15:09 07.04.2023

Автор СЕРГІЙ МАГЕРА

Обережно - заміновано: скільки років знадобиться, аби зробити Україну безпечною

4 хв читати
Обережно - заміновано: скільки років знадобиться, аби зробити Україну безпечною

Сергій Магера, народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування

 

Україна - найбільш замінована країна світу. За даними британського телеканалу Sky News, через повномасштабне вторгнення росії, наразі заміновано до 40% території нашої держави. А це орієнтовно територія Румунії або, скажімо, Британії. 

250 тисяч квадратних кілометрів території України небезпечні не лише для самих українців, але й для Європи та світу загалом. Основні «вибухонебезпечні» регіони -  Донецька, Миколаївська, Харківська та  Херсонська області. Схід України є одним з найбільш забруднених регіонів у світі. Що ж криється за цими цифрами? Скільки грошей та часу знадобиться, аби подолати цю небезпеку? 

Наприкінці 2022 року в Харківській області на міні підірвався чоловік та його семирічний син. Під час гри хлопчик підбіг до кущів і натрапив на міну. Батько побіг на допомогу і теж наступив на вибуховий пристрій. Обидва отримали суттєві поранення. Інша історія: влітку на узбережжі Чорного моря неподалік Одеси на міні підірвався чоловік. Він загинув на місці. В березні вже цьогоріч на міні поблизу звільненої від окупації Снігурівки Миколаївської області на міні підірвались троє чоловіків. Всі загинули. На жаль, таких історій чимало. 

За даними Mines Advisory Group, з 24 лютого 2022 року по 10 січня 2023 року від мін в Україні постраждало щонайменше 611 цивільних осіб. В той час, наприклад, як за шість перших років війни (яка точилася на сході України) подібних випадків було 1190. 

Страшно й уявити, в якій прогресії збільшився ризик підірватися, якщо зараз окрім суші додалось море та інші водойми, окрім найпоширеніших протитанкових та протипіхотних мін - міни-пастки, міни-розтяжки, касетні боєприпаси та велика кількість снарядів, що не розірвалися. 

За даними ДСНС, від початку війни надзвичайники знешкодили понад 320 тисяч вибухонебезпечних предметів. Траплялися випадки, коли, наприклад, лише на Харківщині працівники ДСНС за день знешкоджували понад 2500 вибухонебезпечних предметів. Це величезні цифри. А враховуючи те, що часто під час розмінування гинуть піротехніки, - ще й болючі. І гинуть не через недостатню кваліфікацію. 

Річ у тім, що зараз територія України повна вибухових пристроїв, які заборонені у використанні в усьому цивілізованому світі. Наприклад, Женевськими конвенціями. Підкреслюю: у цивілізованому. До якого росія не входила і не входить. Однією з найбільш небезпечних для населення є так звана вистрибуюча осколкова міна з сейсмічним датчиком наближення. Вона здатна вбивати вже тоді, коли до неї ще ніхто не підійшов, вистрибуючи з землі на висоту одного метра. Ці міни здатні розкидати осколки діаметром щонайменше на 16 метрів. Відповідно до Оттавської конвенції, використання цих мін заборонено з 1997 року. І так, Україна підписала цю конвенцію як і 164 інші країни. А росія – ні.  

На початку квітня уряд доручив створити окрему структуру – Державний центр гуманітарного розмінування, який братиме участь у плануванні заходів протимінної діяльності. Але очищення територій від мін – це дуже коштовна справа. 

За словами Дениса Шмигаля, Україна потребуватиме для цього близько 37 мільярдів доларів. Чому так багато? Крім того, що потрібно крок за кроком, дуже ретельно віднайти небезпечний  пристрій та знешкодити його, необхідно ще й очистити землю після того. Особливо поля, які безпосередньо задіяні у посівних роботах. Проте зараз велика кількість родючих українських земель непридатна для обробки взагалі. Хоча врожаї з цих земель могли б нагодувати понад 80 мільйонів людей по всьому світу. 

Добре, що гуманітарне розмінування для фермерів проводиться безкоштовно - це фінансують іноземні донори. Але "офіційних" саперів на всіх не вистачає. І сьогодні в Україні з катастрофічною швидкістю поширюється чорний ринок розмінування. За неофіційними даними, вартість обстеження поля нелегальними саперами коштує близько 5 тисяч гривень за гектар, а розмінування - 1-3 тисячі доларів за гектар. 

За попередніми оцінками, в дев’яти областях України потребують обстеження та, за необхідності, розмінування близько 470 тисяч гектарів земель сільгосппризначення.

Економічні збитки через забруднення мінами цих ділянок підрахувати наразі неможливо. Та найстрашніше в цьому - втрата, а, фактично, вбивство цивільних українців, дітей, які повертаючись до своїх рідних міст та селищ, можуть натрапити на міни. 

Скільки ж років знадобиться, аби зробити Україну безпечною для проживання? За оцінками експертів - мінімум 10 років. А якщо ми подивимось на досвід інших країн, таких як Косово та Грузія, – процес може затягнутися. Так, війна у Косово тривала впродовж 1998-1999 років, однак розмінування територій завершується тільки зараз. У Грузії ж, наприклад, 2008 року бойові дії тривали не так довго, але для розмінування також знадобилося 10 років. Тільки 2018 року організація Halo Trust оголосила Грузію "країною, вільною від мін". Проте в країні й досі трапляються небезпечні знахідки – 3-4 міни чи інші боєприпаси протягом року. А війна в Україні ще не закінчилася. 

 

Саме тому ми звертаємось до всіх можливих партнерів та донорів, аби допомагали нам у розмінуванні наших територій вже сьогодні. Бо кожен день очікування - це ще кілька невинних життів наших співгромадян.

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

МИРОСЛАВ ЛАБА

Про ризики “клубу білого бізнесу” та презумпцію невинуватості

РУСЛАН ЗАПАРАНЮК

Євроколія з Чернівців до Румунії: як вона здатна змінити економіку країни

ДАНА ЯРОВА

Маленька чорна сукня. Світлій пам'яті фотографа ЗСУ Арсена Федосенко

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

ТРЦ, готель та завод: велика приватизація в Україні розпочнеться з гучних імен

АНДРІЙ СТАСЕВСЬКИЙ

Smart Grid – наша відповідь на загрозу тотальних віялових відключень

ВІТАЛІЙ МУЗИЧЕНКО

Як отримати протез безоплатно: державна програма забезпечення допоміжними засобами реабілітації

СЕРГІЙ РАСПУТНИЙ

Скільки коштує небезпека, або що не так з державними будівельними нормами про сховища

ГАЛИНА ЯНЧЕНКО

Оновлений сайт “Прихисток” - що змінилося для користувачів

МИХАЙЛО ФЕДОРОВ

Без зелених стін, червоної підлоги й радянського минулого. Якими будуть українські школи після архітектурної трансформації?

СУСАННА КАРАХАНЯН

Інклюзія як головний тренд: про що говорили під час Українського будівельного конгресу

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА