Інтерфакс-Україна
22:19 30.11.2021

Автор ЕДУАРД МКРТЧАН

Циркулярна економіка як маркер протидії "Nord Stream-ІІ"

4 хв читати
Циркулярна економіка як маркер протидії "Nord Stream-ІІ"

Едуард Мкртчан, підприємець, економічний експерт, голова благодійного фонду
 

Останнім часом двічі ловив себе на суперечливих відчуттях. Спершу після заяви одного з урядовців, який під час зустрічі з комісаром ЄК заявив про глобальні амбіції України у побудові циркулярної економіки. Ми плануємо до 2030-го зменшити викиди на 65%.   При тому, що у ЄС до того часу поставили планку у 55%.

А згодом, забігаючи в один із наших офісів, побачив машину з відомого гіпермаркету, яка привезла сотню цеглин на новенькому дерев’яному піддоні. Представники продавця здвигнули плечима у відповідь на нашу пропозицію віддати їм піддон і повторно його використати. Він виявився їм непотрібним. Далі подумки порахував обсяги деревини, що бездумно витрачається у масштабах країни…

Ці два чинники змусили проаналізувати, чи готова Україна до глобального зменшення викидів і відходів і наближення до формату циркулярної економіки, про яку говорять урядовці.

Спочатку кілька слів з історії цього концепту. У 1990-му два науковця з Великої Британії передбачили тяжіння світової економіки до замкнутого циклу. У такому форматі відходи виробництва сприймаються як ресурси, а не сміття. Держави й окремі компанії закуповують менше сировини. А натомість – думають, як переробити у власних інтересах те, що мають. І – як зробити використані матеріали частиною нових товарів, із збереженням якісних характеристик.

План дій ЄС щодо циркулярної економіки визначає, що вона захищає екологію і зростає без збільшення споживання. Тобто – без надмірних відходів і викидів. За розрахунками ЄС, ця модель дозволить створити 2 млн робочих місць до 2030 року. А кожна оселя зможе щороку заощаджувати на енергії до 500 євро. Там сподіваються до того часу скороти потреби у сировині на усіх ланках виробництва до 24%. А також планують знизити щорічні витрати підприємств на 630 млрд євро.

Світовий перехід до циркулярної економіки – тривалий, трудомісткий, але незворотний. У звіті-2019 "The Circularity Gap", який щороку презентують на Всесвітньому форумі у Давосі, зазначено, що світова економіка лише 9% матеріалів використовує повторно.

Втім,  принципово, що циркулярну стратегію обирають саме ключові гравці. Серед них – 44% компаній із першої сотні "Fortune Global". Для них це – ставка на скорочення сировинних витрат, нові ринки, лояльність покупців, репутація бренду.

Наразі існує тренд на безболісне трансформування відходів одних виробництв на ресурси для інших. Інновації формують нові виробничі ланцюги. А їхні учасники отримують нові ринкові ніші за межами традиційних секторів.

 Циркулярна економіка відповідає на стратегічні виклики. Зокрема, щодо дефіциту природних ресурсів, високі ціни на сировину і залежність від імпорту. Усе це – актуально для нас з огляду на агресивне просування Північного потоку-ІІ. Відтак циркулярна економіка є фактором протидії цьому газогону.

Втім, ключовим ризиком, на який відповідає ця модель, є екологічний. Глобальні компанії, оптимізуючи витрати, скорочують викиди СО2, знижують навантаження на видобувну промисловість і зменшують обсяги відходів.

Приміром, "Michelin" щороку вертає у виробничі процеси 17 млн тонн використаних шин. У "Nike" за 30 лет переробили 28 млн пар взуття на покриття спортмайданчиків. "Carlsberg" разом із Технічним університетом Данії розробляють біологічно розкладні пляшки з деревного волокна, плануючи повністю позбутися відходів.

З огляду на активне просування моделі циркулярної економіки у країнах ЄС, маємо визнати, що Україна – на початку шляху. В Угоді про асоціацію з ЄС ми зобов'язалися гармонізувати українське та європейське законодавства. 2017-го в Україні прийнято Національну стратегію поводження з відходами. Це – один із ключових документів, що утверджує принципи циркулярної економіки.

Там передбачено, що у 2023-му переробка в Україні сміття має зрости до 15%, у 2030-му – до 30%. До 2023-го 23% населення повинні сортувати сміття, а 2030-го – 48%. До 2030 року ми зобов’язалися переробляти до 65% пакування.

Ці завдання наразі виглядають неймовірними. Адже Україна – у десятці країн із найбільшим обсягом сміття на одного мешканця. Маємо критично низький показник його переробки (3%). Майже 94% сміття вивозимо на полігони. Із позитиву можна відзначити хіба що запровадження пакетів з еко-пластику в супермаркетах.

Аби досягти маркерів зі Стратегії, учасники економічних ланцюгів мають бути інтегровані до циркулярного концепту. Важливо інвестувати у технології збереження сировини у виробничому циклі. Оскільки це – бізнес-перевага в умовах нестабільних сировинних ринків.

Запропонована урядом реформа у сфері управління відходами запроваджує систему відповідальності виробника. Бізнес заохочують до мінімізації відходів і опанування відновлюваних матеріалів. Ця тема – на порядку денному, з огляду на прийняття у першому читанні закону "Про управління відходами".

Україна має зняти запобіжники, які гальмують впровадження циклічної економіки. Основний з них – незадовільна логістика. Її вартість і якість – визначальні конкурентні чинники.  

Низька якість доріг – інший вагомий фактор транспортної дорожнечі. З огляду на надмірні витрати перевізників на амортизацію. Це обмежує обіг цінних матеріалів після використання. Тому нам потрібні інвестиції у транспортну інфраструктуру.  

Важливо усвідомити, що часу для споглядання – обмаль. Ми або адаптуємося до циркулярної економіки, або лишимося позаду цивілізованого світу.

ОСТАННЄ

ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ

Час створювати пенсійну систему, яка працюватиме на людину, а не проти неї

ВОЛОДИМИР КРЕЙДЕНКО

Безпека на колесах, у небі й на морі: як один закон може змінити все

ЄГОР ПЕРЕЛИГІН

Відходи як нові родовища: як Україна може відкрити потенціал критичних мінералів через переробку відходів ГМК

ІРИНА ЄГОРЧЕНКО

Проблеми математичної освіти та вплив на економіку України

ГАЛИНА ЯНЧЕНКО

Більше працівників на оборонних заводах - більше української зброї на фронті. Верховна Рада прийняла законопроект

ВІКТОР СМАЛЬ

Лісова декомунізація. Як ми створюємо національний природний парк, "репресований" майже століття тому

МИКОЛА ФІЛОНОВ

Цифрове майбутнє вже тут

ІРИНА ЖДАНОВА

1 вересня в Україні: тривога чи надія?

МИХАЙЛО ЦИМБАЛЮК

Освіта під ніж економії

СЕРГІЙ ЧУБУКОВ

Уроки дружби. На що варто звернути увагу, якщо ваша дитина 1 вересня не сяде за шкільну парту

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА