15:46 22.10.2021

Автор ДМИТРО СОБОЛЄВ

Бюджет-2022 йде на доопрацювання. Які зауваження висловили нардепи та експерти

5 хв читати
Бюджет-2022 йде на доопрацювання. Які зауваження висловили нардепи та експерти

При доопрацюванні бюджету-2022 після першого обговорення проекту в Раді уряду треба знайти компроміс між задоволенням запитів нардепів і знаходженням на це ресурсу

Очікувалося, що Верховна Рада у відповідності до Регламенту ВРУ розгляне проект закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому читанні не пізніше 20 жовтня поточного року. Але цього не сталося. Рада не обійшлася формальним прийняттям постанови про схвалення «Бюджетних висновків» із дорученням уряду розглянути пропозиції і зауваження народних депутатів та «по-можливості» врахувати деякі з них, особливо ті, які бюджетний Комітет ВРУ не зазначив до обов’язкового врахування.

Так от цього року, після схвалення «Бюджетних висновків» від бюджетного комітету, керівництво ВР на вимогу багатьох депутатів вирішило зробити відкрите обговорення пропозицій та зауважень до проекту бюджету, тим самим затягнувши процес схвалення Постанови ВРУ про Бюджетні висновки на декілька днів, оскільки до проекту бюджету було висловлено майже 3,3 тисячі пропозицій.

Основні нарікання депутатів зводяться до вже традиційного недофінансування статей по соціальному забезпеченню та захисту населення, освіті, медицині й культурі. Основою ж «недофінансування» соціального забезпечення в проекті держбюджету на 2022 рік, як і в бюджетах минулих років, є визначення прожиткового мінімуму в значно нижчих розмірах, ніж фактичні показники. Подекуди вони більш ніж вдвічі нижче. Це призводить до значного заниження розмірів всіх видів виплати за соціальними програмами і встановленими допомогами населенню – від пенсійних виплат до харчування в школах.

Загалом, для врахування існуючих соціальних видатків (виплат і допомог) виходячи з фактичних розмірів прожиткового мінімуму необхідно додатково передбачити щонайменше 126 млрд гривень.

Також відзначається, що запланованих коштів на виплату пільг і субсидій не вистачить і на півроку при поточній ситуації з ростом цін на енергоносії. Обсяг видатків на житлові субсидії необхідно збільшити щонайменше на 32 млрд гривень, та передбачити покриття різниці в тарифах для бюджетів місцевого самоврядування. Такі в загальному зауваження депутатів.

Водночас, експертне середовище висловлює свої застереження щодо проекту бюджету-2022, які я спробую узагальнити.

Переважна більшість економістів нарікає на те, що витрати на обслуговування боргу у 2022 році мають зрости до 3,5% ВВП (у середньому серед країн з ринками, що формуються – 2%, у т. ч. в регіоні Європи – 1,3% ВВП). При цьому зростання витрат на обслуговування боргу обумовлено не стільки збільшенням самого боргу, скільки зміною його структури та підвищенням ефективної процентної ставки обслуговування. Вказаний показник у 2022 р. досягне свого максимального значення за останні 5 років (7,2% річних). Одна з основних причин такої тенденції – поступове заміщення частки пільгових позик від МФО більш дорогими позиками з внутрішнього ринку.

Потреби у фінансуванні Державного бюджету-2022 (фінансування дефіциту та погашення боргу) становитимуть 10,8% ВВП, що значно нижче рівня 2020-2021 рр. (15% ВВП) однак суттєво перевищує рівень попередніх років (7,3% ВВП з 2003 р.) і в цілому свідчить про збереження високих ризиків для фіскальної стійкості з боку боргових індикаторів.

Окремою проблемою державного боргу України є підвищення тягаря виплат держави за гарантованими нею позиками державних корпорацій. Так, обсяг бюджетних виплат за гарантованими кредитами збільшується з 0,9 млрд. грн. в 2020 р. до 4,9 млрд. грн. у 2021 р. і до 6,9 млрд. грн. в 2022 р. (90% з яких припадає на китайські кредити Державної продовольчо-зернової корпорації).

 

Покриття дефіциту бюджету у 2022 р. здійснюватиметься за рахунок внутрішніх позик (420 млрд. грн або 72% від потреб), зовнішніх позик (151 млрд. грн або 26% від потреб), а також приватизації (8 млрд. грн або 1,4% від потреб). Висока частка запозичень на внутрішньому ринку продовжує дію ризику стагнації банківського кредитування реальної економіки, особливо зважаючи на застосування Нацбанком жорстких параметрів монетарної політики. Різниця між залученням нових позик з внутрішнього ринку та погашенням старих в 2022 році становить близько 100 млрд. гривень.

Значні потреби у фінансуванні бюджету містять ризики:

1) зростання вартості запозичень на міжнародних ринках через нормалізацію монетарної політики провідними центральними банками світу та відповідне зростання ставок запозичень для ринків, що розвиваються.

2) недостатньої глибини внутрішнього ринку державних запозичень, що ускладнюватиме первинне розміщення ОВДП та стимулюватиме зростання вартості таких запозичень.

Зокрема, проектом бюджету на 2022 рік передбачено середньозважену ставку для внутрішніх боргових інструментів близько 11,7% річних, тоді як середньозважена ставка за січень-серпень 2021 року становила 11,33% та має тенденцію до зростання. При цьому, заплановані показники внутрішніх запозичень у 2021 році не виконуються, навіть попри збереження упродовж січня-вересня 2021 року дії антикризових інструментів довгострокового рефінансування банків. Станом на 20.09.2021 на внутрішньому ринку до державного бюджету залучено 255 млрд. гривень (в усіх валютах), що становить лише 65% від річного обсягу, передбаченого Держбюджетом на поточний 2021 рік, а загальний обсяг ОВДП в обігу з початку року скоротився на 13 млрд. гривень.

Запланований рівень перерозподілу ВВП через видатки державного бюджету у 2022 р. становить 26,9% ВВП, водночас у докризовому періоді 2016-2019 років середній рівень видатків держбюджету відносно ВВП становив 27,9% ВВП.

Тобто, можливе збільшення рівня видатків бюджету 2022 не виглядає порушенням макроекономічних пропорцій, пов’язаних з перерозподілом ВВП через державний бюджет. Можливе збільшення рівня видатків на 1% ВВП або + 54 млрд. гривень. Аналітики Нацбанку звертають увагу на те, що і доходи і видатки держбюджету 2022 року заплановані на найнижчому за останні 7 років рівні. Тому збільшення видатків є можливим навіть без збільшення дефіциту.

 

Як наслідок, перед урядом при доопрацюванні проекту держбюджету на 2022 рік постане вельми серйозне завдання – знайти розумний і реалістичний компроміс між необхідністю забезпечити потреби визначені законодавством щодо здійснення відповідних видатків, задоволення запитів і пропозицій народних депутатів і знаходженням необхідного фінансового ресурсу на їх покриття.

Із найбільш ймовірних шляхів знаходження зазначеного компромісу буде перегляд прогнозу основних макроекономічних показників на 2022 рік у бік збільшення номінального розміру ВВП щонайменше на 600 млрд гривень, враховуючи збільшення індексів споживчих цін і цін виробників у поточному 2021 році з відповідними тенденціями і на майбутній рік. Це дозволить збільшити прогноз доходів зведеного бюджету на 2022 рік щонайменше на 160 млрд гривень.

 

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ЛЕСЯ БУРБЕЛЬ

Нова ера ринку страхування в Україні: що змінює новий профільний закон?

ДМИТРО ЧЕРНИШ

Які медичні послуги можна отримати за допомогою електронних інструментів та сервісів

АНДРІЙ НІКОЛАЄНКО

Малому бізнесу потрібне м'яке стимулювання до добровільної детінізації

ТЕТЯНА ПЕРЕВОЩИКОВА

Нарешті! Проголосували Закон про медіацію: що це і кому стане легше

ВІКТОР КРУГЛОВ

Впровадження РВВ (Розширена відповідальність виробника) – нові можливості для переробників вторинного паперу та книговидавців

ІРИНА ЖДАНОВА

Школа не повинна заважати жити! Лайфхаки для батьків і директорів шкіл

АНАТОЛІЙ БОЙКО

Технології VS освіта: Як технічний прогрес впливає на якість освіти?

ЮРІЙ ТАЦІЙ

Від аеропорту до аеротрополісу. Як авіаційні хаби формують міста

ОЛЕКСАНДР АФОНІН

Про інформаційний простір України і рабську свідомість

РУСЛАН СТРІЛЕЦЬ

Як український бізнес виграє від цифровізації Міндовкілля

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА