщо щось буде знайдено – виправити. У підсумку ми будемо мати повне розуміння, який актив має держава. А у разі виходу на продаж, в нас вже буде clear picture.

-- Чи знайшло нове керівництво Сенс Банк "скелети в шафі" після націоналізації банку?

-- У нас були юридичні аудити, наразі все нормально, але ми ще не закінчили всі перевірки, це займає більше часу, вони будуть більш детальні, подивимося. Тож поки я не готова коментувати, можу тільки сказати, що все повністю ми ще не перевірили, але нічого такого, що викликало би занепокоєння чи вартувало би згадування в контексті поставленого питання, поки не бачили.

-- Поки банк не був націоналізований, то були претензії правоохоронців, в тому числі і до банку, чи не заважають ці розслідування щодо екс-акціонерів сьогодні?

-- Все в межах правового поля, нічого роботі банку не заважає.

-- Як може вплинути на банк скарга колишніх власників до міжнародного арбітражу?

-- З огляду на ту інформацію, що відома нам з відкритих джерел, адже банк не отримував жодних офіційних документів, ми ніяким чином не будемо стороною цього позову. В цьому контексті ситуація, порівняно, скажімо з ПриватБанком принципово інакша, адже йдеться про інвестиційний спір між колишніми власниками і державою Україна в особі Міністерства юстиції, яке буде ввести цю справу відповідно до законодавства. З відомої нам інформації, вимогою є відшкодування грошових коштів, а не, скажімо, акцій самого банку. Тому ми можемо не хвилюватися, а далі продовжувати нашу роботу з покращення операційного управління, вибудови кращої фінансової і бізнес-моделі.

-- Експерти ринку та навіть окремі посадовці НБУ вважають, що з продажом Сенс Банку не варто тягнути, і зробити це, як тільки буде можливість. Що ви думаєте з цього приводу? Чи є певний план підготовки банку до приватизації?

-- Загалом це питання в зоні компетенції Міністерства фінансів. Якщо говорити по процедурі, то спершу, відповідно до закону, Мінфін має залучити радника з приватизації, який має акціонеру порадити зробити аналіз банків, зробити аналіз ринку, провести початкові переговори з потенційними покупцями.(…)

Думаю, ви погодитеся, що кожен має коментувати в рамках своєї компетенції і професійного досвіду, тож це питання слід адресувати Міністерству фінансів. Моя особиста думка, що цей процес можна було б починати, чом би ні? Якщо Міністерство фінансів вирішить, то розпочнемо процедуру підготовки банку до продажу. Можливо, зробити це під час війни є розумним кроком.

Якщо державі потрібна буде наша допомога, якщо якісь будуть запити, то, зрозуміло, ми будемо на них відповідати, надавати інформацію. Очевидно, що стратегічно альтернативи вектору на зменшення частки держави в банківському секторі немає. До того ж країні потрібні додаткові джерела фінансування держбюджету, і чим більше, тим краще. Але поки наша задача тут – зробити усе можливе, щоб держава, коли вважатиме за потрібне, могла продати цей актив якомога дорожче. Це в тому числі моя персональна відповідальність.

-- Нещодавно Мінфін оприлюднив Національну стратегію доходів, і там було доволі суперечливе питання щодо розкриття банківської таємниці для податкових органів. Не відразу, а після створення довіри до фіскальних органів, що вони зможуть уникати витоку конфіденційної інформації платників. Тим не менш, яким є ваше ставлення до цієї ініціативи?

-- Скажу чесно, саму стратегію я не читала і не була в дискусії, тобто я не знаю деталей, а це важливо. Але єдине, що скажу, що ми йдемо до Європи, відповідно й до європейських правил. От, скажімо, імплементували вимоги Базеля, вимоги до захисту особистих персональних даних, щодо яких теж було дуже багато дискусій і в нас, і в Європі. Тобто такі складні питання точно мають ретельно дискутуватися, не треба переходити кордони.

Скажімо, якщо в цьому є потреба для якихось судових розслідувань, це логічно, але все має бути зрозуміло обґрунтовано. Але це не має бути просто відкритий доступ до банківської таємниці і персональних даних. Потрібен баланс і розумне рішення.

-- Якими є ваші особисті плани у разі затвердження кандидатури Ступака Національним банком?

-- Я далі продовжую виконувати свої обов'язки заступника і займатися тими напрямками, які я планувала. Це юридична стратегія, перевірки, аудити, про які ми казали, реалізація форензіку, так само непрацюючі активи з точки зору корпоративного бізнесу, не рітейлу.

За потреби буду допомагати команді в інших питаннях, тому що все одно перехідний період ще не закінчився. Я буду заступником голови правління, як це й мало бути, тому буду продовжувати виконувати свої функції і підтримувати голову в цих починаннях.