Через верховенство права до інвестицій

Ольга Батова, перший заступник Голови Фонду державного майна України

 

Ефективна та справедлива судова влада та правоохоронна система – простий рецепт інвестиційної привабливості будь-якої країни. Якщо панує сила права, а не право сили, бізнес впевнений у завтрашньому дні та готовий вкладати свої кошти в розвиток економіки.

Від феміди залежить не лише захист приватної, але й державної власності. Адже потужний держсектор лише з першого погляду виглядає потужним. Насправді, він вже багато років підточується численними зловживаннями, які знищують його ресурси та перерозподіляють активи до чужих кишень.

Завдання Фонду державного майна – припинити це паразитування на держвласності та шляхом чесної і прозорої приватизації залучити інвесторів до нестратегічних активів. Цим шляхом йшли усі економіки і лише Україна, на жаль, катастрофічно відстала в процесі роздержавлення.

Наразі НАБУ та САП розслідують кримінальні справи щодо незаконних дій на державних підприємствах, які завдали державі збитків на 80 млрд грн. Колосальна сума! Це більше половини річного бюджету Міністерства охорони здоров’я, на ці кошти, наприклад, можна було б закупити 5,3 млрд доз вакцини від коронавірусу.  Або ж використати їх в інших сферах, в тому числі – спрямувати на соціальні потреби.

Суди розтягуються на роки. Так, Спеціалізована антикорупційна прокуратура разом з Фондом держмайна вже тривалий час бореться у судах з  Group DF за повернення у власність держави 49% ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".  В ході слідства НАБУ встановило, що Group DF повинна була вкласти 100 млн доларів у його модернізацію. Натомість, ці кошти, перераховані підприємству, одразу ж "перекочували" на депозит у "Надра Банк", а потім зникли у невідомому напрямку.

Результат – модернізація так і не відбулася, через що собівартість продукції заводу вища за її ринкову вартість, а підприємство ніяк не виплутається з боргів, в тому числі за електроенергію (накопичений роками борг перевищує 1 млрд. грн). Все йшло до того, аби штучно довести комбінат до банкрутства, а потім викупити 51% акцій за копійки.

САП та Фонд держмайна протистоять в суді такій оборудці. Ми вже виграли першу та апеляційну інстанції з рішенням  про повернення державі 49% підприємства. Нове керівництво заводу разом з Фондом держмайна тим часом модернізацію таки розпочали. В жовтні минулого на підприємстві запрацював новий електролізер, який заощаджує при виробництві готової продукції  30% електроенергії, ще 3 нових електролізери будуть запущені найближчим часом. На жаль, підвищення цін на газ та електроенергію знову поставили завод в скрутне становище, але, якщо б модернізація була виконана на 100% роки тому назад, то наразі ЗТМК не відчував би на собі так сильно коливання цін на енергоресурси.

Загалом Фонд є учасником близько 2000 судових проваджень, і до кожної справи ставиться ретельно та відповідально. Це дає свої позитивні результати.

Показовий кейс – фінальне рішення Верховного суду з приводу відмови Ostchem Holding AG у стягненні з Одеського припортового заводу 300 млн доларів. Це була одна з двох головних перешкод на шляху до приватизації ОПЗ.

Проблемою є і недореформована правоохоронна система. У випадках приватизаційних кейсів кількість та фабули кримінальних проваджень досягають абсурду. За фактом багатьох аукціонів відкриті кримінальні провадження, які тягнуться роками. КПД таких справ нульове, але вони створюють нездоровий клімат навколо роздержавлення та відлякують потенційних інвесторів.

Вже одна з перших успішних приватизацій великих об’єктів, яку реалізував Фонд в 2020 році, –  АТ "Київпассервіс" – піддалася потужній атаці.

По ньому відкрили кримінальне провадження, в рамках якого ФДМУ звинуватили в порушенні  Закону "Про публічні закупівлі" (хоча тут діяв Закон "Про приватизацію державного і комунального майна"), заниженні ціни (аукціон проходив на Prozorro з трьома учасниками, об’єкт придбали за 231 млн грн, ціна зросла на 20% порівняно зі стартовою), відсутності у покупця рішення Антимонопольного комітету до проведення аукціону (відповідно до законодавства це має відбуватися після аукціону).

Але потрібно відмітити і те, що нам вдається знайти діалог з правоохоронцями по багатьох аспектах, в тому числі ми постійно пишемо заяви та співпрацюємо з усіма правоохоронними органами стосовно виявлених зловживань на підприємствах.

Таким чином, недореформована судова та правоохоронна система наразі слугує значним стримуючим фактором в процесі роздержавлення. По-перше, вона не усуває ризики щодо майбутнього інвестицій. По-друге, вона затягує вирішення справ про зловживання в поводженні з держмайном. По-третє, вона створює точки напруги там, де їх немає і працює вхолосту над вигаданими загрозами.

Вирішення проблеми – справа найближчих років. Без цього ми не зможемо рухатися далі не лише в приватизації, а й у розвитку економіки загалом. Україні потрібна правова визначеність та прогнозованість, заснована на доброчесності правоохоронців та непідкупності правосуддя.