Володимир Клименко, голова наглядової ради "Укрінком"

 

ПАТ “Укрінбанк” став одним з банків, у кого НБУ забрав ліцензію та відправив на ліквідацію. Згодом Верховний Суд України визнав дії НБУ протиправними. Судові справи за доступ до активів ПАТ “Укрінбанк” (нинішня назва ПАТ “Укрінком”) тривають досі.

Кейс “Укрінком” вказав українському банківському ринку на недосконалість банківського законодавства в Україні.

25 жовтня 2017 року Кабінет міністрів України затвердив план заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Ця постанова є своєрідною дорожною картою до виконання зобов’язання привести українське законодавство до стандартів Європейського Союзу.

План заходів з виконання умов складається більше, ніж з 1000 сторінок. У кожної умови є свій термін виконання. Я звертаю вашу увагу на пункт 613, який вказує на необхідність імплементації в України директиви ЄС 2014/59 для удосконалення процедур оздоровлення та виведення банків з ринку.

Законопроект №6273 щодо імплементації вказаної директиви подали на розгляд Верховної Ради ще у 2017 році, а зняли з розгляду в 2019.

Причому, у висновку Комітету ВР з питань європейської інтеграції сказано, що він не суперечить праву Європейського Союзу, а правовідносини, що належать до сфери правового регулювання проекту Закону, регулюються в тому числі зазначеною директивою.

Вона (директива) дозволяє банкам після погашення своїх заборгованостей і повернення ліквідності продовжувати займатися фінансовою діяльністю.

Зокрема, в презентації своєї діяльності Фонд гарантування вкладів фізичних осіб робить акцент на тому, що результатом використання директиви 2014/59/ЄС в тому числі стане можливість відновлення діяльності банку.

Моє бачення — нам необхідно звернутись до банківського досвіду Великобританії.

В Сполученому Королівстві є Закон "Про банки і банківську діяльність" (SRR — The Special Resolution Regime), який з 2009 року запровадив спеціальний режим врегулювання неплатоспроможності банків, житлово-будівельних кооперативів та певних інвестиційних компаній. SRR має на меті вирішити проблеми неплатоспроможного банку таким чином, щоб захистити стабільність фінансової системи, вкладників та державні кошти.

Участь судів у реструктуризації може бути різною. Для деяких дій в рамках СРР, таких як введення процедури неплатоспроможності банку або процедури тимчасової адміністрації банку, потрібен судовий наказ. Однак для інших дій, таких як використання стабілізаційних повноважень (наприклад, передача бізнесу, брідж-банк), органам влади може не знадобитися рішення суду.

Банк Англії діє як орган, що здійснює санацію банків у Великій Британії. Він має повноваження здійснювати заходи щодо врегулювання відповідно до SRR. Рішення про введення банку в режим SRR зазвичай приймається Банком Англії, часто після консультацій з Управлінням з фінансового нагляду (FCA) та Управлінням з пруденційного регулювання (PRA).

Відповідно до SRR, Банк Англії може вживати певних заходів з врегулювання неплатоспроможності без необхідності отримання судового наказу. Це включає продаж частини бізнесу банку іншому банку, створення проміжного банку для підтримки критично важливих функцій або передачу активів і зобов'язань тимчасовому державному органу.

Для формальних процедур неплатоспроможності, таких як Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку або Процедура тимчасової адміністрації банку, необхідна ухвала суду. Це більше схоже на традиційну процедуру неплатоспроможності, але адаптовану для банків.

Все це необхідно, щоби забезпечити швидке вжиття заходів для зменшення ризиків для фінансової стабільності, які створює неплатоспроможний банк. Можливість діяти без рішення суду в деяких випадках має вирішальне значення для своєчасного втручання, особливо у швидкоплинних фінансових ситуаціях.

Основною метою SRR та пов'язаних з ним повноважень Банку Англії є захист вкладників та фінансової системи в цілому, а не зосередження виключно на інтересах кредиторів банку.

Банківська система Великобританії є однією з найбільш розвинених і добре регульованих у світі, в той час як Україна зіткнулася з різними проблемами у своєму банківському секторі, включаючи питання стабільності, проблемні кредити та необхідність посилення нормативно-правової бази.

Зокрема, в 2017 році Богдан Данилишин, голова Ради НБУ, заявив, що загальні втрати економіки (від виведення 100 банків з ринку протягом 2014-2016 років) становлять 38% ВВП. В Україні банки досі виводять з ринку без рішень судів. Що, на мою думку, зменшує вірогідність іноземних інвестицій в український банківський сектор. Бо кожному інвестору вигідно працювати за принципом верховенства права, який може гарантувати тільки судова гілка влади.

З рештою, з 2014 року в Україні не з‘явилось жодного великого іноземного інвестора в банківський сектор. Все обмежується розмовами про зацікавленість тих чи інших компаній. Ситуацію виправить гармонізація нашого законодавства з Євросоюзом та використання досвіду Великобританії.

Верховенство права вирішить проблеми.