Едуард Мкртчан, підприємець, економічний експерт, голова благодійного фонду
 

Регіональні освітні хаби – світовий тренд вищої освіти. У їхній основі – синергія локальних та міжнародних суб'єктів – університетів, науковців, студентів…

Найбільші світові education-hubs – Катар, ОАЕ, Гонконг. У кожного – своя стратегія розвитку. Приміром, Катарський фонд освіти, науки та суспільного розвитку оплачує всі витрати міжнародним філіям та своєму Університету Хамада бін Халіфа.  

В ОАЕ філіям світових університетів надають інноваційну інфраструктуру. Гонконг фокусується на стипендіатських програмах і залученні талановитих студентів.

Безумовно, ці приклади поки для України непідйомні. Але у світі існує і прийнятний для нас досвід. Скажімо, у West HUB в Атирау (Казахстан) об'єднали Університет нафти і газу, Держуніверситет та Вищий коледж APEC PetroTechnic.

Первинне їхнє завдання – формування програми розвитку нафтогазової галузі регіону. Наступний крок – просування глобального проекту – "Казахстан як міжнародний освітній хаб".

Цей вектор є перспективним для України та окремих її регіонів. Це підвищує якість освіти на всьому ланцюгу – від шкіл до університетів. Важливий аспект – профорієнтація і селекція найсильніших абітурієнтів.

При правильному втіленні ця ідея стимулює соціально-економічну активність і розвиток регіону. Особливо актуальним це завдання є для Донеччини та Луганщини, наближених до лінії розмежування. На цій території існує два напрямки, актуальні на найближчі роки: медицина та будівництво.

Перша стратегічна лінія – важлива з урахуванням втрати лікарні у Донецьку та будівництва нової – у Краматорську. Друга – неминуча, оскільки після деокупації регіон стане найбільшим будівельним майданчиком Східної Європи. Довгі роки там потребуватимуть технічних реновацій і класних фахівців.

Ставка на освітній хаб, наприклад, у Краматорську оживить обидва стратегічні вектори. І з часом нинішні болючі вогнища можуть трансформуватися на точки зростання.

Фундаментом регіонального "вузла знань" бачу науково-дослідний потенціал двох університетів – ДНМУ та ДонНАБА. Вони перебралися до Краматорська з Донецька і Макіївки.

Кожен напрям може стати основою для облаштування регіонального кластеру. У першому випадку – медичного, з університетською клінікою на основі багатопрофільної лікарні, яку збудують у Краматорську. У перспективі вона може стати університетською.

У місті навчаються близько 1200 студентів-медиків. Сюди переїхала й філія з Кропивницького, зокрема, міжнародний факультет. Це – солідний потенціал для зростання.

Важливо налагодити системні комунікації у трикутнику: регіон, медичні заклади, університет. Це мотивуватиме студентів і медиків підвищувати кваліфікацію, а в перспективі – забезпечить гідний рівень охорони здоров'я.

Крім того, курс на освітній хаб спрямує місцеву та регіональну владу на створення інновацій для життя. Для Краматорська актуальні студентський кампус, житлові комплекси для викладачів, корпуси і лабораторії для досліджень.

Ці опції згодом стануть унікальною конкурентною перевагою для залучення до регіону талановитих абітурієнтів, зокрема іноземних, а також – перспективних викладачів.

Другий вектор освітнього хабу – будівництво. Його базис – Донбаська національна академія будівництва та архітектури. Там навчається близько тисячі студентів. До її складу включено Дружківський будівельний коледж. Якщо приєднати профільне училище, то отримуємо ланцюжок наскрізної освіти: ПТУ-коледж-вуз. Це відповідає формату успішного кейсу в Атирау.

У регіоні навіть сьогодні, за умов невисоких темпів будівництва, – дефіцит будівельних кадрів. Зіштовхуюсь із цим особисто, займаючись кількома інвестиційними проектами. Бракує інженерів, проектантів, кваліфікованих робітників. Коли розпочнеться активне відновлення спустошених війною територій, буде ще складніше.

Місія регіону та ДонНАБА – готувати кадри та напрацьовувати технології для будівельного буму. Залучати до університету таланти та шліфувати їхні професійні грані. Важливо мотивувати студентів до зростання ще у навчальних аудиторіях і наукових лабораторіях.

Ключова умова – практична орієнтованість навчання. З обов'язковим включенням навчальної, виробничої і переддипломної практик студентів у партнерських компаніях, а також – можливим працевлаштуванням. Це підвищить якість освіти, посилить синергію місцевих громад, бізнесу та навчальних закладів.

Рівень працевлаштування випускників є критерієм ефективності будь-якого навчального закладу. На етапі розробки освітніх програм важливо прораховувати кадрові потреби бізнесу. Для цього необхідно посилювати комунікацію університетів з індустріями.

Для регіону наявність талановитих студентів-будівельників – унікальна можливість освіжити консервативну реальність. Участь молодих архітекторів у проектуванні громадських просторів Донецької та Луганської областей змінить візуальну картинку та прискорить відродження територій.

Освітні новації сприятимуть залученню на ринок якісної робочої сили та створенню кадрового ресурсу для системи самоврядування.

Але головне ми не маємо сприймати Донецький регіон як безперспективний. Треба зупинити вимивання молоді і створити мотивації для розвитку територіальних громад.