Альона Лебедєва, засновниця Aurum Group

Податкові пільги на квітень для підприємств могли б підтримати бізнес та зберегти податкові відрахування вже в короткостроковій перспективі

Вже сьогодні можна говорити про те, що в новій коронакризі слід очікувати дві основні хвилі.

Перша, пов'язана з внутрішнім споживанням, вже почалася. За різними оцінками, не менше 80% всіх бізнесів країни відчули зниження попиту на свої товари або послуги, при чому падіння доходів склало від 10-15% у ряді компаній великого бізнесу, до 100% – у цілих галузей, переважно сфери послуг. Все це призвело до істотного зниження доходів населення, повної або часткової втрати зарплати у мільйонів українців. Пік негативних наслідків цього етапу можна очікувати вже в травні-червні, коли почне сильніше знижуватися споживання тих, хто в березні-квітні втратив роботу або частину доходів. У разі пом'якшення карантинних заходів у найближчі місяць-два, можна сподіватися, що з осені ситуація почне поступово відновлюватися.

Але на той час, дуже ймовірно, Україну чекає друга хвиля – падіння зовнішнього попиту, що буде сформовано уповільненням великих економік світу, для яких Україна є постачальником переважно сировинної продукції, адже експортоорієнтовані галузі країни формують основну частину ВВП. Цей період може затягнутися на кілька років, в залежності від того, скільки буде потрібно для подолання питань пов'язаних зі створенням вакцини або ліків від коронавируса і повного зняття карантинних заходів, в тому числі в міжнародному сполученні. Я згодна з оцінкою багатьох експертів, про те, що вихід з поточної кризи буде з великою ймовірністю U-образний, тобто відновлення настане після тривалого періоду низького або нульового зростання, що пов'язано зі специфікою подолання пандемії.

Як в ситуації, що склалася, діяти бізнесу?

Хрестоматійне правило для бізнесу в періоди турбулентності і невизначеності – провести глибокі реформи і оптимізацію для позбавлення від баласту, для того щоб мати можливість пережити складні часи і почати рости з відновленням попиту. Cost cutting також включає в себе відмову або відкладання будь-яких некритичних проектів по капітальним інвестиціям, мінімізації боргового навантаження, і так далі. У поточній ситуації компанії Аурум Груп не стали винятком, в залежності від галузі доходи компаній знизилися, в порівнянні з лютим, на 20% – 100%, що автоматично вимагало оперативної розробки і впровадження антикризових програм, перегляду бюджетів, мінімізації видаткової складової.

Що може зробити держава для ефективної підтримки бізнесу в даній ситуації?

Ми бачимо багато позитивних прикладів західних країн, які впроваджують багатомільярдні програми з підтримки малого та середнього бізнесу: кредити «за півгодини», пряму грошову підтримку бізнесів і громадян і т.д., але наш уряд прямо дає зрозуміти, що коштів для цього в Україні на сьогодні немає. Навіть досить позитивно сприйняту бізнесом пільгу на звільнення від сплати податків на землю і нерухомість в березні не змогли продовжити на квітень через формування серйозних дефіцитів у місцевих бюджетах. Але тут хочеться провести паралель з масовим звільненням від сплати оренди приміщень підприємцями – адже справедливо, якщо орендаря кафе чи магазину доцільно на період карантину звільнити від оренди на 80% – 100% його доходів? Після кризи він відразу відновить свою роботу, орендодавець навіть не втратить час на пошуки нового контрагента. А якщо зараз орендар просто піде? І взагалі, яка об'єктивна ринкова ставка оренди приміщення в закритому торговому центрі? Думаю, – нуль.

 

Так чому вартість оренди державної землі під зупиненим (або майже зупиненим) підприємством в квітні 2020 роки не нуль?

Щоб не бути голослівною, ось лише пару цифр одного з заводів нашої групи, який працює в секторі важкого машинобудування. З 1 січня поточного року в регіоні розміщення заводу вдвічі зросла ставка податку на землю. Тільки за квітень, наприклад, сума податку на землю і на нерухомість складе 724 000 грн. При цьому спад промислового виробництва в сукупності зі зниженням ділової активності під час карантину привели до того, що підприємство не працює навіть на 20% своєї потужності зараз. На жаль, в такому становищі опинився не один наш завод, думаю, багато промисловців відчувають ті ж проблеми. Тимчасові податкові пільги держави могли б дійсно підтримати бізнес, робочі місця і сприяли б збереженню вітчизняних підприємств і, звичайно, податкових відрахувань вже в короткостроковій перспективі.

І останнє: можливо, не зовсім популярна позиція, але зміцнення гривні перед настанням кризи не посилило, а навпаки, послабило економічний потенціал країни. Плавна девальвація національної валюти могла б стримувати імпорт і захищати внутрішнє виробництво, це дозволило б підтримувати і розширювати експорт продукції як класичних для України галузей, так і сприяла б розвитку нових напрямків. Крім того, плавна девальвація полегшила б обслуговування номінованого в гривні боргу по ОВДП. Можливо, це одна зі стратегій, яку доцільно розглянути уряду.