Валерія Іонан, заступник Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції

 

Цифровізація і діджиталізація — це не просто новомодні слова. Це ті глобальні зміни, що глибоко проникають в усі сфери життя і докорінно змінюють цілі галузі: EdTech, FinTech, MedTech, AgriTech, LegalTech… Це мегатенденція, яка спостерігалася ще до пандемії коронавірусу, а через COVID-19 прискорила оберти в декілька разів. 

Невипадково Єврокомісія цього року поставила ціль, щоб до 2030 року принаймні 80% всіх дорослих громадян ЄС мали базові цифрові навички (зараз цей показник становить 58%). Аби громадяни були конкурентоспроможними в цифровій економіці та жили комфортно, держава повинна розглядати розвиток цифрових навичок громадян своїм пріоритетом.  

В Україні держава тривалий час взагалі не звертала на це уваги, на жаль. Наведу лише один факт — до кінця 2019 року держава банально не знала, скільки українців володіють цифровими навичками та на якому рівні, які цифрові навички «провисають», а з якими справи краще. 

Як наслідок, неможливо було сформувати політику та визначити стратегічні цілі в цифровій освіті. Одразу згадуються слова класика менеджменту Пітера Друкера: «Ви не можете керувати тим, що ви не вимірюєте».

Для порівняння:

• Іспанія вимірювала «вміння вирішення проблем у технологічному середовищі» у дослідженні навичок громадян ще у 2011-2012 роках. 

• Європейська Комісія щорічно публікує Індекс цифрової економіки та суспільства (DESI), зокрема, індикатори людського капіталу ще з 2014 року. 

• Лондонська школа економіки та політичних наук у 2014 році презентувала академічне дослідження з вимірювання цифрових навичок DiSTO (From Digital Skills to Tangible Outcomes), провівши пілотний проєкт у Великій Британії та Нідерландах. 

• У Франції в 2016 році некомерційна структура, заснована за ініціативою держави, розробила платформу Pix, що оцінює цифрові компетентності (відтоді видано більше 200 000 сертифікатів). 

Взагалі європейська спільнота здійснила значну роботу над стандартизацією цифрових навичок. Розробили рамку цифрових компетентностей для громадян (DigComp), освітян (DigCompEdu), освітніх організацій (DigCompOrg) і споживачів (DigCompConsumers). У 2016 році також було опубліковано систему підходів до відкритих вищих навчальних закладів (OpenEdu) разом із рамкою компетенцій для підприємництва (EntreComp). 

Тому майже одразу після створення Мінцифри ми організували перше в історії України дослідження цифрових навичок громадян, використовуючи методологію Європейської Комісії. Виявилося, що 53% українців володіють цифровими навичками нижче базового рівня, зокрема, 15% українців взагалі не мають цифрових навичок. А 47% громадян зацікавлені в начанні цифрових навичок. 

Загалом багато цікавих інсайтів ми отримали завдяки дослідженню. І почали використовувати цю ґрунтовну аналітику для реалізації національного проєкту Дія.Цифрова освіта, щоб навчити 6 млн українців цифрової грамотності за 3 роки.

Наприклад, побачивши інфраструктурну диспропорцію між містами та селами, ми почали розбудовувати мережу офлайн-хабів цифрової освіти, що складається з партнерських установ — бібліотек, ЦНАПів, приватних IT-компаній, де кожен може безкоштовно навчатися цифрової грамотності. Загалом вже близько 6000 таких хабів всією Україною. Також ми передаємо разом із партнерами 5000 комп’ютерів сільським бібліотекам, вже передали більше 2000 одиниць. 

Але це був лише перший крок. 

Ми прагнули володіти інформацію про рівень цифрової грамотності українців у будь-який момент, щоб динамічно коригувати національну політику. 

Тому що чекати цілий рік для проведення дослідження, витрачаючи час і енергію на пошук партнерів для його проведення, враховуючи відсутність державного фінансування на цей напрям, — це погана історія. 

Для нас важливо володіти лише найактуальнішою інформацією, щоб ефективно впроваджувати освітні ініціативи з цифрової грамотності. Адже зміни поведінки, знань і умінь громадян блискавичні через адаптацію до наслідків пандемії COVID-19. 

Той, хто ще вчора не вмів редагувати фотографії чи відео (до речі, до пандемії лише у 28% українців навички роботи з програмним забезпеченням були вище базового рівня), сьогодні або завтра вже може бути гуру в цій темі.   

Той, хто вчора стояв у черзі на сплату комуналки (до пандемії лише у 55% громадян навички розв’язання проблем були вище базового рівня), сьогодні через міркування безпеки може залишитись вдома та опанувати сплату онлайн. Таких прикладів цифрових трансформацій громадян безліч.

І ми знайшли рішення — в листопаді 2020-го з партнерами запустили бета-версію національного тесту на цифрову грамотність «Цифрограм». 

У всіх українців, приватних компаній, держорганів, освітніх установ з’явилась можливість перевірити власну цифрову грамотність та трансформувати процеси там, де є прогалини. А у Мінцифри з’явилась можливість побачити рівень цифрової грамотності українців у режимі реального часу.      

Лише за пів року національний тест на цифрову грамотність склали понад 150 000 громадян. Дійшли до кінця тесту, тобто відповіли на всі 90 запитань, понад 100 000 громадян.

• Більше 60% з них працюють, близько 20% навчаються, майже 15% — не працюють або безробітні, інші — пенсіонери, непрацездатні.
• Найбільша кількість — з міста Києва та Київської області, Дніпропетровської, Львівської та Харківської областей. 
• Найчастіше за мету проходження тесту вказують «для власної самооцінки та вдосконалення цифрової компетентності», на другому місці  — «для отримання сертифікату». 
• Все добре із основами комп’ютерної грамотності: 76% володіють на високому рівні, 22% на середньому рівні.
• Гірша ситуація з комунікацією та взаємодією в цифровому суспільстві: 27% на високому рівні, 69% на середньому рівні.
• Також гірша ситуація з розв’язанням проблем у цифровому середовищі та навчанням впродовж життя: 20% на високому рівні, 77% на середньому рівні. 
• Навички безпеки в цифровому середовищі: лише 14% на високому рівні, 82% на середньому рівні. 
• Ще гірша ситуація зі створенням цифрового контенту: лише 10% на високому рівні, 83% на середньому рівні. 

Цифрограм зацікавив українських селебріті — Джеррі Хейл, Андрій Шатирко, Анатолій Анатоліч та інші запустили флешмоб із закликом скласти національний тест на цифрову грамотність. А відома хіп-хоп-співачка alyona alyona навіть презентувала трек про «Цифрограм», що став соціальною радіорекламою.

В основі методології — Рамка цифрових компетентностей для громадян України. Цей документ було створено українськими експертами на основі Рамки цифрових компетентностей для громадян ЄС (DigComp 2.1.). Завдяки цьому в тесті визначено 30 цифрових компетентностей, які вимірюються за трьома базовими та шістьма підрівнями.

Крім того, в тесті використовувались технології стандартизованого тестування, закладено критеріально-орієнтований тип вимірювання, регламентовано процедуру проведення тестування, уніфіковано інструкції, а також засоби реєстрації результатів, їх обробки та збереження.

Сертифікат Цифрограм — додаткова перевага під час працевлаштування

Після складання тесту кожен отримує електронний сертифікат, де вказуються кількість балів і рівні володіння від A1 до C2 по кожній з 6 сфер цифрових компетентностей. Яким би не був результат у сертифікаті, його завжди можна покращити на тому самому порталі, де розміщений тест, — Дія.Цифрова освіта, подивившись безкоштовні освітні серіали з цифрової грамотності. Вже більше 55 освітніх серіалів доступні для перегляду. 

robota.ua стала першою платформою з пошуку роботи, яка інтегрувала Цифрограм у резюме. Згодом така можливість з’явилась на ua.jooble.org. Потім на Work.ua з’явилась можливість додавати сертифікат національного тесту на цифрову грамотність до резюме.

Загалом вже десятки тисяч українців додали сертифікат до резюме на сайтах із пошуку роботи. Особливо цінним це виявилось для початківців, які ще не мають досвіду роботи. Адже вони отримали можливість показати роботодавцю, що займаються підвищенням кваліфікації та здобувають додаткову освіту. 

Цифрові навички робітників цінують роботодавці. Європейський центр розвитку професійного навчання збирає статистику з відкритих даних онлайн-вакансій по всьому ЄС, і дані вакансій демонструють, що навички роботи з комп’ютером — у топі вимог роботодавців. Близько 85% робіт у ЄС потребують, як мінімум, базового рівня цифрових навичок.

Водночас рівень цифрових навичок працівників — недостатній. Опитування роботодавців Центральної та Східної Європи, яке проводило Microsoft у 2019 році, показало, що лише 3,5% працівників у країнах Центральної та Східної Європи повністю відповідають потребам ринку в цифрових навичках.

Тож деякі компанії в Україні (Eldorado, Vodafone та багато інших) робили email-розсилки для своїх співробітників з пропозицією скласти національний тест на цифрову грамотність. Це чудовий приклад для бізнесу, як тримати руку на пульсі цифрової грамотності власних співробітників і допомагати їм розвиватися.  

Цифрограм 2.0 — вдосконалена версія національного тесту на цифрову грамотність. 

Ми зібрали всі відгуки користувачів, недоліки та пропозиції щодо бета-версії. Наприклад, були коментарі «частина питань стосуються вінди, а я вже 13 років на macOS» або «багато питань по конкретних програмних засобах, якщо я ними не користуюся, або користуюся аналогами — правильної відповіді не отримаю». Ми все це врахували. 

Також ми розширили та підсилили команду експертів для розробки «Цифрограм» версії 2.0. Зокрема, Мінцифра підписала меморандум про співробітництво з Академією цифрового розвитку.

У новій версії тесту вас очікують запитання, наприклад:

• Під час серфінгу в соціальних мережах ви побачили, що інша особа використовує ваше ім’я та фотографії без вашого дозволу. Що потрібно зробити в такій ситуації?
• Ви переглянули відео в соціальній мережі. Яка ознака може вказати на те, що цей медіатекст є маніпулятивним?
• На ваш мобільний телефон приходить SMS-повідомлення з незнайомого номера мобільного телефону, що ваш мобільний рахунок поповнено на певну суму. Після чого вам телефонують та просять повернути кошти на банківський рахунок або мобільний номер телефону, оскільки помилково ввели не той номер. Які ваші дії?
• Якщо на вашому комп’ютері не відкривається файл pdf-формату, необхідно… 

Цифрограм — це можливість для приватних компаній виміряти реальний рівень цифрової компетентності команд. Можна зрозуміти, які саме цифрові прогалини в знаннях мають спеціалісти, і запропонувати їм подальші навчальні можливості. Більше того, у команди проєкту Дія.Цифрова освіта буде можливість надати HR-департаменту аналітику по команді в цілому, а за потреби — і по кожному спеціалісту, який складе Цифрограм 2.0. Під час реєстрації на тест назву компанії треба ввести українською мовою та без лапок. 

Крім того, нова версія Цифрограму буде розрахована для декілька цільових аудиторій: вчителі, учні, медичні працівники, держслужбовці. Щотижня ми презентуємо Цифрограми для окремих аудиторій. Останній раз, наприклад, презентували Цифрограм для вчителів. 

Однак, попри запуск Цифрограмів, в нашій країні досі недосконала система сертифікації, моніторингу та збору статистичних даних щодо цифрових навичок як на рівні закладів освіти, так і на рівні держави. Невідомі рівні володіння цифровими компетентностями ані школярів, ані випускників, ані студентів, ані вчителів, ані лікарів, ані держслужбовців, ані представників інших галузей економіки. Все це гальмує процеси переходу України на новий етап розвитку цифрової економіки та цифрового суспільства.

Тому зараз робота над стандартами і рамками цифрових компетентностей для нас є пріоритетом №1.