Володимир Клименко, голова наглядової ради "Укрінком"

Війна завершиться неминучою перемогою України, але в її результаті нам доведеться перебудувати банківську систему.

Банківська система в Україні характеризується за кількома параметрами: висока частка держави у капіталі банків (близько 60%), націленість на отримання прибутку з ОВДП та висока вартість кредитування бізнесу (середній розмір ставок станом на січень 2022 року – від 9,5% до 21 % річних у гривні).

Банківська реформа 2015-2016 однаковою мірою очистила ринок від нестійких банків та призвела до зниження довіри до українських банків з боку закордонних інвесторів.

Війна з Росією коштувала Україні $280 млрд у вигляді втраченого ВВП у період з 2014 по 2020 рік. Про це йдеться у звіті Британського Центру економіки та бізнес-досліджень (CEBR) на замовлення уряду України.

CEBR наголошує, що довготривалий конфлікт також суттєво знизив довіру інвесторів до економіки України, що призвело до втрати $72 млрд інвестицій або $10,3 млрд на рік, а постійне зниження українського експорту призвело до втрат у $162 млрд у період з 2014 до 2020 року.

Таким чином, банківський сектор, як кровоносна система української економіки, зіткнувся з новими викликами, які загострилися з початком активної фази війни у ​​2022 році.

Перший дзвінок. Прискорення диджиталізації

Глобальний тренд банківського ринку – мінімізація кількості фізичних відділень. Це дозволяє знижувати витрати, замінюючи відвідування банку кількома натисканнями на екрані смартфона. Як мінімум, для виконання рутинних функцій: оплати комуналки, грошових переказів і т.д. Україна входить до родоначальників диджитал еволюції, але тепер нам треба прискоритися. У низці регіонів робота банківських відділень ще довго перебуватиме під загрозою обстрілу.

Потрібно інтегрувати в українську систему стандарт open banking, за яким банки відкривають необхідну інформацію щодо клієнта за його згодою: статистику покупок, кредитну історію. Він — драйвер інновацій та конкуренції у фінансовій галузі, що гарантує прозорість угод. Інтеграція дозволяє банкам обмінюватися один з одним кредитними історіями користувачів, що спростить оцінку ризиків та допоможе у зниженні кредитних ставок для приватних та юридичних осіб.

Розвиток fintech інструментів загалом позитивно впливає на прозорість банківського ринку. Аналіз великих даних поведінці користувачів дозволяє максимально точно оцінити ризики видачі кредиту досі обслуговування.

Припускаю, що після закінчення війни в Україні виникне нова категорія шахраїв, які вимагатимуть у банків гроші на відновлення об'єктів, не маючи до них відношення. Тому потреба у детальному аналізі всієї активності позичальника багаторазово зростає.

Другий виклик. Робота згідно з глобальними технологічними трендами

Слід взяти до уваги глобальні технологічні тренди: штучний інтелект, доповнену реальність, відновлювані джерела енергії. Ми вже живемо в майбутньому і зобов'язані йому відповідати. Крім закриття базових потреб у виробництві їжі, організації логістики та забезпечення енергетичної та військової безпеки. Економічну тканина України тривалий час ткали відповідно до ресурсної економіки. Ми продавали вугілля, зерно та руду, а натомість купували продукти з доданою вартістю: автомобілі, електроніку та ряд продуктів харчування.

Після 2015 року ситуація з покращилася. За підсумками 2021 року сальдо експорту-імпорту знизилося до 1,1% від ВВП, порівняно з 8,5% у 2013 році. Виріс ІТ-сектор, відкрився ряд локальних виробників продуктів харчування. Але у повоєнній економіці слід ще більше уваги приділити тим галузям, у яких Україна має успіхи: будівництво, продукти харчування, агросектор, ІТ.

Працювати на випередження означає наголосити на фінансуванні інноваційного бізнесу, який вже зараз можна масштабувати за межі України. Він повинен перебувати у рамках глобальних трендів, а не відставати від них. Іншими словами, щоб нам досягати успіху в економіці, потрібно конкурувати з країнами першого світу в технологічному бізнесі.

Імплементація законодавства ЄС

Роль банків у відновленні економіки – це видача кредитів для бізнесу під низькі відсотки. Але для цього саму банківську сферу потрібно реформувати.

Необхідно імплементувати євродирективи в наше законодавства. Директива ЄС – це правовий акт, який приймає Європейський Парламент, Рада Європейського Союзу або Європейська комісія. Прийняття директиви є обов'язковим для країн-членів ЄС та бажаним для держав, які прагнуть до Євросоюзу.

Зауважу, що приведення української законодавчої бази у відповідність до європейської — вимога в рамках Асоціації з ЄС, під якою підписався Кабінет Міністрів України 25 жовтня 2017 року затвердив план заходів щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

У плані є пункт 613, що вказує на необхідність імплементації в Україні директиви ЄС 2014/59 для вдосконалення процедур оздоровлення та виведення банків із ринку. Вона дозволяє банкам після погашення своїх заборгованостей та повернення ліквідності, продовжувати займатися фінансовою діяльністю.

Нині відносини між державою та комерційним банком односторонні. У разі розриву ліквідності банк можуть позбавити ліцензії та відправити на ліквідацію, не даючи можливості відновити її.

Стимулювання безготівкових розрахунків та криптовалют

Інкасація готівки за умов війни ускладнена. Багато інкасаторів знаходяться у складі ЗСУ або Тероборони, транспортні витрати зросли (позначається підвищення вартості палива), та й не по всій Україні можна пересуватися на автомобільному транспорті.

Наприклад, за даними НБУ, на вересень 2021 року, загальна кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, склала 5 655,3 млн шт., а їх сума – 3 631,2 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року кількість зазначених операцій зросла на 31,2%, а сума – на 29,3%.

Загалом кількість та сума безготівкових операцій з використанням платіжних карток збільшилися більш ніж на третину станом на вересень 2021 року, порівняно з аналогічним періодом 2020 року. Динаміка позитивна, але її потрібно прискорювати, в тому числі, додаючи можливість розрахунку за товари та послуги в Україні допомоги криптовалюти.

Так, “крипта” – це ефемерний та волатильний актив, але за його допомогою ми можемо легалізувати мільярди доларів “сірих” грошей, які перетворилися з доларів та євро на біткоїни, ефір та USDT.

Ці гроші нам потрібні, і домовленість між Мінфіном, НБУ та банками, що дозволяє розраховуватися криптовалютами, дуже допоможе українській економіці. Сподіваємось на краще.