Євген Грушовець,  партнер Ario Law Firm, адвокат Міхеіла Саакашвілі

 

Чим загрожує Міхеілу Саакашвілі утримання у в’язниці?

Нагадаю, 20 листопада громадянина України Міхеіла Саакашвілі було переведено у військовий шпиталь у Горі, але 30 грудня його повернули до Руставської в'язниці.

До того, як Міхеіл Саакашвілі був переведений у госпіталь Горі, до нього застосовувались тортури у «кращих чекістських традиціях». Сьогодні ми маємо підстави вважати, що після повернення до в’язниці катування продовжаться.

НЕліричний відступ

«Червоний терор», що розпочався у 1917 році як боротьба із залишками білогвардійців, змінив Великий терор (з 1936 року).  «Антисовєтчікі», які потрапляли в його нещадну систему, переживали (а іноді й ні)  жорстокі допити, а методи тортур у порівняні з так званим «червоним терором» стали більш витонченими. Наприклад одним з найжорсткіших видів катування було довге стояння на ногах — нерідко в крихітній кімнаті, яка тісно набивалася десятками арештантів. Нерідко слідчі використовували в’язнів як попільнички, зачиняли їх у шафах, катували голодом, жагою, безсонням тощо. Після смерті Сталіна одним нововведень стала заборона застосування до арештованих будь-яких заходів фізичного впливу. Проте це не зупинило безжальну систему і тортури так і залишались однією з особливостей слідчих органів Радянського Союзу. З 60-х років у СРСР почала розвиватися так звана каральна психіатрія. Як правило, вона застосовувалася для боротьби з інакодумцями. Їх визнавали психічно хворими та буквально «ув’язнювали» у лікарнях. До таких «пацієнтів» застосовувалися як фізичні катування, так і психологічні та фармакологічні тортури. Деякі препарати, що вводилися пацієнтам просто руйнували мозок людини. Ув’язнених змушували пройти через інсуліновий шок, судоми, безсоння тощо.

Грузія. Наш час

Це я до того, аби порівняти сучасні методи боротьби з інакодумцями з тими, що активно використовувала Імперія Зла. Наприкінці 2021 року у справах мого клієнта Міхеіла Саакашвілі я відвідав Грузію, де провів низку робочих зустрічей з колегами, правозахисниками, медиками, працівниками дипвідомств. Одним словом – з усіма, хто може вплинути на перебіг справ, відкритих у Грузії проти Міхеіла. Особливо емоційною та почасти навіть моторошною була розмова з експертами Міжнародного центру психо-реабілітації для жертв насильства та тортур «Емпатія». Звісно, що до цього я ознайомився з висновками цього центру щодо стану Міхеіла. Але суха медична термінологія не дає, на мій погляд, повного розуміння усього, що відбувається.

Розповідаю про те, яких висновків дійшла група з семи висококваліфікованих експертів-лікарів Центру «Емпатія». Хоча тут одразу слід зазначити, що доступ до нашого підзахисного в них так само був обмеженим.

Отже, медики констатують, що під час свого ув’язнення у Грузії Міхеіл Саакашвілі  зазнав різних форм психологічного тиску, грубого поводження, а під час переведення до тюремної лікарні № 18  - психологічних та фізичних  катувань, а також  спроби примусового медичного втручання. Власне, саме це і змусило Міхеіла відмовитися тоді від надання йому медичної допомоги.

Медексперти прямо говорять, що усе, чому піддається Міхеіл, слід розцінювати як катування затриманого політика.

Важко повірити, що все це відбувається у ХХІ сторіччі в країні, що декларує свою відданість європейським цінностям поваги до людської гідності.

Про тортури

Основні методи впливу на Міхеіла Саакашвілі представники Центру «Емпатія» відносять до сфери психологічних тортур. У сторони захисту є підстави вважати, що після переведення до в`язниці Міхеіл знову зазнаватиме тих самих знущань.

Ізоляція

До переведення Міхеіла у військовий госпіталь міста Горі, він утримувався в одиночній камері з постійним відеонаглядом та з обмеженою можливістю на конфіденційне спілкування з адвокатами. Обмеження його права на захист, а саме мій недопуск до нього у жовтні 2021 року, став однією з причин голодування Саакашвілі.

Словесні образи та дискримінація за політичними ознаками

Ми неодноразово наголошували на тому, що Міхеіл Саакашвілі піддається постійній систематичній дискредитації з боку грузинського Уряду. Те саме підтвердили і лікарі міжнародного Центру «Емпатія», підтверджуючи свої висновки відповідними заявами грузинських політиків у ЗМІ.

Під час перебування Саакашвілі у тюремній лікарні №18 він піддавався словесним знущанням, що найімовірніше здійснювалися кримінальною субкультурою за участю адміністрації та персоналу в’язниці.

Під наглядом «Старшого Брату»

Уявіть, якби ваші медичні діагнози ставали публічними. Причому, публічним чи не на весь світ. Розкриття відеозаписів адміністрації, що виписує медичні рецепти, відеоспостереження в медичній частині, порушення медичної таємниці. Це ті умови, у яких довгий час перебував Міхеіл Саакашвілі. Причому, він був повністю обмежений у своєму праві на альтернативний медичний висновок та проведення необхідних експертиз.

Катування страхом

Окрім принижуючого поводження тюремного персоналу з Міхеілом Саакашвілі, йому погрожували й переведенням до тюремної лікарні, на території СІЗО № 8, де ув’язнені виконують обов’язки медперсоналу та домінує кримінальна субкультура.

Подібні речі особисто я називаю тортури страхом. Вони широко використовувались в радянській системі катувань. Насильство полягає у тому, що можна не боятися болю, коли його відчуваєш, проте його очікування не може не викликати страх і людина живе у постійній напрузі, готуючись до найгіршого.

«Етапування» під покровом ночі

Особлива увага медиків «Емпатії» прикута до обставин переведення Міхеіла Саакашвілі з колонії №12 до тюремної лікарні №18. По-перше, це було реалізовано обманним шляхом без усвідомленої згоди, без попередження сторони захисту та членів родини. Ба більше! Протягом декількох годин не надходило жодної інформації про місцеперебування Міхеіла Саакашвілі.

Фізичне насильство

Під час переводу Міхеіла до в’язниці №18 його примусово витягли з транспортного засобу. Потім правоохоронці тягнули його по землі. Під час такого «переведення» Міхеіл Саакашвілі отримав удар у шию, а його одяг було розірвано.

Каральна медицина

Мала місце дезінформація членів медичної ради та пацієнта Міхеіла Саакашвілі, імовірно, начальником Департаменту охорони здоров’я пенітенціарної служби. Також щодо Міхеіла відбувалась спроба проведення примусових медичних маніпуляцій у тюремній лікарні № 18, яка включала як психологічне, так і фізичне насильство.

Внаслідок усього вищенаведеного Саакашвілі на 40-й день голодування відмовився співпрацювати з сумнівним медичним персоналом так званого медичного закладу №18 для ув’язнених, тим самим поставивши під загрозу своє здоров’я та життя.

Фармакологічні тортури

В результаті голодування в Міхеіла Саакашвілі почав розвиватися синдром Верніке – це захворювання, що полягає в ураженні головного мозку через нестачу вітаміну В1. Хворий може страждати на розлади координації рухів, сплутаність свідомості та навіть призводити до паралічу. Це захворювання, що вимагає госпіталізації та тривалого стаціонарного лікування

А тепер вдумайтеся у весь цинізм ситуації. Знаючи про такий діагноз та замість того, аби виводити Міхеіла з цього стану, йому починають вводити препарат з групи нейролептиків, якими зазвичай лікують психічні розлади. Один з побічних ефектів такого препарату – придушення волі людини. Він робить людину уразливою та навіюваною.

P.S.

І це ми оминули увагою політичну складову переслідувань Саакашвілі та реальні погрози життю з боку грузинських політиків до «в’язня №1».

Усе вищенаведене дає підстави стороні захисту вимагати переведення Міхеіла Саакашвілі на лікування в іншу країну.