Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України

 

 

Доки ЗСУ наближають нашу перемогу, держава та бізнес стають пліч-о-пліч заради продовольчої безпеки та подальшого потужного розвитку агропродовольчого сектору.

У презентованому Проєкті Плану з відновлення України від наслідків війни за напрямом "Нова аграрна політика" окреслена трирівнева модель, у тому числі і план дій в агропродовольчому секторі на період воєнного часу, післявоєнного відновлення та наступного етапу — розвитку.

Він чітко надає цінності державі з точки зору того, як вона має далі розвиватися. І хоча ми не можемо зараз окреслити, скільки триватиме війна, є орієнтири, що післявоєнне відновлення займає 1-2 роки, а розвиток — 5-7.

Бізнес чекає трансформація

Якщо говорити про агропродовольчий сектор, то у середньо- та довгостроковій перспективі держава та бізнес втілюватимуть трансформаційні проєкти, зокрема, перехід на біометан і біогаз, розширення переробки, відновлення та розвиток зрошення.

У воєнний же період зусилля зосереджуємо на продовженні розвитку альтернативної експортної інфраструктури: будівництво перевалок, збільшення кількості вагонів-зерновозів, тощо. У розвитку логістики розраховуємо і на підтримку європейських партнерів. Навіть якщо вона буде непряма, це все ж таки сприятиме покращенню цін, а отже дасть можливість агропродукції бути прибутковою.

Не менш важлива складова "Нової аграрної політики" – забезпечення агровиробників кредитними коштами. Планується продовження програми компенсації ставок по кредитам, започаткованої весною. Доки триває війна, аграріям важливо мати доступ до коштів у гривні та достатню ліквідність для продовження жнив і проведення осінньої посівної. Очікуємо, що програма запрацює у серпні, та допоможе забезпечити обігові кошти під сівбу.

Абсолютно новий підхід з боку держави закладено і у програмі підтримки малого та середнього виробника. Досі державна підтримка надавалася виключно у вигляді компенсації, коли вже щось будувалося, інвестувалося або виконувалося. Зараз держава готова співфінансувати підприємців на початку їхньої роботи і фінансувати досить суттєво – до 70%, але підприємці теж мають виконувати певні вимоги, які встановлює держава. Нам потрібні не десятки довгобудов, а реальний проєкт, який працюватиме. 

Держава дає грант для початку бізнесу, тож вона хоче частково повернути гроші в бюджет за рахунок створення робочих місць. Так виконується соціально-економічна функція забезпечення зайнятості українців. Однозначно ми відкриті до діалогу та будемо удосконалювати новий підхід до фінансування. А поки даємо час, щоб усі ознайомилися, оцінили, прорахували, спробували. Програма повинна працювати і нести соціально корисні цілі – це наша мета.

Головне на сьогодні для аграрія — не зупинитися

Ми бачимо, що і міжнародні компанії продовжують будувати плани на співробітництво з українським бізнесом, вірять в нашу перемогу і підставляють плече аграрію як партнеру.

Ще з початку війни ми закликали всіх партнерів (міжнародні компанії, які працюють на аграрному ринку України) максимально задіяти їхні ресурси – внутрішні та зовнішні – для залучення фінансування.

І є вже перші результати. Позитивним сигналом для ринку стало підписання Меморандуму між Мінагрополітики та компаніями "Сингента" і "Адама". Зазначені компанії, які поставляють та адаптують до українських умов кращі інноваційні технології, планують до кінця року інвестувати в аграрний сектор України $400 млн.

Це приклад для інших, щоб в межах власних можливостей, максимум залучити фінансування для продовження операційної діяльності українського аграрного сектору.

Український аграрний сектор уже давно глибоко інтегрований з точки зору міжнародних процесів. У нас доступні найновіші розробки, що розвиваються з точки зору постачання технологій та експорту. І тут варто продовжувати обраний шлях, адже в інноваціях – майбутнє. Проте, повторюсь, головне на сьогодні, щоб українські аграрії не зупинялися, а для цього їм потрібні кошти.

Найближчим часом кожен аграрій намагатиметься охопити як мінімум декілька напрямків. А це також означає, що портфель продуктів компаній-постачальників ресурсів ЗЗР, насіння та добрив має стати різноманітнішим. Крім того, їм доведеться бути гнучкими, бо у кожного аграрія буде своя стратегія, хоча у всіх вона направлена на диверсифікацію. Глобальна готовність є, просто треба адаптувати та навчитися пропонувати ці рішення в Україні.

Замість висновку

Очевидно, що після перемоги сектор зміниться. Він стане ще більше стресостійким завдяки диверсифікації виробництва. Вже зараз бізнес повертається до тваринництва, бачимо попит на теплиці та сади, на переробку, виробництво харчових продуктів з доданою вартістю. Активно вивчаються можливості використання біометану та біогазу. Деякі проєкти вже запущені. Самі ж аграрії працюватимуть за принципом "краще менше, але максимально ефективний результат".