Лебеді гинуть мовчки. Міндовкілля дозволяє жорстокість

Володимир Борейко, еколог, директор Київського еколого-культурного центру

У Стародавньому Китаї, який був дуже витонченим у вигадуванні різних жорстоких тортур, відома тортура скошеним очеретом. Заарештованих людей виганяли у болотяні луки зі скошеним кілька тижнів до цього очеретом. За пару тижнів скошені стебла очерету висихали і ставали міцними і гострими, як спис. На ці мільйони списів, що стирчали з землі, і виганяли нещасних жертв. Пробігши сотню метрів, люди на клапті різали м’язи своїх ніг.

Пройшли століття, але в Україні таке катування до лебедів та інших великих птахів застосовують деякі заповідники і національні парки, де в комерційних інтересах на величезних площах коситься очерет. Справа в тому, що лебеді, сідаючи на воду, не звертають уваги на гострі піки скошеного очерету, що стирчать під водою, і розрізають ними собі животи. Саме таких лебедів, з порізаними животами гострими піками скошеного очерету, як розповідав мені зоолог парку Межигір’я Сергій Григор’єв, йому часто приносять на лікування.

Косіння очерету на величезних територіях (2600 га в Дунайському заповіднику) несе смертельну загрозу для великих водоплавних птахів. Скажімо, в Дунайському заповіднику для спрощення роботи установок з косіння очерету за допомогою шлюзів у заповідних плавнях штучно знижується рівень води. А після косіння очерету шлюзи знову починають тримати воду, її рівень підвищується і вода покриває гострі піки скошеного очерету, які лебеді та інші водоплавні птахи вже не бачать. Сідають на воду і розрізають собі животи.

Зрозуміло, що на величезних територіях того ж Дунайського заповідника, де живуть десятки тисяч лебедів, загибель десятків, а може сотень нещасних лебедів від порізів скошеною тростиною непомітна. Подібна практика є жорстоким поводженням з тваринами і повинна бути заборонена. Тим більше в заповідниках і національних парках. Однак як би не так! Міндовкілля на це порушення закону не звертає уваги і вже десятки років спокійно видає заповідникам і національним паркам все більше і більше лімітів на покоси очерету.

Зараз за лімітами Міндовкілля очерет косять у Дунайському біосферному заповіднику (там косять очерет на площі близько 80% території заповідника – понад 2600 га), а також у Шацькому, Тузловському лиманах і Нижньодністровському національних парках.

Дослідження, проведені Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ), показали, що Міндовкілля України збільшило ліміти на заготівлю очерету в національних парках у 3,3 рази за останні рокі. Це призводить до масової загибелі птахів та інших тварин, а також до корупції.

Ми спеціально взяли для дослідження саме 2021 рік, як останній мирний рік, коли є матеріали по всіх національних парках.

Аналіз дозволів (лімітів) на заготівлю очерету, які щороку видає національним паркам Міндовкілля, показує, що в 2013 р. національним паркам було видано ліміт на заготівлю очерету на 5470 тонн, а в 2021 р. національні парки отримали ліміт на заготівлю очерету в 18194 тонни (Нижньодністровський НПП -17929 тонн, Тузловські лимани-265 тонн), що в 3,3 рази більше, ніж у 2013 р.

При цьому ще Дунайський біосферний заповідник отримав у 2021 р. ліміт на заготівлю очерету в 6897 тонн. А в 2022 р. Шацький національний парк отримав ліміт на заготівлю очерету в 72,8 тонн.

Дунайський біосферний заповідник зараз косить очерет майже на 80% своєї території, і навіть у зоні регульованого заповідного режиму, яка повинна дуже суворо охоронятися.

У національному парку Нижньодністровський у 2021 р. заготівлю очерету під виглядом створення протипожежних розривів Міндовкілля дозволило в суворо охоронюваній заповідній зоні площею 199 га заготовити 3262,5 тонни очерету.

Заготівля очерету дозволена в Дунайському заповіднику з 15 листопада до 15 березня, а в Нижньоднівському національному парку – з 1 січня по 1 березня, тобто знищуються місця відпочинку під час осінньо-весняних міграцій, місця зимування птахів, а також місця гніздування птахів.

Крім усього іншого, під час косіння очерету відбувається безповоротне вилучення біомаси, що також має негативні екологічні наслідки. Тим більше, що заготівля очерету ведеться за допомогою комбайнів і вантажного транспорту. Для спрощення їх роботи в Дунайському заповіднику за допомогою шлюзів у заповідних плавнях штучно знижується рівень води.

Косіння очерету вкрай негативно впливає на п’ять видів птахів, занесених до Червоної книги України – каравайка, колпіца, чернь білоока, малий баклан, жовта чапля, а також на 32 фонових види птахів.

Як неодноразово було встановлено в багатьох судах, заготівля очерету відбувається в Дунайському біосферному заповіднику з масою порушень природоохоронного законодавства.

Візьмемо, для прикладу, ліміт на косіння очерету, який у 2021 р. видало Міндовкілля національному парку Тузловські лимани. У ньому прописано масу екологічних обмежень. Косіння повинно проводитися на площі понад 75% від усієї площі відведених під косіння ділянок для забезпечення мозаїчності косіння, смуга ділянок біля водойм, що не коситься, повинна бути не менше 10 м, косіння здійснюється тільки в господарській зоні парку з 15 листопада по 31 грудня. Відчувається, що керівництво Тузловських лиманів з усією екологічною відповідальністю ставиться до питання косіння очерету. Всіх цих важливих обмежень чомусь немає в ідентичних лімітах на косіння очерету, які видає Міндовкіля Дунайському заповіднику. Чомусь дозволяється косити в зоні регульованого заповідного режиму, термін косіння розширюється ще на період з 1 січня по 1 березня (коли птахи вже починають весняні міграції), немає вимог забезпечення мозаїчності покосів і заборони на покос ближче 10 м від водойм.

Іншими словами, в Дунайському заповіднику відбувається тотальне косіння очерету без будь-яких серйозних екологічних обмежень .

Слід зазначити, що контроль за косінням очерету в національних парках і заповідниках Міндовкілля веде формально. Ми вивчили звіт Дунайського біосферного заповідника щодо використання природних ресурсів (косіння очерету) за 2021 рік. Весь звіт являє собою кілька колонок із зазначенням, скільки очерету планувалося заготовити і скільки було заготовлено. При цьому у звіті не вказано, в який період було проведено косіння тростини, в яких зонах парку. У звітах немає підтверджуючих фото або відео. Косіння тростини у заповіднику не перевірялося державною екологічною інспекцією, науковими або громадськими природоохоронними організаціями. Тому вірити звітам про заготівлю очерету в Дунайському заповіднику не слід. Тим більше, що він безпосередньо економічно зацікавлений у заготівлі очерету, оскільки продає його за кордон.

Тенденція до зростання заготівлі очерету в національних парках, заповідниках і комерційна реалізація інших природних заповідних ресурсів стає особливо небезпечною зараз, коли в середині 2025 р. Міндовкілля було розформовано, а його залишки приєднали до Міністерства економіки. Тепер викачувати природні заповідні ресурси будуть у десятикратному розмірі.