11:20 25.05.2020

Автор ОЛЬГА БУСЛАВЕЦЬ

Енергетичний сектор: виклики і можливості для розвитку

5 хв читати
Енергетичний сектор: виклики і можливості для розвитку

Ольга Буславець, в.о. міністра енергетики та захисту довкілля України

Енергетика - це стратегічна галузь і основа нашої економіки. Бо електрична енергія - це такий продукт, який споживає кожен без винятку українець і кожне підприємство. На жаль, останнім часом лунає багато недостовірної інформації про ситуацію в українській енергетиці і це викликає не обґрунтовані побоювання як в українців, так і в наших міжнародних партнерів. Тому я хочу пояснити що ж насправді відбувається в галузі і що роблять Уряд і Мінекоенерго, щоб ситуація залишалася стабільною і прогнозованою.

В 2020 році енергетична система України зіткнулася з низкою викликів, на які потрібно оперативно реагувати. Проблеми накопичувалися роками, але їх, на жаль, системно не вирішували.

З 1 липня 2019 року в нашій країні розпочала роботу нова модель ринку електричної енергії. Вона мала дозволити електростанціям отримувати справедливу ціну за виробництво електроенергії, а споживачам – купувати її за прийнятними цінами. На жаль, з перших місяців почалися адміністративні втручання в ці ринкові умови та було відкрито імпорт електричної енергії з Білорусі і з Російської Федерації за двосторонніми договорами. До цього додалися тепла зима з малою кількістю опадів і карантинні обмеження, що спричинило зниження споживання електроенергії майже на 10%.

У підсумку, це призвело до того, що ціна на електричну енергію значно впала і вже не покривала собівартість її вироблення вітчизняними електростанціями. Як наслідок, в підприємств енергетичної галузі почали накопичуватися борги.

Негативно це вплинуло і на вугільну галузь, яка дуже сильно пов’язана з енергетичною. Через відсутність попиту склади вугілля були переповнені, а шахтарів почали відправляти у вимушені відпустки.

Для енергетики баланс виробництва і споживання є вкрай важливим, бо електроенергію на склад не покладеш. Тому, перше що зробило Мінекоенерго – переглянуло Прогнозний енергобаланс електричної енергії енергосистеми на 2020 рік. Це документ, в якому містяться прогнозні розрахунки: скільки електроенергії буде споживатися і скільки має вироблятися кожного місяця протягом року. Ми привело його у відповідність до реальних обсягів споживання електричної енергії з урахуванням вимог щодо безпеки її постачання.

На жаль, одразу виникли спекуляції стосовно того, що це зроблено у чиїхось інтересах. Так от, це було зроблено в інтересах споживачів і виробників електроенергії – щоб у перших не виникало проблем з постачанням електроенергії - ні зараз, ні в подальшому, а другі – не працювали у збиток. Виробництво скорочують майже всі електростанції: теплові, атомні, гідро. Тільки «зелена» генерація не обмежується, але лише через те, що вона захищена законодавством і навіть якщо держава не буде купувати у виробників «зелену» електроенергію, платити за її виробництво ми зобов’язані за законом.

Друге. Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля був сформований Антикризовий енергетичний штаб. Він затвердив перелік з 20 заходів, необхідних для стабілізації ситуації в енергетиці. Серед них: погашення заборгованості перед енергетичними підприємствами, зменшення адміністративного втручання в ринок електроенергії, підписання Меморандуму про вдосконалення системи підтримки виробників «зеленої» електроенергії. Ці заходи Мінекоенерго, Уряд і Верховна Рада вже впроваджують.

Минулого тижня парламент ухвалив закон, який дозволить залучити 200 млн євро на заходи з безпеки експлуатації атомних енергоблоків. В першому читанні ухвалений законопроект про погашення 30,9 млрд грн боргів перед виробниками електроенергії, які утворилися ще за старої моделі ринку.

Також минулого тижня Уряд запровадив проміжний механізм покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на ДП НАЕК «Енергоатом», який є оператором наших атомних електростанцій. Діючий механізм зобов’язує державну генерацію продавати більшу частину своєї електроенергії державі, щоб вона мала змогу підтримувати фіксований низький тариф для населення. Так от, останні рішення Уряду зменшили ці об’єми, зараз ми можемо собі це дозволити через зниження споживання електроенергії. А вивільнену електроенергію «Енергоатом» зможе продавати на спеціальних аукціонах, щоб заробити додаткові кошти. В свою чергу, енергоємні споживачі отримають доступ до довгострокових контрактів на купівлю «атомної» електроенергії за прийнятними цінами.

Незабаром ми плануємо запровадити європейську модель ПСО, яка буде вже не товарною, як зараз, фінансовою. Це дозволить державним енергогенеруючим підприємствам всю свою електроенергію продавати на ринку і отримувати за неї конкурентну ціну.

До речі, зараз багато спекуляцій на темі «дешевої» атомної електроенергії. Так от, саме старим механізмом ПСО держава зобов’язала «Енергоатом» продавати свою електроенергію за ціною 57 копійок за кВт-год.  Але вона не покриває повністю вартість палива, операційні витрати, зарплати, майбутні витрати на зняття з експлуатації блоків атомних станцій. Фінансова модель ПСО дозволить виправити цю ситуацію.

Ще один важливий момент. Ми використали обмеження виробництва електроенергії на АЕС для того, щоб вивести блоки атомних станцій на ремонт, який довгий час відкладався. Тобто ми використовуємо нинішню ситуацію і для того, щоб підвищити безпеку АЕС. До того ж, виведення одних енергоблоків дозволить дозавантажити інші, що позитивно вплине на безпечність та економічність роботи АЕС.

Не менш важливий блок питань – перемовини з інвесторами у «зелену» енергетику про нову модель їхньої підтримки. «Зелена» енергетика не просто світовий тренд. Розвиток «чистої» енергії – це те до чого прагне Україна. Але діючий «зелений» тариф, зафіксований законодавчо, занадто високий як для споживачів, так і для економіки в цілому.

Тому зараз ми домовляємось з інвесторами про те, щоб його знизити. Це має бути зафіксовано у Меморандумі з інвесторами, а потім – і в законодавстві. Наразі ми близькі до компромісу з більшості положень цього Меморандуму. Ми прагнемо, щоб він був укладений добровільно, оскільки це дозволить Україні зберегти імідж держави, яка повністю виконує свої зобов’язання.

Підсумовуючи, хочу зазначити, що заходи, які ми впроваджуємо вже дають результати. Відновлюють видобуток вугільні підприємства, люди повертаються до роботи. Через прохолодний та дощовий травень споживання електроенергії дещо перевищує наші прогнози, а генерація з ВДЕ – навпаки нижча. Це дозволяє збільшувати виробництво електроенергії, в першу чергу – атомними електростанціями. Сподіваюся, що незабаром будуть ухвалені необідні законопроекти, які покращать фінансову ситуацію енергетичних підприємств. Упевнена, що ми гідно вийдемо з складної ситуації і отримаємо новий імпульс для розвитку вітчизняної енергетики.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ВІКТОРІЯ ВОЙЦІЦЬКА

ШІ в освіті: від наукової фантастики до революції в навчанні

МИХАЙЛО ЦИМБАЛЮК

Приватизація протезних заводів в Україні – загроза руйнування стратегічно важливої сфери чи нові підходи

МИКОЛА ФІЛОНОВ

Про демократію, медіа і вибори

ІГОР ЖДАНОВ

Путін під танковими ударами росіян: як наступ російських добровольчих формувань вплине на режим

СУСАННА КАРАХАНЯН

Як придбати первинну нерухомість у 2024 році та не втратити гроші?

ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ

Дефіцит працівників за безробіття під 20%: або як подолати структурні диспропорції на ринку праці

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

Санкційне майно на мільярди: як ФДМУ працює із цими активами?

ІГОР ПЕТРЕНКО

Роль міжнародних корпорацій у формуванні зовнішньої політики держав: уроки для України

АНДРІЙ ГРИЩУК

Фондовий ринок на максимумах: наскільки стабільні теперішні котирування?

ДМИТРО МАЛЯР

Енергетична Україна в Європі: довгий шлях чи швидкий успіх?

РЕКЛАМА
Milk
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА