18:01 04.11.2020

Автор МИХАЙЛО СОКОЛОВ

"Турбота" про український агросектор чи лобіювання приватних інтересів?

5 хв читати
"Турбота" про український агросектор чи лобіювання приватних інтересів?

Михайло Соколов, заступник голови ГC "Всеукраїнська аграрна рада" 

 

Аграрний сектор України є локомотивом економіки, який забезпечує  понад 40% валютних надходжень до країни. Ми – на провідних позиціях в експорті соняшникової олії, зерна сої. Однак, не просто пасемо задніх у використанні новітніх засобів захисту рослин (ЗЗР), – ми відстали від розвинених країн на кілька років. І це негативно впливає як на урожайність в агросекторі, так і на екологію країни.

Втрата конкурентоспроможності та шкода екології

Проблема у тому, що до України  майже не можливо ввезти зразки нових засобів захисту рослин для державних досліджень, щоб  надалі  прийняти рішення про його реєстрацію або відмову в реєстрації. Чотири роки тому до законодавства була внесена правка, згідно із якою, спочатку препарат повинен бути зареєстрований в країні-виробнику. Тобто, в країні, де стоїть хімічний завод, а не в країні, де препарат буде застосовуватись.

Така норма відсутня в законодавстві інших країн. Ні в ЄС, ні в США, ні де інде, не вимагають для проведення власних випробувань реєстрації в інших країнах. Для цього є вагомі причини:

1. Найчастіше завод знаходиться в країні з одними природно-кліматичними умовами, а продукція експортується до країни з іншими. Тому препарат, який ефективний там, куди його експортують, може бути неефективним там, де його виробляють. Наприклад, через відсутність відповідних бур'янів і шкідників. А дослідження ефективності – один з обов’язкових етапів державних досліджень, необхідних для реєстрації. Неефективні препарати не реєструють2. Жодна країна не покладається на висновки іншої. Це частина суверенітету – самим вирішувати що безпечно і ефективно, а що ні. Так було і в Україні, поки деякі народні депутати минулого скликання не пролобіювали поправку до закону, яку аграрії та депутати, які їх підтримують, намагаються скасувати законопроєктом №2289.

Сумно, але за цих чотири роки Україна сильно відстала від інших країн. У нас немає цілого ряду нових, ефективніших препаратів, які є у наших конкурентів. Які наслідки?

1. Ми втрачаємо конкурентоспроможність, бо купуємо застарілі і менш ефективні препарати. До них і у шкідників, і бур'янів вже виробився частковий або повний імунітет. Через це потрібно збільшувати їх концентрацію і кількість обробок рослин. Іншими словами, це прямо б'є по кишені агровиробників, по  екології і здоров’ю людей.

2. Ми губимо свою екологію. Нові препарати, будучи більш ефективними і селективними, дають такі ж або кращі результати в боротьбі зі шкідниками та бур’янами і при цьому менше впливають на навколишнє середовище і людей.

Тому ті, хто позбавив українців можливості самим вирішувати, що їм реєструвати, а що ні у власній країні, відверто знущаються над нами. Не думаю, що ми повинні з цим миритись.

Українські вчені не здатні провести дослідження?

Від прихильників блокування ввезення препаратів без реєстрації у країні-виробнику доводиться чути і таке що, нібито, Україна не здатна провести фахових досліджень препаратів. Я особисто переконаний, що це неправда – в Україні є вчені, які здатні зробити відповідний аналіз. Більше того: ці дослідження дають  кошти на розвиток нашої науки. Але після введення чотири роки тому норми про неможливість проведення власних досліджень без реєстрації у країні-виробнику, багато з  науковців  залишилися без роботи. І якщо ми хочемо їх зберегти, більше чекати уже неможливо.

Разом з тим, якщо навіть на хвилину припустити, що дана теза має якесь підґрунтя, то противники ввозу в Україну препаратів без реєстрації у країні-виробнику мали б вимагати припинити реєстрацію і препаратів які  вироблені в Україні. Адже у нас також виготовляють засоби захисту рослин, щоправда, в основному з імпортних діючих речовин. За таких умов ми повинні взагалі відмовитися від проведення реєстрації та випробувань в Україні та допускати до обігу тільки препарати, зареєстровані в розвинених країнах, наприклад, в ЄС, США, Канаді, Японії, Південній Кореї.

Однак, лобісти категорично заперечують проти такого підходу. Чому? А тому, що їх мета – не забезпечити надійні дослідження нових препаратів, а закрити наш ринок для нових, щоб торгувати тими, на які уже вийшли терміни патентного захисту.  Якби противники скасування цієї лобістської норми про заборону ввозу ЗЗР без реєстрації у країні-виробнику дійсно турбувалися про агросектор і екологію та не вірили в українську науку, їх норма виглядала б наступним чином:

- всі нові препарати – і наші, й іноземні – повинні пройти перший етап досліджень – на токсичність – в одній з розвинених країн світу;

- друга фаза досліджень – дослідження на ефективність – повинна проводитися в Україні і тільки після цього реєструватись.

Однак, лобісти чомусь категорично проти і цього. А це означає, що нам нав’язали норму, яку завідомо виконати майже неможливо, і, таким чином, перекрили доступ новітніх препаратів на український ринок. Невже хтось серйозно вважаєте, що така ситуація пов'язана із захистом інтересів України, а не з переслідуванням особистої вигоди? Причому, на шкоду агросектору, екології та здоров’ю народу нашої держави.

За законопроєкт 2289 виступають науковці

Крім того, ціла низка наукових інститутів виступають за прийняття законопроєкту №2289. Інститут фізіології рослин і генетики НАН, Інститут рису НААН, Інститут кормів та сільського господарства Поділля направили свої звернення до прем’єр-міністра України, голови Верховної Ради України та голови Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики з проханням сприяти якнайскорішому прийняттю законопроєкту №2289.

Інститут захисту рослин НААН та Інститут водних проблем і меліорації НААН надали свої висновки Європейській бізнес-асоціації щодо даного законопроєкту, зазначивши, що його прийняття є надзвичайно актуальним.  

Подібна підтримка науковців з різних сфер агросектору говорить про одне – законопроєкт надзвичайно потрібен. Його прийняття разом з аграріями чекає і наукова спільнота нашої країни.

 

 

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

СВІТЛАНА РЕКРУТ

7,2 млрд грн у держбюджет – причина атак на Фонд гарантування вкладів

СЕРГІЙ ТАРУТА

Маємо перейти від розуміння, що ми аграрна держава, яка годуватиме Європу, до розуміння, що ми держава високоінтелектуальна

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Тоталітарний режим зупинять тільки тотальні санкції

ДМИТРО КОХАН

Компенсація збитків завданих війною агропідприємствам: міф чи реальність

СЕРГІЙ КОЗИР

Тортури на окупованій Херсонщині

МИКОЛА ФІЛОНОВ

Заборона Telegram в Україні – хайп або нагальна проблема

ЕДУАРД МКРТЧАН

Китайський злам. Як Україні перехопити інвестиції, що йдуть з Китаю, у В’єтнаму і Таїланду

МИХАЙЛО МЕДКО

Фінансовий лізинг для аграріїв: як допомагати фермерам оновити технопарк перед посівною

ОЛЕКСАНДРА БЕТЛІЙ

Економіка в січні 2024 року зростає, але ризики високі

ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ

Про перешкоди та обмеження під час війни та в перспективі повоєнного відновлення.

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА