Що не так із сезоном тиші в Україні?

Павло Кравець, директор FSC Україна
Лісова опікунська рада (Forest Stewardship Council, FSC), найбільш сувора та авторитетна система сертифікації лісового менеджменту у світі, вже понад 25 років демонструє свої лідерські якості серед відповідального бізнесу. Завдяки дотриманню міжнародних вимог лісові господарства дбають про відтворення та здоров’я лісу, збереження цінностей довкілля, враховують суспільні потреби, здійснюючи при цьому заготівлю деревини в дозволених обсягах. Лісопромисловий бізнес мотивований включати таку деревину у свої ланцюги постачання, оскільки вони отримують незалежне підтвердження сталості та законності походження сировини.
Дотримання вимог стандарту здійснюється на підставі формування внутрішньої системи контролю (комплаєнсу) та щорічних незалежних аудитів. У разі виявлення невідповідностей здійснюється коригування системи управління. Якщо відхилення систематичні та/або грубі — сертифікат призупиняється або ж відкликається.
Сертифікація FSC присутня в країні вже 20 років, але цього року відбувся безпрецедентний випадок із призупиненням 11 сертифікатів для 28 господарств. Чому так трапилося і якими є причини – пояснюємо далі.
Що таке сезон тиші та чому сертифікати були призупинені
Період, коли дикі тварини потребують спокою називається «сезоном тиші». Він триває з 1 квітня по 15 червня. В цей час тварини виводять своє потомство, тому людська діяльність, яка спричиняє шум (санітарні рубки, запуск феєрверків, проведення ралі тощо), — заборонена. Це регулюється статтею 39 Закону України «Про тваринний світ».
Цьогорічний сезон тиші було порушено 28-ма FSC сертифікованими лісокористувачами (суб’єкти, які здійснюють лісогосподарювання). Серед господарств, яким призупинили дію такого сертифікату: 7 лісгоспів у Закарпатській області (Воловецький, Ужгородський, Хустський, Рахівський, Мукачівський, Великоберезнянський, Берегівський), по 1 в Рівненькій (Дубенський), Полтавській (Гадяцький) та Київській областях (Вищедубечанський), а також 16 лісових господарств, національний парк та лісовий селекційно-насіннєвий центр Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства.
Відповідно до українського законодавства недотримання цієї норми карається символічною сумою штрафу. Водночас, нормативна вказівка FSC передбачає, що порушення цієї вимоги означає розладнання системи управління. Тому реагування аудиторів передбачає негайне призупинення дії сертифікату. Підставою для ідентифікації факту порушення стала публічно доступна інформація про видачу дозвільного документа на рубку (лісорубний квиток) після 1 квітня.
На перший погляд, чітка законодавча норма не повинна викликати сумнівів у її застосуванні. Але такі факти мають місце не тільки у сертифікованих підприємств, де частка порушників є меншою. Чи все так однозначно з українським законодавством щодо сезону тиші?
Чому сезон тиші в Україні порушується
Цьому слугує декілька причин. Розберемо їх детальніше.
1. Законодавчий парадокс.
Так, уже згадана стаття 39 Закону України «Про тваринний світ» передбачає заборону проведення санітарних рубок під час сезону тиші, в той час, як проведення інших рубок (зокрема суцільних, головного користування, які приносять навіть більше шуму та неспокою для диких тварин, ніж санітарні) — дозволені.
З іншого боку, заборона поширюється на усю територію господарювання без виключень, навіть ту, яка потребує негайного втручання (вітровали, територія пройдена пожежами тощо).
Неякісна законотворча робота спричиняє ускладнення, несприйняття та врешті ігнорування такої, м’яко кажучи, недосконалої норми закону. Наслідком є непорозуміння, різна інтерпретація, втрата іміджу, зростання корупційних ризиків.
Не варто уточнювати, що норма сформована в поточному вигляді не задовольняє жодну з зацікавлених сторін.
2. Недосконалість внутрішньої системи контролю (комплаєнс).
Дозвіл на санітарну рубку лісу видається на підставі змістовної підготовчої роботи, яка включає багато складових: від обстеження ділянки із залученням сторонніх фахівців до погодження супровідних документів відповідальними спеціалістами. Після цього, лісорубний квиток та усі операції по заготівлі реєструються в єдиній державній системі електронного обліку деревини.
Уся інформація про операції, що підлягають виконанню, вноситься до системи працівниками. Тож відповідальність про її достовірність лежить на самому підприємстві, а не на операторі системи. Згідно з інструкцією, приймання лісопродукції має здійснюватися в день заготівлі деревини. Витяг із системи електронного обліку деревини засвідчив, що значна частина підприємств здійснювала приймання лісопродукції в період сезону тиші, а отже, ймовірно, порушувала законодавство.
Як виявилося, інформація щодо підприємств була внесена не в день проведення рубки, а значно пізніше. Це дозволило спростувати факт лісопорушення. Разом із тим, це означає, що були порушені терміни внесення інформації до системи.
Таким чином наявність сучасної системи електронного обліку деревини не означає апріорі її бездоганне функціонування. Практика показала, що, недбалість чи помилка у строках внесення даних спотворює реальну ситуацію з дотриманням вимог законодавства і має негативні наслідки як для окремого підприємства, так і для лісового сектору загалом, посилюючи підозри причетності до незаконної діяльності.
Відсутність або ж формальне існування внутрішньої системи контролю не дає можливість оцінити допущені прорахунки на системній основі для виявлення глибинних причин невідповідностей, здійснення коригування системи менеджменту.
Що чекає порушників «сезону тиші»
Згідно з нормативною вказівкою FSC порушення норми законодавства щодо «сезону тиші» свідчить про неефективне функціонування системи управління. Відповідно у разі виявлення факту санітарної рубки в період сезону тиші органи сертифікації приймають рішення про призупинення дії сертифікату. Вирішення проблеми через пошук винного («ексцес виконавця») не може вважатися свідченням усунення причин, які їх викликали.
Відновлення дії сертифікату можливе у разі здійснення ряду заходів на підприємстві, зокрема: коригування системи менеджменту, налагодження внутрішньої системи контролю дотримання законодавчих та інших вимог, також підтвердження ефективності функціонування цих систем органами сертифікації. Така комплексна робота є запорукою неповторення подібних інцидентів у майбутньому.
Чи зможуть підприємства, яким призупинили дію FSC сертифікату, реалізувати заготовлену деревину
Лише система FSC ставить додаткові суворі вимоги до лісової продукції. Тож якщо ми розуміємо, що деревина заготовлена із порушеннями вимог законодавства та правил FSC, то така деревина стає «неналежною» та втрачає свій FSC сертифікований статус. Саме тому всі FSC сертифіковані переробні компанії (як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках) не будуть використовувати таку деревину у своїй діяльності. Ба більше, продукцію, заготовлену до призупинки сертифікату, підприємства також не зможуть реалізувати із FSC заявою.
Які наступні кроки необхідні для розв’язання цієї проблеми
Прикро, що допоки не відбувся скандал, проблема залишалась без належної уваги. На жаль, це додаткова іміджева втрата для України, яка негативно вплине на довіру до українських лісогосподарств та виробників. Тому потрібно буде докладати більше зусиль, щоб поліпшувати якість українського законодавства з одного боку, а з іншого — посилювати рівень правозастосування. Це, звичайно, займе тривалий час.
Кейс сезону тиші є показовим свідченням тези, відповідно до якої суворість законодавчих норм компенсується їх невиконанням. Ця вимога так і не стала частиною суспільної угоди з визнання поваги до живої природи та знаходження компромісу економічних, соціальних і екологічних інтересів.
Рішення цієї ситуації існує. На розгляді Верховної ради України знаходиться законопроєкт, який пропонує більш компромісний варіант цієї норми. Відповідно до неї передбачається обмеження інших рубок в цей період, проте лише у визначених місцях, а не по всій території управління. Правда, це не означатиме, що нової норми будуть дотримуватися суворо і бездоганно.
Отже, інший шлях додатково до змін в законодавстві має одночасно передбачити такі кроки:
- формування системи внутрішнього контролю на основі оцінки ризиків виробничих і управлінських процесів;
- проведення відповідного навчання працівників;
- підвищення ефективності функціоналу єдиної державної системи електронного обліку деревини, яка забезпечуватиме перевірку внесення даних та унеможливлюватиме їх модифікацію;
- запровадження перевірок контролюючих органів і добровільних аудитів на основі оцінювання ризиків порушення законодавства і вимог стандартів.
Врешті має розпочатися зустрічний рух і порозуміння між зацікавленими сторонами. Він має передбачати комплексний підхід, коли дотримання кодексу поведінки, демонстрація особистої відповідальності та творчий погляд сприятимуть підвищенню довіри до працівників лісової галузі. Відповідно і правова система зазнаватиме трансформації від забороно-обмежувального характеру до законодавства, що формує рамкові вимоги по досягненню бажаного результату або ж запобіганню розвитку негативних впливів і наслідків.