Міндовкіля прирікає ведмедів на голодну смерть
Володимир Борейко, еколог, директор Київського еколого-культурного центру
Дослідження, проведені Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ), показали, що Міндовкілля України збільшило ліміти на промислову заготівлю ягід у національних парках у 22 рази за останні 8 років. І ця небезпечна тенденція все зростає.
Аналіз дозволів (лімітів) на промисловий збір ягід, які щороку видає національним паркам Міндовкілля, показує, що в 2013 р. 2 національним паркам були видані ліміти на збір 10 тонн ягід, а в 2021 р. 3 національним паркам було видано ліміт на заготовку 222,6 тонн ягід, що в 22 рази більше. Також у 2013 р. національним паркам було видано ліміт на заготовку 35 тонн грибів, а у 2021 р. було видано ліміт вже на 130 тонн грибів, що майже в 4 рази більше. Ліміти видавалися в 2021 р. 3 національним паркам — Синевир, Бузький Гард і Верховинський. У 2023 р. до них додалися Ужанський і Черемоський. Промисловий збір ягід і грибів у цих національних парках відбувається як у господарській зоні, так і в зоні "регульованої рекреації", яка повинна добре охоронятися.
При цьому площа заповідних лісів не збільшилася. Крім промислового збору ягід і грибів, на який отримують ліміти парки, там ведеться промисловий збір грибів і ягід різними комерційними фірмами, що значно збільшує навантаження на чорничники, брусничники, інші ягідники та місця зростання грибів і призводить до серйозних екологічних проблем.
Насамперед це стосується різкого зменшення кормової бази диких тварин. В Українських Карпатах мешкає лише близько 300 бурих ведмедів. Влітку вони переважно годуються ягодами, плодами, дуже люблять малину. Проте саме ягоди у карпатських національних парках, які мають охороняти ведмедя та його кормову базу, на рік збирають промисловим способом по 222 тонни. Чим позбавляють ведмедів харчування та обрікають на голодну смерть. Червона книга України як один із заходів охорони ведмедів рекомендує підвищувати "кормність угідь", а Міндовкілля та деякі карпатські національні парки роблять усе з точністю навпаки.
Крім того в національних парках Синевир, Верховинський і Черемоський, в яких зараз йде промислова заготівля лісових ягід і грибів, живуть рідкісні птахи, занесені до Червоної книги України – глушець, тетерук і рябчик. Вони активно харчуються ягодами, особливо чорницею. У національному парку Синевир мешкають глушець і рябчик, у Верховинському – тетерук і глушець, у Черемошському – глушець. У нарисах Червоної книги про ці види сказано, що однією з причин падіння чисельності цих птахів є зменшення площі ягідників, а в якості одного із заходів охорони рекомендується заборонити збір ягід.
Однак на ділі Міндовкілля і національні парки роблять все навпаки. У гонитві за довгою гривною Міндовкілля збільшує і збільшує ліміти на збір чорниці, інших лісових ягід і грибів, чим позбавляє цих рідкісних птахів корму.
Що стосується грибів, то до Червоної книги України занесено півсотні видів грибів, деякі з яких ростуть у Карпатах. Збирачі грибів явно не мають біологічної освіти і можуть мимоволі збирати і червонокнижні гриби, чим завдають величезної шкоди біорізноманіттю.
Гриби є найважливішим елементом лісової екосистеми. Мікоризна гриби – це не просто милі поганки в лісі. Це інженери екосистем, які годують 80% всіх рослин на Землі та щорічно прокачують через свої мережі 3,6 мільярда тонн вуглецю. Їхні підземні гіфальні мережі можуть становити до 30% живої мікробної біомаси ґрунту. Без грибів впаде продуктивність екосистем, кругообіг вуглецю та стійкість до змін клімату.
Крім цього мікориза грибів є життєво важливим природним елементом для багатьох рідкісних червонокнижних рослин, наприклад, для орхідей. Вони без неї не можуть існувати. Даючи шалені та бездумні ліміти на промисловий збір грибів у карпатських національних парках, Міндовкілля завдає жахливого удару по багатьох рідкісних рослинах,та екосистемах, знищуючи їх.
У 2021 р. національному парку Синевир Міндовкілля бездумно затвердило ліміт на заготівлю 160 тонн чорниці, 18,5 тонн малини, 5,8 тонн ожини, 0,5 тонн гліду, 10 тонн шипшини та 127 тонн білих грибів. Причому такі величезні обсяги чорниці збирають не вручну, а за допомогою спеціального пристосування типу грабель, що шкодить чорничникам.
До речі, нещодавно Департамент стратегічних розслідувань МВС України розпочав вивчення лімітів, які від Міндовкілля отримував національний парк Синевир. Гадаю, скоро будуть цікаві висновки.
Національний парк Верховинський у 2021 р. отримав від Міндовкілля ліміти на збір 18,8 тонни чорниці, 3,3 тонни білих грибів, а також на 0,015 тонни арніки гірської (яка свого часу була занесена до Червоної книги України, але потім під впливом комерційного лобі її з Червоної книги виключили), а також 0,06 тонни ісландського моху.
Степовий національний парк Бузький Гард у 2021 р. отримав ліміти на заготівлю 5 тонн шипшини, 4 тонни гледу і 300 кг чебрецю.
У 2023 р. Міндовкілля затвердило Ужанському парку ліміти на заготівлю 79 тонн чорниці, 3,2 тонни малини, 51,3 тонни ожини, 1,1 тонни шипшини, 12,2 тонни грибів. А національному парку Черемошський у 2023 р. були затверджені ліміти на збір 150 кг чорниці, 150 кг брусниці, 150 кг малини, 400 кг білих грибів і 100 кг лисичок.
Збір чорниці, інших лісових ягід і грибів у національних парках ведеться практично безконтрольно, без урахування потреб рідкісних птахів та інших тварин ,без серйозного наукового обґрунтування та контролю.
А тепер найголовніше. Відповідно до ст.19 Конституції України органи влади мають діяти лише у рамках Конституції та законів. Але Законом України "Про природно-заповідний фонд України" ніде не сказано, що у національних парках дозволяється у промислових масштабах заготовляти ягоди, гриби та лікарські рослини.Тобто Міндовкілля видає ліміти на їхню заготівлю незаконно, а національні парки їх незаконно заготовляють.
