Інтерфакс-Україна
18:10 13.08.2021

Автор ДМИТРО СОБОЛЄВ

Електронні гроші отримали легальний статус, а PayPal – перспективи прописатися в Україні

4 хв читати
Електронні гроші отримали легальний статус, а PayPal – перспективи прописатися в Україні

Дмитро Соболєв, експерт у сфері фінансів

Нещодавно ухвалений закон «Про платіжні послуги» нарешті фіксує майже усі інноваційні технічні зміни на ринку фінансових послуг і відкриває нові перспективи

В наше повсякденне життя увійшло і стало звичайним багато інновацій технічного характеру. Зокрема, істотно змінилася сфера персональних фінансів і зараз майже кожен використовує банківські картки для оплати товарів чи послуг, має можливість будь-що оплатити Інтернетом за допомогою систем онлайн-банкінгу, а також має, принаймні, уяву про електронні гроші та заощадження у них.

Проте, до липня цього року значна кількість платіжних послуг, якими ми користуємося, була врегульована підзаконними актами, бо базовий закон в цій царині фактично не змінювався з початку 2000-х років.

Нарешті  30 червня 2021 року парламент ухвалив Закон України «Про платіжні послуги», 29 липня його підписав  Президент України Володимир Зеленський, а набув чинності він з 31 липня, коли був оприлюднений.

Не зважаючи на те, що норми закону регулюватимуть відносини між банками, фінансовими та нефінансовими установами та їх клієнтами і контрагентами, а це майже все доросле населення країни, лише експертне середовище зацікавилось тим, які ж норми прописали у документі. Загалом ЗМІ також обійшли своєю увагою один з найважливіших регуляторних актив у фінансовій сфері країни.

Спробуємо трохи виправити ситуацію та подивитися, що саме змінюється і якими будуть основні наслідки введення в дію основних законодавчих норм, що відбудеться після закінчення річного перехідного періоду, а саме з 1 серпня 2022 року.

Так, закон:

  • адаптує українське законодавство до правового поля Європейського Союзу, що в майбутньому дасть змогу інтегрувати платіжну систему України з системою ЄС;
  • посилює захист прав споживачів платіжних послуг і забезпечує прозорість їхнього надання;
  • створює умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), що має об'єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему, що, у свою чергу, надасть можливість українцям використовувати будь-які міжнародні платіжні системи для розрахунків, зокрема PayPal. Очікується, що Open banking запрацює в Україні з 2023 року;
  • дає визначення термінам та поняттям, що використовуються у роботі в сфері сучасних платіжних операцій, зокрема кодифікує поняття «електронні гроші» та «цифрова валюта»;
  • надає НБУ право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити регуляторну «пісочницю» – платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях;
  • визначає дев'ять категорій тих, хто надає платіжні послуги і дев'ять видів платіжних послуг:

За законом, виключне право надавати платіжні послуги матимуть:

1) банки;

2) платіжні установи (в т.ч. малі);

3) філії іноземних платіжних установ;

4) установи електронних грошей;

5) фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;

6) оператори поштового зв'язку;

7) постачальники нефінансових платіжних послуг;

8) Національний банк України;

9) органи державної влади, місцевого самоврядування.

І всі оператори мають пройти державну реєстрацію, реєстр веде НБУ.

Законом визначається 9 видів платіжних послуг (сім фінансових та дві не фінансові):

1) зарахування готівкових коштів на рахунки користувачів, включаючи відкриття / обслуговування / закриття таких рахунків;

2) зняття готівкових коштів з рахунків користувачів;

3) платежі з рахунку на рахунок власних коштів користувача;

4) платежі з рахунку на рахунок кредитних коштів;

5) випуск платіжних інструментів та / або їх еквайринг;

6) переказ грошей без відкриття рахунку;

7) випуск електронних грошей та здійснення платіжних операцій з ними (включаючи е-гаманці);

8) ініціювання платіжної операції (нефінансова послуга);

9) надання відомостей по рахунках (нефінансова послуга).   

Також, з метою захисту клієнтів платіжних систем від можливих шахрайських дій у випадку отримання доступу сторонніх осіб до гаджетів, прив’язаних до акаунтів у платіжних системах на окремі види операцій введено законодавчі обмеження. Наприклад, розмір послуги з виконання платіжних операцій, що надаються оператором телекомунікацій, провайдером телекомунікацій, провайдером програмної послуги своєму абоненту - отримувачу послуг для  оплати цифрового контенту не може перевищувати 20% від мінімальної зарплати.

Чи означатиме ухвалення даного закону, що всі можливі питання роботи системи платіжних послуг вирішено раз і назавжди? – ні! Проте більшість з того, що за останні 20 років стали звичними і зручними сервісами будуть безпечнішими, а доступність їх для населення – підвищиться, як і рівень захисту користувачів.

ОСТАННЄ

ДАНИИЛ ГЕТМАНЦЕВ

ВВП Польщі перевищив 1 трильйон доларів: роль пенсійних накопичень у цьому успіху

ОЛЕКСАНДР ГАВВА

Як АТ "Оператор ринку" допомагає енергетикам зрозуміти логіку ринку електроенергії

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Два інструменти фінансового суверенітету

ТАРАС ЛИЛИК

Як цифрові сервіси та конкуренція змінюють будівельну галузь

ВОЛОДИМИР ХАУСТОВ

Державна атестація української науки: що далі? Огляд та оцінка

ЛЮДМИЛА КРІПКА

Основні тези з аналізу Experts Club про ринок цементу України в останні роки

ІРИНА ЖДАНОВА

Мотивувати до вступу на інженерні спеціальності школа може, якщо?..

МИХАЙЛО ЦИМБАЛЮК

Освіта: інвестиції чи скорочення?

ВОЛОДИМИР КРЕЙДЕНКО

Шолом, що рятує життя і гроші: чому Україні потрібен новий стандарт безпеки для мотоциклістів

ОЛЕКСІЙ ШЕВЧУК

Адвокат ≠ клієнт. Чому закон про заборону ототожнення — це захист правосуддя, а не удар по свободі слова

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА