11:15 12.03.2025

Автор МАКСИМ ТКАЧЕНКО

Використання ШІ та сканування територій  скоротить площу ймовірно замінованих земель України на 30%

3 хв читати
Використання ШІ та сканування територій  скоротить площу ймовірно замінованих земель України на 30%

Максим Ткаченко, Co-founder ГС "Кластер розмінування України"

 

Наразі замінованими вважається близько 140 тис. кв. км української землі. Це території, які визнали ймовірно забрудненими вибухонебезпечними предметами на підставі прямих та непрямих доказів. Наприклад, на підставі усних повідомлень від населення, наявності вирв від вибухів, інформації про ведення раніше на цій території бойових дій або існування оборонних позицій, даних про нещасні випадки тощо. Збір та аналіз такої інформації називають нетехнічним обстеженням, за якого визначення безпеки чи небезпечності тієї чи іншої ділянки здійснюється без використання технічних засобів пошуку мін. Тобто формується припущення, що відповідна територія має ВНП та є небезпечною та їй надається відповідний статус “заміновано”.

Однак швидко підтвердити чи спростувати таке припущення можливо за допомогою сучасного обладнання та високотехнологічних сенсорів.  З їх використанням можна провести повторне та більш ефективне нетехнічне обстеження та виявити реально небезпечні ділянки. Через більшу точність даних до 30% наших територій, які наразі вважаються замінованими, можна повернутися у статус “безпечних” лише за рахунок сканування, а отже зменшити операційні витрати для подальшого розмінування.

З десяток компаній в Україні вже працюють у цьому напрямку та використовують сучасні сенсори. Серед них - дансько-українська компанія «Dropla Tech», яка завдяки сприятливим погодним умовам навіть цієї зими тестувала можливості ШІ в полях. 

Зокрема, на південному та східному напрямках компанією було обстежено 260 га територій. Виявлено близько 200 потенційно небезпечних об’єктів. Серед “знахідок” -  ТМ-62, протипіхотні вистрибуючі осколкові міни кругового ураження, протипіхотні міни ПОМ-3, фрагменти ракет, гільзи артилерійських снарядів, нерозірваний снаряд Ураган, сміття тощо. 

Такі дані, зібрані дронами, аналізує штучний інтелект та завантажує в нейромережу. Нейромережа на основі цих даних будує мапу з трьома можливими зонами: зеленою, де відсутні ризиковані предмети; жовтою, де можливе ймовірне забруднення, та червоною, де виявлено потенційно небезпечні предмети. Після цього така мапа готова до використання операторами з розмінування. 

В середньому  за добу дронами можна дослідити близько 50 га. Тобто, при використанні сучасних технологій відсканувати всю потенційно заміновану територію України можна за три роки. 

Крім того, вже цієї весни «Dropla Tech» представить глобально новий підхід до сканування та розмінування територій.

Сучасні рішення та сенсори розробляються та тестуються на базі Кластера з розмінування України, який об'єднує ІТ-фахівців, науковців, компанії з розробки інноваційних технологій, понад 60 міжнародних і вітчизняних операторів з обстеження та розмінування територій, міжнародних й українських фінансових партнерів, навчальні центри з протимінної діяльності тощо. 

У березні Кластер відкриває єдиний R&D хаб з протимінної діяльності, який займатиметься розробками та впровадженням нових технічних підходів та рішень. 

Серед нагальних питань - пошук ефективних шляхів розмінування лісів України. Адже на сьогодні близько півмільйона га наших лісів залишаються замінованими. Тож будемо залучати експертів та створювати нестандартні роботизовані комплекси, які б допомогли вирішити цю проблему, а разом з нею повернути нашій країні та українцям їх землі та природні багатства. 

Лісове розмінування - це новий виклик для вивчення можливостей ШІ, який наразі активно досліджує Кластер спільно з партнерами. Адже найперше, чого ми прагнемо, - це допомогти країні, дати готові рішення та інструменти, щоб швидко очистити всі українські землі від “слідів” війни.

 

ОСТАННЄ

ВЕНІАМІН ЗОЛОТУХІН

Інструктор з тактичної медицини: професія, що рятує життя, але про яку не дуже обізнані

ЮРІЙ ГОНЧАРЕНКО

Часткова військова служба: стратегічна відповідь на кризу мобілізації та посилення переговорної позиції України

ЄВГЕН МАГДА

Геополітичний Мерцишор: актуальність виросла

ЛІЛІЯ КОВАЛЬОВА

Що треба знати жінкам про рак молочної залози, щоб вижити?

ОЛЕГ ВИШНЯКОВ

Ізраїльські технології, що допомагають військовим повернутися до життя: приклад для України

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

Понад 80 мільярдів втрат: як війна змінила український агросектор

МАКСИМ АГЄЄВ

Хмарне питання: чи виграє Україна від розміщення своїх державних сервісів та даних за кордоном?

НАТАЛІЯ АЛЮШИНА

Чинники управлінської спроможності. Чому вчать три роки війни в Україні

ВАЛЕРІЙ КОНДРАТЮК

Від "стамбульських угод" до російсько-американських перемовин в Ер-Ріяді

РОКСОЛАНА СТЕФАНИШИН

Від вояцтва до новаторства: британська модель працевлаштування ветеранів як взірець для України

РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА