Координаційна рада з питань стимулювання конкурентного середовища та забезпечення рівних умов для бізнесу у портах створена і розпочинає роботу, повідомив віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

"Українські морські порти мають чималий потенціал для розвитку, навіть в умовах великої війни. Вони повинні ставати точками економічного зростання та залучення інвестицій. Однак наразі існують певні перешкоди, які стримують розвиток портової інфраструктури та знижують інвестиційну привабливість. Саме для вирішення цих проблем при Мінрозвитку створено Координаційну раду, яка працюватиме над впровадженням прозорих правил користування портовими активами, удосконаленням регуляторних механізмів та створенням ефективного діалогу між державою та бізнесом", - написав Кулеба в Телеграм в понеділок.

За його словами, координаційна рада розпочинає роботу у таких напрямах: аналіз поточного стану використання державної портової інфраструктури, оцінка механізмів виділення земельних ділянок у межах морських портів, запровадження прозорих конкурсних процедур для доступу до інфраструктури через електронну систему публічних закупівель, розробка ефективних і прозорих регуляторних механізмів з боку держави.

Координаційна рада працюватиме над створенням прозорих правил і механізмів, які забезпечать рівні умови для всіх учасників портового бізнесу.

На думку віцепрем'єр-міністра, створення координаційної ради дозволить вирішити низку актуальних питань. Одне з них – землекористування у портах, яке на сьогодні залишається неврегульованим.

"Невизначеність у розподілі повноважень між державними та місцевими органами влади ускладнює оформлення земель водного фонду під акваторіями портів. Відсутність чіткого механізму для отримання права на постійне користування цими територіями призводить до затримок, відмов у документах і юридичної невизначеності. Це ставить під загрозу безпеку мореплавства, заважає розвивати інфраструктуру, залучати інвестиції та ефективно управляти державними активами", - ідеться в дописі Кулеби.

У морських портах України, зокрема в порту «Південний», є багато перспективних земель для розвитку інфраструктури, будівництва терміналів та складських приміщень. Проте впродовж десятиліть ці території залишаються в оренді у осіб, які використовують їх не для розвитку, а з метою подальшого перепродажу. Це обмежує інвестиції, знижує ефективність використання територій та конкурентоспроможність українських портів. Для вирішення проблеми необхідно впровадити прозорі правила користування землями морських портів, що сприятиме розвитку стратегічної інфраструктури та залученню нових інвесторів, зазначив віцепрем'єр-міністр.

Він вказав, що не менш важливим є питання прозорості й процедур надання доступу до портової інфраструктури.

"В українських портах уже траплялися випадки рейдерського захоплення підприємств з іноземними інвестиціями. Наприклад, в одному з портів міжнародна компанія, яка є великим інвестором, зіткнулася з рейдерським захопленням через юридичні колізії та недоброчесні дії окремих осіб. У зв’язку з цим відкрито низку кримінальних проваджень", - написав Кулеба.

Віцепрем'єр-міністр підкреслив, що ситуація вказує на потребу налагодження діалогу між державними органами влади та інвесторами для своєчасного усунення законодавчих прогалин. Особливо це стосується процедури надання підприємствам статусу портового оператора, яка потребує більшої чітких механізмів контролю.

"Якщо на подібні випадки не реагувати, це може негативно вплинути на інвестиційний клімат у галузі та підірвати довіру міжнародних партнерів", - сказано в дописі.

Існує проблема й незаконної забудови на землях державної власності, що ускладнює доступ до об'єктів портової інфраструктури для інших суб'єктів господарювання. Це призводить до неефективного використання державного майна, зменшення портових зборів та погіршення фінансових показників підприємств.

Особливий ризик можна простежити на прикладі Одеського припортового заводу. На його території розташована під’їзна дорога, важлива для всієї портової інфраструктури. Відсутність гарантованого права користування цією інфраструктурою ставить під загрозу логістичні процеси та стабільну роботу підприємств, що залежать від цього транспортного маршруту, пише Кулеба.