Ринки металів і сировини зараз депресивні, а внутрішні тарифи підвищуються - СЕО АМКР
Ринки металопродукції та залізорудної сировини (ЗРС) наразі мають негативну кон'юнктуру і не дають змоги працювати прибутково, особливо через постійне підвищення тарифів в Україні на електроенергію, залізничні перевезення та інші складові, констатував генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"2024 рік був більш-менш позитивним; більш позитивним до середини року, коли е/е не була великою проблемою в Україні - були дні, коли не було такого великого дефіциту. Але ми вже бачимо, що до кінця року повертаємося до ситуації, яка була раніше. На жаль, зовнішні ринки, куди ми можемо експортувати нашу продукцію, зараз також дуже депресивні, якщо говорити про попит і ціни на ринку", - сказав топменеджер.
При цьому він наголосив, що підприємства також платить додатково за логістику, а ціни на продукцію падають.
"Це таке зачароване коло, коли у нас собівартість продукції вища за ціну на ринку. А ми в цьому товарному ланцюжку останні і не можемо перевести цю додаткову вартість на наших покупців - ціни на продукцію сектора ГМК обмежені світовим ринком. У результаті, якщо в нас є в Україні проблеми з е/е, зростають тарифи на е/е, на водопостачання - все це лягає на наші плечі. А від останніх намірів «Укрзалізниці» різко підвищити тарифи на залізничні перевезення на 37% ми всі просто в шоці", - змалював ситуацію керівник комбінату.
За його словами, на компанії негативно позначається підвищення всіх цін "я б сказав, у монополістичній ситуації, коли тарифи не обговорюються". І додав, що минулого тижня (інтерв'ю відбувалося 19 грудня - ІФ-У) був один день, коли е/е коштувала $267 МВт*год, але все одно компанія була змушена купувати е/е за такою ціною, щоб гарантувати її постачання на підприємство. У такій ситуації для компанії вигідніше скорочувати виробництво, щоб не генерувати додаткові витрати, вигідніше працювати не на 50%, а на 40%.
"Хоча ми провели велику внутрішню роботу зі зменшення витрат. Ми зробили все можливе, щоб скоротити витрати. Тепер боремося, щоб знизити зовнішню частину витрат, але ми дуже обмежені в цьому. У свою чергу люди вимагають підвищення зарплати... Великою статтею в наших витратах також є логістика. Зростання відбувається всюди. Наприклад, тарифи на воду за останні три роки для нас зросли на 200%", - уточнив співрозмовник агентства.
І додав, що підвищення тарифів у кінцевому підсумку впливає на фінансові показники компанії: якщо ви програєте у витратах, це вже збиток, а не прибуток. І меткомбінат не може підвищити ціну на продукцію вище, ніж на ринку, тому що ті самі українські споживачі купуватимуть металопродукцію з Туреччини. Тому у підприємства немає альтернативи. У результаті підприємство останні три роки працює збитково. Завдяки входженню в корпорацію воно має зовнішню підтримку за останні три роки. При цьому перший рік був катастрофою, на другий рік ситуація теж була погана, але на третій рік сподівалися вийти хоча б на "нуль", але не вийшло через тарифи і ситуацію на ринку.
Водночас топменеджер вважає, що Україна має залишатися конкурентоспроможною країною.
"Я не кажу про дешеву країну, але конкурентоспроможну. Поки що в Україні газ коштує плюс-мінус стільки ж (скільки у конкурентів за кордоном - ІФ-У), е/е - дорожче. Логістика теж коштує дорожче. Дуже важливу роль зараз відіграє також вугілля. Виходить, що українські виробники сьогодні неконкурентоспроможні. І я сподіваюся, що вже після війни ми будемо конкурентоспроможні, зможемо боротися за ринок із нашими конкурентами, і це буде чесна конкуренція. Я хочу конкурувати з польськими конкурентами, з польськими клієнтами... І для того, щоб утримувати людей, ми маємо підняти зарплати до рівня ЄС", - резюмував СЕО.
"ArcelorMittal Кривий Ріг" - найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом "ArcelorMittal Кривий Ріг" і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ "ArcelorMittal Берислав".
