16:46 10.05.2024

Автор ОЛЕКСІЙ МОВЧАН

Навіщо Україні запроваджувати інститут превентивної реструктуризації?

5 хв читати
Навіщо Україні запроваджувати інститут превентивної реструктуризації?

Олексій Мовчан, народний депутат України, заступник голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку

9 травня у Верховній Раді в першому читанні ухвалено важливий законопроєкт №10143 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації». 

Над цим документом ми у Комітеті з питань економічного розвитку  працювали разом з проектом EU Project Pravo-Justice, Міністерством юстиції України та експертним середовищем. Про що він та в чому його важливість – зараз і поговоримо.

Що таке превентивна реструктуризація? 

Це система різноманітних управлінських, фінансових, правових, технічних заходів чи будь-які зміни в операційній моделі бізнесу, що проводяться відповідно до плану реструктуризації для попередження ризиків неплатоспроможності.

Превентивна реструктуризація потрібна, щоб виявити ризики неплатоспроможності підприємств на ранніх стадіях, коли ситуація ще не критична, та, як наслідок, перешкодити (не допустити) банкрутству. Її головними перевагами є те, що така процедура значно ефективніша та швидша і повинна займати не довше 6 місяців, а вартість при цьому в рази дешевша за процедуру досудової санації та банкрутства. 

Крім того, превентивна реструктуризація дає можливість врахувати інтереси всіх сторін справи, зокрема боржника, кредиторів. А також дозволяє застосовувати кращі запобіжники від зловживання правами як з боку боржника, так і з боку кредиторів.

У 2019 році було прийнято Директиву ЄС 2019/1023 про засади превентивної реструктуризації, про погашення боргів та позбавлення прав, а також про заходи щодо підвищення ефективності процедур з реструктуризації, банкрутства та погашенню боргів. 

На сьогодні українське законодавство містить низку законодавчих актів, які регулюють питання реструктуризації та превентивних заходів запобігання банкрутству, норми яких в загальних рисах враховують положення Директиви ЄС 2019/1023. Однак відмінності їхнього правового регулювання залишаються значними. 

Норми Кодексу України з процедур банкрутства щодо проведення процедури досудової санації не встановлюють чіткої процедури їхнього застосування, містять протиріччя з іншими положеннями Кодексу, не встановлюють чітких гарантій для боржника та кредиторів, які б забезпечували здійснення процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство тощо. 

Тому ми пропонуємо реальний та дієвий механізм полегшення роботи українського бізнесу, який зазнав фінансових труднощів, зокрема від наслідків російської агресії. 

Три головні причини запровадити превентивну реструктуризацію

Перша – це питання на 18 млрд євро макрофінансової допомоги ЄС Україні. І законопроєкт №10143 розроблено на виконання умов такої допомоги. Одна з них передбачає імплементацію Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації. 

Друга — процедури неплатоспроможності розцінюються Європейською Комісією як один із ключових елементів фінансової та економічної інтеграції в ЄС. Саме тому виникла необхідність у гармонізації національних режимів неплатоспроможності.

Третя — підтримка економіки країни. Інститут превентивної реструктуризації має сприяти тому, щоб життєздатні підприємства, які зіткнулися з тимчасовими фінансовими труднощами, мали можливість відновити платоспроможність та продовжувати свою діяльність. Особливо цей механізм може бути актуальним для підприємств, що розташовувались близько до лінії бойових дій або з деокупованих територій, які тимчасово перервали виробничі цикли і ланцюги постачання, але спроможні вийти на довоєнні показники і розрахуватися зі своїми партнерами. «Живі» підприємства — це робочі місця, сплачені податки і підтримка економіки. У нас є шанс зберегти сотні економічно активних підприємств.

А що це дасть бізнесу? 

Європейська Директива зобов’язує держави, які імплементують документ, розробити веб-портал запобігання неплатоспроможності. На ньому можна буде знайти інформацію про доступні інструменти раннього виявлення неплатоспроможності, процедури заходи та плани превентивної реструктуризації;  адаптовані до потреб і специфіки мікропідприємництва та малого підприємництва.

Тобто бізнес матиме доступ до якісної «шпаргалки», як самостійно скласти дієвий план превентивної реструктуризації. А це своєю чергою зекономить кошти, оскільки для цього не потрібно буде винаймати групу юристів, фінансистів.

Розроблений законопроєкт також передбачає запровадження механізму раннього виявлення неплатоспроможності.

Чому зараз така низька ефективність процедур відновлення платоспроможності? Тому що виявлення ризиків неплатоспроможності відбувається пізно або ж безпосередньо процедури недопущення банкрутства є недостатньо ефективними. Відтак запобігти цьому неможливо. В такому випадку кредитори не мають іншої опції, ніж ліквідація боржника.

Проєкт закону передбачає невичерпний перелік заходів реструктуризації, серед яких перепрофілювання боржника; відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини; залучення нового фінансування; продаж частини майна боржника; зміни в організації праці боржника; реорганізація боржника тощо.

У проекті закону №10143 ми також пропонуємо зміни у погодження плану реструктуризації. Для схвалення плану реструктуризації не потрібна згода всіх кредиторів боржника. Для цього достатньо згоди щонайменше 2/3 голосів класу забезпечених кредиторів та 50% і більше голосів для класів  незабезпечених кредиторів. І що важливо, проєкт також встановлює виключні та детально регламентовані випадки, коли боржник може отримати судовий захист навіть, якщо кредитори заперечують проти реструктуризації. Це, зокрема, є тим елемнтом, який реально може дати бізнесу другий шанс.

Окрім заходів реструктуризації, зареєстрований законопроєкт визначає і заходи захисту боржників. Якщо план превентивної реструктуризації є обґрунтованим, суд може вжити заходи захисту боржника: заборону примусового стягнення з боржника та/або заборону звернення стягнення на  предмет застави, як в судовому, так і позасудовому порядку. 

Важливою гарантією з точки зору захисту інтересів кредиторів є те, що такі заходи запроваджуються на строк до 3 місяців з можливістю продовження терміну, але не більше 6 місяців. Саме протягом цього строку боржник зобовʼязаний розробити та погодити план реструктуризації. У випадку, якщо цього не відбулось, а також якщо ці строки завершились – заходи захисту боржника припиняються автоматично.

Водночас такі заходи можуть бути достроково припинені, якщо вони втратили актуальність або можуть призвести до неплатоспроможності боржника, існує ризик втрати предмета застави чи боржник вказав недостовірну інформацію в заяві про застосування заходів.    

Крім цього, законопроєкт №10143 прописує початок та координацію процедури превентивної реструктуризації, її терміни, механізми спрощення для суб'єктів мікропідприємництва, малого та середнього бізнесу.

На сьогодні положення Директиви в національні законодавства частково або повністю імплементували Литва, Латвія, Німеччина, Австрія, Мальта, Нідерланди. На черзі – Україна. 

Реалізація проекту Закону, крім гармонізації законодавства України і права ЄС у сфері банкрутства, надасть доступ економічно активним підприємствам, які мають фінансові труднощі, до дієвих рамок превентивної реструктуризації. А це – можливість продовжувати їхню господарську діяльність, що надважливо для економіки України, особливо у воєнний час. 


 

 

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ЄВГЕНІЯ РЯБЕКА

Оновлення даних військовозобов'язаними - передумова демобілізації військових на фронті

РОСТИСЛАВ КРАВЕЦЬ

Мобілізація та військовий облік повністю перекладені на громадян, що варто знати про свої права

МИХАЙЛО МЕДКО

25% компенсації вартості сільгосптехніки: як держава допомагає аграріям оновити свій парк техніки

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Ворогів не треба, якщо є такі помилки

ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО

Як перемогти в Києві нестерпну спеку

ЮРІЙ ГОРДА

Ринок землі за євростандартом: для чого Україні гармонізація земельного законодавства з правом ЄС

ВАДИМ НЕПОСЕДОВ

Виклики та перспективи української комерційної нерухомості під час війни - UTG

ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО

Від Сталіна до Путіна: нищення народів тоталітарними режимами

ОЛЕГ МАЛЬЧИК

Справедливість ціною в незалежність

ОЛЕНА ЖУКОВА

КІК-звітна компанія "в картинках"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА