Практика обшуків без санкції слідчого судді зростає і трансформується в інструмент зловживань - адвокати
(узагальнена, оновлена)
Практика проведення обшуків без санкції слідчого судді останнім часом помітно зростає і трансформується в інструмент зловживань, вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" адвокати.
"Це давня проблема, яка регулярно трансформується в інструмент зловживань. У моїй практиці були ситуації, коли кримінальне провадження реєструвалося о 6 ранку, а вже о 7:00 правоохоронці проводили "невідкладний" обшук. Бували й абсурдні випадки – обшуки "за помилковою адресою", які за кілька хвилин легалізовувалися вже як невідкладні за правильною адресою. Такі випадки викликають серйозні питання щодо цілей і пропорційності дій правоохоронців", - сказав адвокат, керівник практики кримінального права ЮФ "Ілляшев та Партнери" Костянтин Кривенко.
Втім він зазначив, що "особливо у справах економічного характеру обґрунтованість часто виглядає формальною, у більшості випадків слідство мотивує обшук необхідністю збереження важливих документів, але по факту вилучаються звичайні господарські документи, які вже й так знаходяться у контрагентів, банках, державних установах тощо".
За оцінкою Кривенка, судова практика щодо доказів, здобутих із порушеннями, неоднорідна, тобто "на практиці суди інколи "закривають очі", якщо порушення формальне, а доказ є значущим".
Зі свого боку, партнер-засновник юридичної фірми VB Partners, експрезидент Асоціації правників України (АПУ) Денис Бугай також підкреслює, що обшуки залишаються не просто слідчою дією, а інструментом тиску, проведення обшуку без дозволу суду є полем зловживань для правоохоронців.
"Слідчі користуються можливістю проведення обшуків без дозволу суду систематично. Тому наразі такі обшуки є полем зловживань для правоохоронців", - сказав він.
Бугай нагадав, що тільки БЕБ за минулий рік мінімум 163 рази звернувся за відповідним дозволом про проведення обшуків, за 2023 рік – 187. Це за умов 3-місячного мораторію на обшуки у 2024 році. Крім цього за останні кілька місяців зафіксовано проведення обшуків у адвокатів, при чому без отримання дозволу суду.
Також Бугай зазначив, що "незважаючи на вимоги законодавства, зібрані докази під час обшуку проведеного з процесуальними порушеннями, можуть бути використані в суді. Така позиція Верховного Суду буде заохочувати правоохоронців порушувати вимоги законодавства під час проведення слідчих дій".
Зі свого боку, адвокат АО Barristers Дмитро Зеленюк зазначив, що в судах відсутня єдина судова практика та єдиний підхід до розгляду клопотань про невідкладний обшук.
Зокрема, результати аналізу останніх 100 ухвал Печерського, Святошинського, Шевченківського та Солом’янського районних судів міста Києва проведення невідкладного обшуку в переважній більшості випадків знаходить підтримку в судах. Так клопотання про проведення обшуку було задоволено у 75% справ, тобто у трьох з чотирьох випадків слідчі судді легалізують проведені без попереднього дозволу обшуки.
"Розподіл результатів розгляду клопотань між різними районними судами столиці демонструє разючу відсутність єдиного підходу до застосування однієї й тієї ж норми закону", - сказав він.
За даними Зеленюка, зокрема, відсоток задоволення клопотань про обшук у Печерському райсуді Києва складає 96%, у Святошинському – 80%, Шевченківському – 72%, Солом'янському – 52%.
"Така разюча відмінність у показниках не може бути пояснена лише різною якістю роботи правоохоронних органів у різних районах міста. Проведення обшуку без рішення слідчого судді, задумане законодавцем як невідкладний захід для надзвичайних ситуацій, дедалі частіше стає рутинним інструментом для обходу стандартної процедури отримання судового дозволу на проведення численних необґрунтованих обшуків", - сказав він.
Зі свого боку партнер юридичної фірми Ario Law Firm Євген Грушовець зазначив, що практика проведення обшуків без рішення слідчого судді має тенденцію до перетворення на небезпечну "нову норму" у діяльності правоохоронців.
"Коли система працює у "посиленому режимі", зростає ризик, що під пресинг слідчих дій можуть потрапити й випадкові сторонні особи. Наприклад, той же адвокат, вся "вина" якого полягає у тому, що він просто виконує свою роботу, надаючи клієнту правничу допомогу", - сказав він.
При цьому Грушовець підкреслив, "що у справах щодо нацбезпеки можливість альтернативи арешту або застави стає вкрай обмеженою".
Грушовець зауважив, що ще одним фактором, який впливає на посилення тиску правоохоронних органів є політичний контекст.
"Обшук – це лише один з інструментів впливу. І він один з найдієвіших, адже не тільки створює юридичні ризики, а й чинить серйозний психологічний тиск, змушуючи багатьох змінювати позицію або відмовлятись від боротьби", - казав він.
При цьому він особливо зазначив обшуки у адвокатів.
"Тільки за останні кілька місяців зафіксовано серію обшуків у помешканнях та офісах адвокатів, проведених без судових ухвал та без належного обґрунтування невідкладності. Були випадки, коли правоохоронці вилучали носії інформації, що містять адвокатську таємницю, без участі представника Ради адвокатів. У підсумку це створює атмосферу тиску на адвокатів як учасників кримінального процесу, що прямо підриває гарантії права на захист", - сказав він, нагадавши, що профільні професійні організації вже кілька разів публічно заявляли про неприпустимість таких дій та системність проблеми.
Коментуючи можливі механізми захисту від неправомірних дій Грушовець зазначив, що "українські реалії такі, що суд нерідко стає частиною тієї ж правоохоронної системи. Відсоток випадків, коли суд визнає слідчі дії незаконними, залишається вкрай низьким".
Зі свого боку, партнер юридичної фірми Sayenko Kharenko Сергій Смірнов зазначив, що на стадії досудового розслідування суди не завжди звертають увагу на порушення під час проведення обшуку, це також стосується питань дослідження складеного протоколу, відеозапису процесу проведення обшуку, а також безпосередньо підстав для отримання відповідного дозволу на проникнення до володіння.
"В багатьох випадках необхідно прикласти чимало зусиль та аргументації, щоб привернути до таких порушень увагу суду, однак у підсумку це дійсно може дати гарний результат, зокрема, "є досить багато практики як Верховного Суду, так і судів нижчих інстанцій, за якої отримані з порушеннями докази не приймаються до уваги судом".
"В деяких випадках це призводить і до виправдувальних вироків. Однак до цього моменту може пройти не один рік, у той час як наслідки проведення обшуків відчуваються вже одразу", - констатував він.
За спостереженнями Смірнова, кількість обшуків вже багато років тримається на стабільно високому рівні і охоплює майже всі основні категорії кримінальних проваджень, передусім економічні.
"Наша практика підтверджує, що така тенденція продовжує не лише зберігатися, а в деяких сферах (державні закупівлі, сплата податків тощо) навіть суттєво посилюється. При цьому наразі все частіше мають місце випадки, коли обшуки тривають декілька днів поспіль (в нашій практиці є обшуки тривалістю і кілька тижнів)", - сказав він.
Смірнов зауважив, що "не завжди обшук є єдино можливим чи виправданим кроком, дуже часто в компанії є змога/бажання добровільно надати всі необхідні документи та інформацію, але правоохоронці у встановленому порядку навіть не звертаються до них".
Смірнов зазначив, що в практиці Sayenko Kharenko вимога наявності належним чином оформленої ухвали слідчого судді у більшості випадків виконується. В той же час для для захисту від неправомірних дій правоохоронців про проведенні обшуків Смірнов радить виявити та належним чином зафіксувати кожне порушення. Подальші дії можуть включати судовий напрямок, подачу скарг до наглядового органу та/або керівництва вищого рівня, а також інші процесуальні дії. Крім того, в деяких випадках варто розглянути варіанти звернення до спеціалізованих суб’єктів, які опікуються питаннями захисту бізнесу.
"В нашій практиці є достатньо успішних проектів із застосуванням зазначених інструментів", - підкреслив Смірнов.
