Ростислав Коробка, віце-президент Торгово-промислової палати України, член Української Ради Бізнесу

 

Ринок будівництва в Україні має величезний потенціал. Країна потроху оговтується від кризи, від "ковідних" обмежень, і сфера нерухомості знову оживає. Девелопери готові будувати, люди – купляти житло. Здавалося б, усі задоволені. Але на шляху до цього взаємовигідного процесу стоїть затягування видачі дозволів на будівництво та введення в експлуатацію. За яким стоїть прагнення чиновників з відповідної структури заробити.

Навіть люди, далекі від сфери будівництва, чули загрозливу абревіатуру – ДАБІ. Саме вона державна архітектурно-будівельна інспекція до недавнього часу вирішувала, де ставити кому у реченні "стратити не можна помилувати". Іншими словами, від рішення інспекції залежало, хто і як скоро отримає дозвіл на будівництво або введення в експлуатацію. Причому ці рішення, скажімо так, зазвичай були вельми дискретними та суб’єктивними.

Часом траплялося, що ДАБІ місяцями не видавала дозволів на початок будівництва або введення в експлуатацію будинку під надуманими приводами. Щойно забудовник виправив одне порушення, на яке звернула увагу ДАБІ, так інспектор знаходив інше. Не секрет, що пришвидшити будівництво можна було за допомогою "винагороди" інспекторам – від 2 до 5 доларів за кожен квадратний метр майбутнього житла. І так тривало місяцями.

Скарги забудовників на багатомісячні затримки видачі дозволів, нарешті, почули в уряді: Мінрегіон взявся за реформування ДАБІ, замість якої було створено три нові структури. Але це мало допомогло. Наразі ДАБІ замінила Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ). Цей орган опікуватиметься великими об'єктами підвищеної небезпеки – СС3. А для категорій СС1 та СС2 планується створити нові ліцензовані приватні структури, які зможуть контролювати та приймати в експлуатацію об'єкти такої категорії, зокрема, житло.

На жаль, самою зміною назв та вивісок не обійдешся. Адже головне у роботі органів, що відповідають за видачу дозволів – наскільки об’єктивними та адекватними є їхні рішення. І за якими критеріями їх приймають. Бо те, що сьогодні відбувається у системі отримання дозволів на ринку будівництва – далі тривати не може і потребує докорінного реформування. Розмиті терміни розгляду документів та отримання дозволу – це величезна проблема, яка затримує і розвиток, і всі будівельні процеси – як малі, так середні і великі.

Як навести лад у цьому процесі? Якщо йдеться про об’єкти малого будівництва, категорії СС1, то функції видання дозволів потрібно покладати на органи місцевого самоврядування з елементами контролю працівників, які ці функції виконують. І діяти ці працівники повинні згідно з чітко встановленими законодавством термінами подання та отримання дозволів.

Найбільше питань щодо об’єктів категорії СС2. Тут потрібно чітко встановити строки розгляду документів, надання відповідей і отримання дозволів. Крім того, я не підтримую підхід, що контролювати хід будівництва повинні прості громадяни – фізичні особи. На жаль, не всі звернення цих громадян щодо виявлення порушень поверховості об’єктів будівництва та відхилення від норм мають чесну мотивацію. Враховуючи специфіку та менталітет наших людей, залишається фактор суб’єктивізму та корупційні ризики. Доцільніше доручити цей контроль або державним ліцензійним структурам або тим, які мають досвід роботи за кордоном, і у своєму капіталі мають серйозні іноземні компанії.

Ще одне важливе питання - страхування ризиків. Офіс простих рішень запропонував впровадити страхування відповідальності, але це можливо лише тоді, коли ринок страхових послуг надійний та розвинений. В Україні цей ринок є вкрай недосконалим. Тому ризики повинні перестраховуватися у великих страхових компаніях, які зможуть в разі чого ці ризики покрити.

Відносно об’єктів критичної інфраструктури, підвищеної складності і небезпеки категорії СС3 – їхнє будівництво має контролюватися державою. І тільки фахівці повинні контролювати як процес видачі дозволів на будівництво, так і – особливо – введення в експлуатацію і слідкування за ходом будівництва. Як промислових, енергетичних, так і інших важливих інфраструктурних об’єктів.

Всі ці питання можна вирішити – сісти за стіл переговорів у тристоронньому форматі "забудовники-ДАБІ-експертне середовище" і знайти ефективний та дієвий варіант. Девелопери готові до діалогу. Чи готові посадовці з реформованої ДАБІ відмовитися від традиційно корупційного підходу і взаємодіяти на користь українських громадян та економіки держави?