22:09 18.07.2019

Заступник глави МЗС України попереджає про ризики невиплати "Татнафті" $ 112 млн за рішенням міжнародного арбітражу

3 хв читати
Заступник глави МЗС України попереджає про ризики невиплати "Татнафті" $ 112 млн за рішенням міжнародного арбітражу

Подальше затягування виконання рішення міжнародного арбітражу, що присудив Україні виплатити $ 112 млн у спорі з російською "Татнафтою", може привести до арешту українських активів за кордоном, зокрема, оплати купонів за суверенними фінансовими паперами, повідомила заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції, яка очолює українську делегацію в міжнародних судах, Олена Зеркаль.

"Якщо врахувати, що воно (рішення арбітражу) приймалося в 2014 році, а зараз вже 2019-й, то зрозуміло, що колись воно має бути виконано. Можливо, нам неприємно його виконувати, але якщо ми будемо цього уникати, то тим самим дамо козирі росіянам для невиконання рішення судів з інвестиційних спорів, ініційованих українськими компаніями", - сказала заступник глави МЗС в інтерв'ю ZN.ua.

Відповідаючи на питання, чи можуть бути арештовані рахунки українських посольств, Зеркаль зазначила, що посольства мають дипломатичний імунітет, і те, що під нього підпадає, не може бути предметом якогось стягнення. "При цьому треба розуміти, що будь-яка спроба арешту державного майна оскаржується державою на наявність імунітету. Це відбувається завжди", - додала вона.

Заступник голови МЗС також підтвердила, що після банкрутства консорціуму Sea Launch на порядку денному стоїть питання про значні зобов'язання українських держкомпаній перед Boeing. "Я знаю, що питання стоїть на порядку денному і проблема обговорюється. Але хто сьогодні шукає її рішення - не знаю", - сказала Зеркаль.

"Татнафта" почала арбітражний розгляд проти України у 2008 році відповідно до російсько-української угоди про заохочення і взаємний захист інвестицій.

"Укртатнафта" створена відповідно до указів президентів України і Татарстану в 1994 році на базі Кременчуцького НПЗ. Раніше 18,296% акцій "Укртатнафти" належали структурам, близьким до "Татнафти", міністерство майна Татарстану володіло 28,7788% акцій, ще 8,6% акцій належало безпосередньо "Татнафті". Однак у результаті судових розглядів в Україні частка татарстанських акціонерів у НПЗ була практично обнулена, а у підприємства з'явилися нові акціонери, близькі до групи "Приват" Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.

У 2014 році міжнародний арбітраж виніс рішення на користь "Татнафти" і зобов'язав Україну виплатити російській компанії компенсацію в розмірі $ 112 млн, а також відсотки. Відтоді Україна в міжнародних судах намагається оскаржити дане рішення. У 2017 році аналогічне клопотання - про приведення у виконання рішення суду - "Татнафта" подала до Високого суду Лондона, який задовольнив клопотання компанії. У 2018 році королівський суд Лондона відхилив апеляцію України і присудив відшкодувати "Татнафті" судові витрати, в результаті загальна сума відшкодування на користь російської компанії зросла до $ 146 млн.

З 2017 року представники України і "Татнафти" сперечалися в Московському арбітражному суді щодо його ефективної юрисдикції, а також про наявність у України на території РФ майна, яке може бути враховано в рамках стягнення за позовом російської нафтової компанії. "Татнафта" наполягала, що обернути на стягнення можна частину будівлі Культурного центру України в Москві, яка використовується в комерційних цілях, однак українській стороні вдалося довести дипломатичний імунітет будівлі.

Тому справу було передано в Арбітражний суд Ставропольського краю: в цьому регіоні в України також є майно - санаторій ім.Семашка. У лютому 2019 року Арбітражний суд Ставропольського краю задовольнив заяву "Татнафти" до України про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду, згідно з яким Україна повинна виплатити компанії $ 112 млн і відсотки через ситуацію навколо компанії "Укртатнафта". У квітні Україна спробувала оскаржити це рішення в касаційній інстанції, проте в червні програла апеляцію і тепер має намір оскаржити рішення у Верховному суді РФ.

Щодо претензій Boeing, то згідно з річним звітом американської компанії дебіторська заборгованість перед нею українських ВО "Південмаш" і КБ "Південне", пов'язана з інвестиціями в Sea Launch і його банкрутством, на кінець 2018 року становила відповідно $ 89 млн і $ 44 млн. Ще $ 111 млн винна російська РКК "Енергія", проте її зобов'язання минулого року скоротилися на $ 112 млн.

 

 

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

У ВР зареєстровано законопроєкт про прив'язку акцизного податку на тютюнові вироби до євро

Голова польської LPP відкинув звинувачення про прихований бізнес із РФ

Генпрокурор: Зафіксовано понад 800 спроб кібератак РФ на державні установи й сервіси України

УЗ запускає поїзд Чернівці - Чоп - Ужгород для стикування з маршрутом Прага - Чоп чеського RegioJet

НБУ в понеділок знизив курс гривні на 19 коп. - до нового мінімуму

Польські порти завантажені на 60% від своєї потужності, на частку українського транзитного зерна припадає 10% - польські ЗМІ

ДТЕК за тиждень відновив електропостачання для 40 тис. абонентів у Донецькій, Дніпропетровській та Одеській областях

Тарифи на зберігання газу в ПСГ України залишаться незмінними до 1 квітня 2025 р. - "Нафтогаз"

Німеччина готує довгостроковий контракт на СПГ з ОАЕ

Рахункова палата: війна, пожежі та вирубка дерев завдали Україні збитків майже на 23 млрд грн

РЕКЛАМА
Milk
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА