Сергій Магера, народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування

 

Коли в січні 2020 року український уряд оголосив про готовність дотримуватися Європейської Зеленої угоди, навряд чи хтось міг уявити, наскільки тернистим виявиться шлях до вуглецевої нейтральності. Насамперед через агресивну, немотивовану війну, яку проти України ведуть росіяни.

Рік російської воєнної авантюри вже завдав українському довкіллю збитків на понад 46 мільярдів доларів. Більша частина цієї суми припадає на забруднення повітря – 27 мільярдів доларів. Утім, навіть за таких обставин, Україна намагається виконувати взяті на себе зобов'язання. Зрештою, саме європейський “зелений” курс в майбутньому може стати основою післявоєнного “зеленого” відновлення.

2016 року Україна була однією з перших країн, які приєдналися до Паризької кліматичної угоди. Відтоді маємо амбітний план радикального скорочення викидів парникових газів. Наша глобальна мета - дозволити майбутнім поколінням дихати чистим повітрям, пити чисту воду, вживати безпечні продукти.

Але Green Deal для України - не просто "зелена" угода, це - "зелене світло" до Європейського Союзу. У серпні 2020 року Україна передала до Єврокомісії документ із викладом своєї позиції щодо реалізації Зеленої угоди. Це чіткий алгоритм дій до 2030 року, за яким викиди парникових газів мали б скоротитися вдвічі. За умовою прийняття нами відповідних законів, їх впровадження та реалізації.

В липні 2021 року було ухвалено Оновлений національний визначений внесок до Паризької кліматичної угоди (НВВ2). Він передбачав скорочення викидів парникових газів на 65% до того ж 2030 року (у порівнянні з 1990-м). А от термін досягнення кліматичної нейтральності змістився до 2060-го. Тоді ж було прораховано, що на все про все знадобиться близько 102 мільярдів євро.

Коли 24 лютого 2022 року росіяни пішли на Україну повномасштабною війною, здавалося, що питання захисту довкілля відійшли на другий план. Насправді - ні. Саме зараз відбудову України та всіх секторів економіки варто планувати з урахуванням зеленої стратегії.

Україна як невід’ємна частина європейської спільноти діятиме в унісон з Євросоюзом у питаннях боротьбі з наслідками зміни клімату, а також створенні нових можливостей для українського бізнесу.

 

Щоправда, у всій цій історії варто усе ж зважити на масштаб лиха та шкоду, яку українській економіці та довкіллю завдають росіяни. Українська зелена стратегія напрацювалася до повномасштабного вторгнення. Відтак варто дуже обережно і ретельно зважити можливість коригування зобов'язань та вимог до України в рамках Green Deal. Розумна адаптація законодавства до європейського з урахуванням наслідків повномасштабного стане запорукою швидкого відновлення України з найменшою шкодою для економіки та бізнесу.

Плани України максимально амбітні. Нам необхідно перетворити зруйновані міста на взірець сучасних технологій. Нові міста, нові підприємства повинні зводитися "зеленими". Критично важливо зробити їх екологічними, за європейськими нормами, водночас поступово - з урахуванням обставин, в яких опинилася Україна.

Тому, навіть зараз, ще під час війни, Верховна Рада розглядає низку законопроєктів, які допоможуть Україні просуватися в напрямку вирішення питань захисту довкілля. Наприклад, 6004 та 8410. Перший - проєкт Закону про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення, яке виникає в результаті промислової діяльності. Проєкт має забезпечити високий рівень захисту довкілля. Другий - проєкт Про внесення змін до Закону України Про оцінку впливу на довкілля.

Наш впевнений рух у напрямку досягнення зазначеної раніше “зеленої” мети, по-перше, дає дуже позитивний сигнал інвесторам та іншим бізнесам, що вкладати в Україну варто навіть зараз. По-друге, це конкретна дія, що показує: Україна не змінює свого курсу та однозначно крокує в бік ЄС. По-третє, це великий внесок у саму країну, саме зараз, коли вона дуже цього потребує.