Чому скасування мораторію на продаж майна держпідприємств — це ще один крок на шляху до європейських стандартів бізнесу
Олексій Мовчан, народний депутат України, заступник голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку.,
Питання скасування мораторію на примусову реалізацію майна компаній з державною часткою назріло вже давно. На перший погляд, така заборона мала благородну мету — захищати інтереси державних та насамперед стратегічних підприємств. Але не так сталося, як гадалось. Мораторій забороняє примусову реалізацію майна підприємства, де частка держави у статутному капіталі складає 25% і більше.
Фактично контрагент позбавлений можливості відшкодувати свої втрати, стягнувши заборгованість у вигляді майна від боржника, у статутному капіталі якого частка держави більше 25%. Виходить, якщо підприємство — частково державне, то його майно під протекцією держави. Такий юридичний парадокс порушує умови доброчесної економічної конкуренції. Адже держава фактично надала таким підприємствам певні преференції та протекцію, поставивши у нерівні умови конкуренції бізнес, що суперечить європейським та українським підходам до захисту прав власності.
Більше того, такий захист майна несе за собою більше ризиків ніж допомоги підприємствам. Бо як воно – позичати кошти підприємству, яке має право їх не повертати? Під який відсоток такі підприємства отримують запозичення? Звичайно, під вищий за ринковий. Те саме стосується постачання продукції таким компаніям. У випадку несплати за поставлену продукцію, постачальник не має можливості стягнути заборгованість через суд. Що в свою чергу збільшує вартість продукції для самих підприємств з державною часткою, бо до ціни продажу товару додається ризик несплати.
Затвердження Кабінетом Міністрів України Плану для Ukraine Facility повернуло фокус уваги до питання скасування мораторію. Блок плану щодо управління державною власністю, зокрема у частині зниження обсягу державних нестратегічних активів, впровадження міжнародних стандартів корпоративного управління, згадує і про необхідність руху в сторону скасування пільгових умов для підприємств з державною часткою у частині повернення ними своїх боргів. Це дозволить зменшити навантаження на державний бюджет у вигляді постійного дофінансовування таких компаній, залучити додаткові інвестиції в державний сектор економіки та підвищити доходи в держбюджет у вигляді дивідендів компаній з державною часткою.
Чинний мораторій безпосередньо перешкоджає примусовому виконанню рішень судів. Перед Україною як членом Ради Європи та майбутнім членом ЄС постають завдання з адаптації українського законодавства до європейських стандартів щодо прав людини, верховенства права і демократії. Тому скасування мораторію — логічний крок на шляху до інтеграції українського права, економіки у європейське бізнес-середовище.
Негативні наслідки затягування прийняття закону щодо скасування мораторію
Більше не можна ховати голову в пісок і відкладати прийняття законопроєкту про скасування мораторію на стягнення з компаній з державною часткою. Це має свої мінуси:
- Порушення фінансової дисципліни. Не скасований мораторій погіршує фінансову дисципліну серед підприємств з державною часткою. Компанії вважатимуть, що можуть і надалі, виправдовуючись складною економічною ситуацією, форс-мажорами, не платити свої борги або заборгованості, розраховуючи на подальше затягнення ситуації. Бо якщо можна не платити борги, то навіщо робити інакше?
- Збільшення боргового тиску. Подальша дія мораторію може призвести до зростання загального боргового тиску на підприємства з державною часткою, оскільки вони можуть продовжувати брати нові позики для покриття старих зобов'язань.Така поведінка – це прямий квиток в банкрутство. Бізнес має працювати на ринкових умовах, щоб оперативно мати можливість оздоровлюватися.
- Вплив на інвестиції й довіру. Про яке залучення іноземних інвесторів може бути мова, коли в Україні не діють поняття чесної конкуренції та існують преференції для певних гравців (в нашому випадку – компаній, де державі належить більше 25%). Така ситуація негативно впливає на довіру інвесторів та кредиторів до загального інвестиційного клімату країни. Інвестори утримуються від вкладання коштів у сектор, де існує високий ризик непогашення зобов'язань. А це, нагадаю, більше 10% ВВП країни.
- Стимулювання неплатежів. Деякі компанії з державною часткою все ще сприймають мораторій як можливість уникнути фінансових зобов'язань, що може призвести до стимулювання неплатежів та зростання неплатоспроможності. Що в свою чергу призводить до збільшення поганої заборгованості на ринку (заборгованість, яка не виплачується), що є маркером для чутливості до різного роду криз і банкрутств в економіці.
Що скасування мораторію змінить для держави, бізнесу та міжнародних партнерів
Саме зараз, під час воєнного стану, скасування мораторію на примусову реалізацію майна підприємств, де більше 25% належить державі, має сприяти відновленню нормальних економічних зв’язків між приватними компаніями та компаніями, де є частка держави, повернути імідж та захистити їх права. Що ми пропонуємо наразі — це проект Закону №11139, який має на меті підвищити ефективність управління державною власністю.
Скасування мораторію передбачає поступовий процес, який дозволить впродовж трьох років після прийняття закону знімати обмеження на стягнення боргів з держкомпаній, де частка держави 50% і більше. Ці зміни не будуть стосуватися підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК), оскільки останні мають стратегічне значення для України.
Що отримає держава після прийняття закону про скасування мораторію? Оновлення та оздоровлення компаній з державною часткою, покращення інвестиційного клімату в країні. Чим менший рівень заборгованості підприємств, тим вони ефективніші. А це впливає і на обсяг надходжень у Держбюджет у вигляді податків та дивідендів. Бізнес матиме гарантію з укладання договорів з компаніями, де є частка держави, адже він зможе у разі несплати боргу стягнути кошти в судовому порядку. Інвестори відчують реальний захист їхніх інтересів, права власності, а також рівних і справедливих правил гри на ринку.
Скасування мораторію на стягнення з майна державних підприємств є потужним кроком для забезпечення фінансової стабільності, покращення інвестиційного клімату, стимулювання економічного розвитку та логічним продовженням плану заходів, передбачених Ukraine Facility. За умови прийнятті відповідного законопроєкту вже через рік бізнес-спільнота, підприємства з держчасткою, міжнародні інвестори та аудитори побачать перші позитивні зрушення, а бюджет України отримає додаткові кошти для розвитку та відновлення.
