Кейс ЗТМК: держава проти олігархів
Денис Кудін, заступник голови Фонду державного майна України
В економічній історії сучасної України багато прикладів, коли фінансово-політичні групи встановлювали контроль над державними підприємствами й через підконтрольний менеджмент провертали схему з присвоєння прибутків і одночасно перекладання боргів та збитків на державу. Сьогодні ця ситуація починає змінюватися, нехай навіть дії держави по поверненню власності, що належить їй, зустрічає запеклий опір олігархів. У зв'язку з цим показовою є ситуація на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті (ЗТМК), який є єдиним виробником титанової губки в Україні. Майже вся продукція комбінату йде на експорт.
На початку 2000-х стало очевидно, що для утримання конкурентоспроможності та розвитку продажів ЗТМК необхідна модернізація і технічне переозброєння. Намагаючись змінити ситуацію, яка склалася, у 2013 році уряд України передав 49% акцій ТОВ "ЗТМК" приватному інвестору, а саме компанії Tolexis Trading Limited, що входить в Group DF бізнесмена Дмитра Фірташа. Інвестор зобов'язався провести модернізацію комбінату вартістю 110 млн доларів, що повинно було перетворити його в одне з найсучасніших титанових підприємств у світі, збільшити виробництво у 2 рази та почати випускати, крім губки, готову продукцію з вищою доданою вартістю.
Але реальність така, що сьогодні підприємство знаходиться у значно гіршому технічному стані, ніж 7 років тому. Завод здатний випускати тільки 390 тонн титанової губки на місяць замість 900 тонн встановленої потужності. Накопичено мільярдні борги перед державним обленерго. Модернізація не проведена.
У підсумку, замість інвестицій в розмірі 110 млн доларів і додаткових 3,5 млрд гривень експортної виручки щорічно, ми, як держава, залишилися біля розбитого корита. Точніше, у половини корита (у держави тепер тільки 51%), решта 49% отримав "інвестор". Кожна розсудлива людина запитає: "Як це стало взагалі можливо?".
Річ у тому, що протягом довгих років екс-менеджмент ЗТМК цинічно користувався так званою екологічною бронею - тобто, тим, що відключення ЗТМК від електропостачання загрожує техногенною та екологічною катастрофою місту Запоріжжя через специфічні умови утилізації необхідного для виробництва продукції хлору. Фактично економіка виробничого процесу підтримувалася завдяки тому, що електроенергія, яка в собівартості досягає 40%, постачалася без оплати. Борги росли, а коштів для їх покриття на рахунках підприємства не залишалося.
У 2016 році у зв'язку з невиконанням взятих інвестиційних зобов'язань НАБУ і САП порушили ряд кримінальних справ у відношенні Tolexis Trading Limited і чинного на той момент керівника ЗТМК Сивака. Слідство припускало, що дії керівництва ЗТМК могли призвести до збитків для держпідприємства на рівні 360 млн грн. Якщо з 2015 по 2017 рік підприємство залишалося прибутковим, то у 2018 та 2019 роках загальна сума збитків склала вже понад 1,4 млрд гривень. Сам же Сивак проходить підозрюваним у розтраті 492 млн гривень. Триває судовий розгляд справи.
Станом на сьогодні в складі Фонду держмайна сформована група юристів, яка у взаємодії з правоохоронними органами у межах розгляду судових справ проливає світло на те, що відбувається на ЗТМК з 2013 року, працюючи над поверненням акцій, які належать Tolexis Trading Limited, державі.
У травні 2020 року Фонду держмайна нарешті вдалося змінити директора комбінату, призначивши на посаду запропонованого державою Сергія Лубеннікова. У перші дні його роботи рахунки ЗТМК були арештовані, виникла загроза зупинки комбінату. Одночасно в рази впала ціна титанової губки на світових ринках - при собівартості в 11 доларів за кілограм ціна продажу становила 3-5 доларів. Така собівартість частково була пов'язана з покупкою електроенергії за піковими цінами від постачальника “останньої надії” - 2,9 грн за кВт / год. До того ж ціна ринку "на добу наперед" була 1,2 грн за кВт / год.
У ЗМІ та соцмережах почалася повномасштабна кампанія з дискредитації Лубеннікова і в цілому Фонду держмайна. За дивним збігом обставин проти нових керівників підприємства були відкриті кримінальні справи за звинуваченнями, що не витримують ніякої критики.
Розгляди судових справ, ініційованих Tolexis Trading Limited, аж до сьогоднішнього дня істотно ускладнюють роботу ЗТМК. Судові рішення, приводом для яких стають в тому числі накопичені за минулі роки борги за електроенергію, призводять до блокування і арешту рахунків підприємства, що загрожує зупинкою виробництва. У зв'язку з цим Фонд держмайна і Кабмін зробили крок, який покликаний врятувати підприємство, а саме включили ЗТМК до переліку об'єктів приватизації.
Відповідне рішення дозволило вирішити найважливіше завдання, яке стоїть перед заводом. Відповідно до законів про виконавче провадження і про приватизацію, таке рішення дозволяє зупинити виконавчі провадження та арешт рахунків, прибрати ризики банкрутства і відкрити новий розрахунковий рахунок для нормальної господарської діяльності комбінату.
Тут важливо відзначити, що включення ЗТМК до переліку об'єктів приватизації не означає автоматичний продаж державної частки. Фонд держмайна має намір провести аукціон тільки після завершення судового процесу САП і НАБУ щодо повернення 49% акцій державі. У перспективі ми плануємо приватизацію пакета акцій ЗТМК в повному обсязі, щоб уникнути ситуації, яка виникла у 2013 році, коли розподіл акцій в співвідношенні 49% на 51% зіграло злий жарт з комбінатом і в підсумку завдало шкоди державним інтересам. У листопаді 2020 року Фонд держмайна скасував пріоритетне право компанії Фірташа на приватизацію державного пакета акцій ЗТМК в 51% завдяки внесенню змін до статуту комбінату. В майбутньому це дозволить провести чесний конкурентний конкурс і залучити на ЗТМК компетентних інвесторів, що мають довгостроковий горизонт планування.
У відповідь ми чуємо заяви Tolexis про порушення їх пріоритетного права викупу частки в 51%. Наша позиція однозначна - сьогодні продаж державної частки через викуп буде означати здачу державних інтересів. Тому що це означало, що спочатку Tolexis отримала 49% в обмін на модернізацію, якої не було, а потім викупило б інші 51% за безцінь. При цьому в документах було б написано: "Продано за справедливою оцінкою". Але якою може бути оцінка комбінату з мільярдними боргами, що працює менше ніж на 50% від встановленої потужності?
Крім того, Фонд держмайна разом з керівництвом ЗТМК розробив план фінансового оздоровлення і модернізації комбінату, який вже з квітня 2021 року дасть змогу збільшити обсяги виробництва готової продукції на 50%, купувати електроенергію безпосередньо у "Енергоатома" на спецаукціонах і таким чином знизити собівартість. За цей період ми плануємо вивести підприємство на рівень беззбитковості, провівши процедуру його фінансового оздоровлення, і відновити обсяги виробництва на ЗТМК до 900 тонн титанової губки на місяць до кінця 2021.
Планується, що завдяки продажу на ринкових умовах накопиченої на складах продукції будуть здійснені інвестиції в оновлення основних фондів, а саме в установку нових біполярних електролізерів, використання яких в технологічних процесах зменшить на 20% витрати електроенергії та знизить втрати хлору при виробництві продукції. Якщо сьогодні собівартість виробництва титанової губки на ЗТМК складає 8-9 доларів за кілограм при ринковій ціні в 5-6 доларів, що формує маржинальний збиток для комбінату, то завдяки новим електролізерам можна буде вийти у найближчій перспективі на точку беззбитковості і почати отримувати прибуток. Надалі на ЗТМК стане можливим відновлення виробництва титанових злитків і слябів, ринкова ціна яких вдвічі перевищує ціну титанової губки, оскільки є продукцією глибшого переділу. Додатковий фактор, який здатний підтримати конкурентоспроможність ЗТМК - це поступове відновлення цін на титанову губку на світових ринках. Згідно з очікуваннями експертів галузі, протягом найближчого півріччя ціна може зрости до 7-8 доларів за кілограм. Хоча вже сьогодні комбінат продає титан за цінами понад 6 доларів.
ЗТМК здатний стати одним із драйверів розвитку Запорізької області, забезпечивши дворазове збільшення споживання електроенергії, а відповідно і зростання її виробництва в регіоні (даний показник по країні скоротився на 4,3% за три квартали 2020). Наявний в Україні ресурсний потенціал необхідно використовувати не просто для постачання за кордон сировини, а для збільшення питомої ваги виробництва та експорту продукції з високою доданою вартістю. Для цього важливо розвивати суміжні галузі, щоб продавати не губку, а готові вироби з титану - медичні протези, промислові трубки, лопатки для турбін, продукцію для авіапрому і т.д.
Загалом, попри очевидний тиск окремих груп впливу, Фонд держмайна має намір і надалі проводити послідовну політику з повернення контролю над найважливішими державними підприємствами. Ми впевнені, що проведення фінансового оздоровлення і модернізації ЗТМК, а також подальше проведення справедливого прозорого конкурсу з приватизації запорізького комбінату стане позитивним сигналом для національних і міжнародних гравців, які готові реально інвестувати в економіку України. Україна так сильно потрібне економічне зростання - розвиток ЗТМК може забезпечити додатково 0,25% зростання ВВП вже у 2022 році.