Сергій Магера, народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування

 

Вночі 6 червня росіяни підірвали греблю Каховського водосховища. Вона повністю зруйнована та не підлягає відновленню. Паралельно окупанти намагаються переконати світ, що це Збройні Сили України вдарили по греблі ракетою. Проте, є декілька суттєвих “але”. 

Передусім, згадаємо, що Каховська ГЕС знаходиться під окупацією з першого дня повномасштабного вторгнення росіян. Влітку 2022 року ворог відновив водопостачання до Криму, а вже в листопаді підірвав дорогу через греблю тієї ж самої Каховської ГЕС. І все через те, що росіяни відступали під час атаки ЗСУ на Херсонщині. Проте, весь цей час ворог продовжував замінування цього надважливого об’єкту. Про це від початку окупації доповідала наша розвідка. Мінували все: від самої ГЕС до шлюзів та опор. 

Вже тоді Президент України Володимир Зеленський “сурмив у сурми” - звертався до Європейської Ради із закликами негайно вжити всіх можливих заходів, аби запобігти глобальній катастрофі. Він просив відправити на Каховську ГЕС міжнародну спостережну місію та посприяти поверненню на об’єкт українських фахівців, які знали, як правильно його обслуговувати. Проте, на жаль, відповідної та позитивної для нас реакції не було. 

Ситуацію загострив командувач об’єднаного угруповання військ рф в Україні сергій суровікін, який відкрито заявляв про те, що вони готові приймати “непрості рішення”, якщо цього потребуватиме захист окупованого ними півдня нашої країни. Щоправда, тоді ворог вдавав із себе жертву та показово “боявся”, що ЗСУ підірве Каховську ГЕС. 

А от звідси випливає і другий пункт. Суто теоретично: підірвати ГЕС ЗСУ могли б лише з повітря - ніяк інакше. Адже, ще раз: об’єкт знаходиться під окупацією, і підступитися до нього у наших військових не було жодного шансу. Але тут є “проблема” - ракети подібні до ГЕС об’єкти “не беруть”. Зокрема, Каховська ГЕС будувалась вже після Другої світової війни (у 1955-58 роках) і тут враховували всі можливі загрози ракетних ударів. Підсумок: ракетами цю дамбу не зруйнувати.       

Третій пункт. Саме в радянської влади (а росія б’є себе кулаком у груди та називає спадкоємицею срср) є досвід подібного підриву. І вже вдруге жертвою виступає Україна. 18 серпня 1941 року, аби зупинити наступ німецьких військ, радянська влада підірвала греблю Дніпровської ГЕС. За неофіційними даними, тоді затопило десятки сіл у Хортинських плавнях, загинули десятки тисяч військових та стільки ж цивільних. Просто говорити про це було заборонено. 

Сьогодні українська влада, на щастя, зуміла швидко організувати евакуацію людей з південних регіонів. Під загрозою затоплення - близько 80 населених пунктів. Але на цьому справжня катастрофа тільки починається. 

По-перше, саме на березі Каховського водосховища знаходиться Запорізька атомна електростанція. І охолоджується вона водами з цього сховища. Якщо води у ставках-охолоджувачах буде замало, це може призвести до реальної ядерної аварії. По-друге, сотні населених пунктів (в тому числі й у Криму) та сотні тисяч людей залишаться без питної води. Це, у свою чергу, спричинить масові отруєння людей, захворювання шлунково-кишкового тракту та навіть смерті. По-третє, тисячі гектарів сільськогосподарських земель тепер будуть без зрошувальних вод. Отже, країна недоотримає заплановані врожаї, що може не лише погіршити економічний стан, але й загрожувати справжнім голодом. Більше того - “інтенсифікуються ерозійні процеси, розмиється поверхня ґрунту, замуляться заплавні землі”. Якщо затоплення триватиме кілька днів, то молоді лісові та сільськогосподарські насадження зникнуть. Заповнити це водосховище можна буде лише найближчою весною, коли буде суттєвий приплив води. 

З поверхні грунту просто зараз змиваються агрохімікати, біологічні відходи та нафтопродукти. Вони потрапляють у море та можуть спричинити справжню катастрофу. Окрім того, тисячами тонуть тварини: як домашні, так і ті, які перебували у затопленому зоопарку. Через те, що загиблі тварини так чи інакше будуть певний час перебувати у Дніпрі, його притоках та Чорному морі, це стане джерелом забруднення надзвичайно токсичними речовинами. А контролювати концентрацію цих забруднюючих речовин у водних об’єктах практично неможливо, адже до більшості з них доступ обмежено окупантами. 

Руйнування Каховської ГЕС - справжній терористичний акт та екоцид з боку росії. Міжнародна спільнота вже назвала це воєнним злочином, а Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження та проводить розслідування за двома статтями Кримінального кодексу України: 438 (порушення законів та звичаїв війни) та 441 (екоцид).

“После меня - хоть потоп” - мабуть, одна з найулюбленіших фраз росіян. І в ній вся сутність цих недолюдей. Вони закопують сміття на своєму власному подвір’ї, не розуміючи, що це шкодить їм та землі, з якої вони ж потім п’ють воду. Вони підривають дамбу та позбавляють людей в поки що окупованому Криму води. 

Можливо, хоча б зараз наші іноземні партнери припинять просто “обурюватись”, а почнуть приймати більш дієві заходи для того, аби зупинити російських терористів. Адже не можна ігнорувати наступне: підривом Каховської ГЕС ворог погрожував більше року. Здійснив цю погрозу, коли зрозумів, що інакше йому призупинити контрнаступ ЗСУ не вдасться. Залякування ядерною зброєю триває майже стільки ж часу. Давайте вже зупиняти цих оскаженілих варварів, аби ці зволікання не змусили плакати весь світ.