Михайло Поляков, співголова Комітету з питань податкової політики Американської торговельної палати в Україні, менеджер з питань фіскального регулювання ПрАТ "Філіп Морріс Україна"

 

За прогнозами Міжнародного валютного фонду, після різкого спаду світового ВВП у минулому році на 3,5%, зростання світової економіки у 2021 році становитиме 5,5%. Що дозволяє робити такі оптимістичні прогнози? Пожвавленню економічної активності, на думку МВФ, сприятиме широкомасштабна вакцинація та державна підтримка бізнесу в розвинених країнах.

В Україні, при падінні ВВП на 4,2% за минулий рік, у 2021 році Уряд прогнозує зростання на 4,6%. На фоні третьої хвилі пандемії та повернення до чергового локдауну такі цифри виглядають досить сумнівними. І поки в Офісі Президента України готують пакет заходів для економічного зростання, виникає цілком логічне питання – за рахунок яких надходжень відбуватиметься наповнення Державного бюджету в середньостроковій перспективі?

МВФ у своїх дослідженнях наголошує на особливій ролі принципів сталого розвитку, а також цифрових та "зелених" технологіях. Мова йде про використання поновлюваних природних ресурсів та декарбонізацію, що сприятиме не лише екологічній політиці, а й стане фінансовою підтримкою для відновлення економіки після спаду через COVID-19.

Американська торговельна палата в Україні визначила 10 кроків для економічного відновлення та зростання України в 2021 році. Один з них передбачає гарантування справедливої, рівної, передбачуваної та прозорої податкової політики, конкуренції на ринку шляхом зменшення тіньової економіки та здійснення діджиталізації в масштабах всієї країни.

Уже традиційно з року в рік цей пункт на перших місцях у списку пріоритетів для бізнесу, і зовсім недаремно. Адже виважена податкова політика, без перебільшень, є запорукою економічного успіху та одночасно одним з ключових індикаторів "здорового" інвестиційного клімату в країні.

Результати нещодавнього опитування керівників компаній-членів Палати демонструють, що, незважаючи на нові виклики, зумовлені COVID-19, питання оподаткування, як і раніше, викликає у бізнесу серйозне занепокоєння. Разом із судовою реформою, співпрацею з міжнародними партнерами та забезпеченням рівних правил гри та конкуренції на ринку, стабільна та прогнозована податкова політика дозволить залучити такі необхідні зараз прямі іноземні інвестиції в Україну.

Поки урядовці будуть думати над новими джерелами бюджетних надходжень, хочу нагадати про вже прийняті податкові рішення, які принесуть державі додаткові втрати. Цей приклад, без сумнівів, отримав би своє почесне місце в списку антирекордів у податковій історії, адже мова йде про безпрецедентне в історії України підвищення податку – одномоментно на 320%.

Така норма передбачена у контраверсійному Законі №466-IX, який парламентарі проголосували минулого року. Контраверсійний, бо з одного боку мав позитивні та очікувані бізнесом зміни (зменшення штрафних санкцій по реєстрації податкових накладних; імплементація Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування – BEPS). Серед негативу – радикальне підвищення податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН), збільшення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого фінансового зобов’язання, зарегулювання операцій зі сплати авансових внесків.

У результаті з 2021 року акциз на ТВЕН збільшився більше ніж у 4 рази і зрівнявся з акцизом на сигарети, чого немає в жодній країні ЄС, адже там керуються принципом диференціації податкових ставок. Загалом податкова політика останніх років, яка базувалася на різкому збільшенні ставок акцизу, негативно вплинула на ринок сигарет та стала неефективним інструментом для отримання додаткових надходжень до бюджету. Щорічне 20% підвищення акцизів на сигарети зумовлює зростання нелегальної торгівлі, частка якої наприкінці 2020 року сягнула 10% усього ринку.

Це може вкрай негативно відобразитися на діяльності тютюнової індустрії та економіки України, яка зазнала неабиякого впливу від пандемії. Вочевидь у таких умовах виграють лише тіньові гравці – легальний ринок стрімко зменшуватиметься, а відповідно і надходження від акцизів до бюджету – також. Експерти підтверджують, що підвищення ставок акцизів пов’язане з ризиком збільшення нелегального обігу підакцизних товарів. Міжнародна Організація економічного співробітництва та розвитку OECD також визначає, що оподаткування є одним із факторів, що впливають на формування попиту в нелегальному секторі.

Ще не пізно вирішити ситуацію з мінімальними втратами для всіх сторін. Для цього варто зробити кілька кроків. Нагадаю, що провідні бізнес-асоціації звернулися до Парламенту з проханням підтримати поступове, менш радикальне підвищення податку на ТВЕН відповідно до законопроекту №4278. Це дозволить запобігти тінізації ринку, допоможе збільшити бюджетні надходження, захистить уже вкладені інвестиції та сприятиме залученню нових. Українська економіка безперечно потребує фінансової підтримки в період пандемії, проте отримання надходжень без належного аналізу макроекономічних наслідків може призвести до поглиблення кризи та втрати довіри з боку інвесторів.