Дмитро Соболєв, експерт у сфері фінансів

Нещодавно ухвалений закон «Про платіжні послуги» нарешті фіксує майже усі інноваційні технічні зміни на ринку фінансових послуг і відкриває нові перспективи

В наше повсякденне життя увійшло і стало звичайним багато інновацій технічного характеру. Зокрема, істотно змінилася сфера персональних фінансів і зараз майже кожен використовує банківські картки для оплати товарів чи послуг, має можливість будь-що оплатити Інтернетом за допомогою систем онлайн-банкінгу, а також має, принаймні, уяву про електронні гроші та заощадження у них.

Проте, до липня цього року значна кількість платіжних послуг, якими ми користуємося, була врегульована підзаконними актами, бо базовий закон в цій царині фактично не змінювався з початку 2000-х років.

Нарешті  30 червня 2021 року парламент ухвалив Закон України «Про платіжні послуги», 29 липня його підписав  Президент України Володимир Зеленський, а набув чинності він з 31 липня, коли був оприлюднений.

Не зважаючи на те, що норми закону регулюватимуть відносини між банками, фінансовими та нефінансовими установами та їх клієнтами і контрагентами, а це майже все доросле населення країни, лише експертне середовище зацікавилось тим, які ж норми прописали у документі. Загалом ЗМІ також обійшли своєю увагою один з найважливіших регуляторних актив у фінансовій сфері країни.

Спробуємо трохи виправити ситуацію та подивитися, що саме змінюється і якими будуть основні наслідки введення в дію основних законодавчих норм, що відбудеться після закінчення річного перехідного періоду, а саме з 1 серпня 2022 року.

Так, закон:

• адаптує українське законодавство до правового поля Європейського Союзу, що в майбутньому дасть змогу інтегрувати платіжну систему України з системою ЄС;
• посилює захист прав споживачів платіжних послуг і забезпечує прозорість їхнього надання;
• створює умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), що має об'єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему, що, у свою чергу, надасть можливість українцям використовувати будь-які міжнародні платіжні системи для розрахунків, зокрема PayPal. Очікується, що Open banking запрацює в Україні з 2023 року;
• дає визначення термінам та поняттям, що використовуються у роботі в сфері сучасних платіжних операцій, зокрема кодифікує поняття «електронні гроші» та «цифрова валюта»;
• надає НБУ право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити регуляторну «пісочницю» – платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях;
• визначає дев'ять категорій тих, хто надає платіжні послуги і дев'ять видів платіжних послуг:

За законом, виключне право надавати платіжні послуги матимуть:

1) банки;

2) платіжні установи (в т.ч. малі);

3) філії іноземних платіжних установ;

4) установи електронних грошей;

5) фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;

6) оператори поштового зв'язку;

7) постачальники нефінансових платіжних послуг;

8) Національний банк України;

9) органи державної влади, місцевого самоврядування.

І всі оператори мають пройти державну реєстрацію, реєстр веде НБУ.

Законом визначається 9 видів платіжних послуг (сім фінансових та дві не фінансові):

1) зарахування готівкових коштів на рахунки користувачів, включаючи відкриття / обслуговування / закриття таких рахунків;

2) зняття готівкових коштів з рахунків користувачів;

3) платежі з рахунку на рахунок власних коштів користувача;

4) платежі з рахунку на рахунок кредитних коштів;

5) випуск платіжних інструментів та / або їх еквайринг;

6) переказ грошей без відкриття рахунку;

7) випуск електронних грошей та здійснення платіжних операцій з ними (включаючи е-гаманці);

8) ініціювання платіжної операції (нефінансова послуга);

9) надання відомостей по рахунках (нефінансова послуга).   

Також, з метою захисту клієнтів платіжних систем від можливих шахрайських дій у випадку отримання доступу сторонніх осіб до гаджетів, прив’язаних до акаунтів у платіжних системах на окремі види операцій введено законодавчі обмеження. Наприклад, розмір послуги з виконання платіжних операцій, що надаються оператором телекомунікацій, провайдером телекомунікацій, провайдером програмної послуги своєму абоненту - отримувачу послуг для  оплати цифрового контенту не може перевищувати 20% від мінімальної зарплати.

Чи означатиме ухвалення даного закону, що всі можливі питання роботи системи платіжних послуг вирішено раз і назавжди? – ні! Проте більшість з того, що за останні 20 років стали звичними і зручними сервісами будуть безпечнішими, а доступність їх для населення – підвищиться, як і рівень захисту користувачів.