Мережева освіта може стати ключем до розвитку шкіл під час війни - засновниця ліцею ім. Чурюмова

Мережева освіта здатна вирішити проблеми, з якими сьогодні стикається система освіти в Україні, заявила засновниця Наукового ліцею імені Клима Чурюмова Ірина Жданова.

"Стає все більш очевидним, що освіта - це питання національної безпеки, виживання України. На мою думку, освіта має бути, по-перше, мережевою, по-друге, спеціалізованою і, по-третє, людяною", - сказала Жданова на пресконференції "Якою має бути освіта в часи війни: план дій" в агентстві "Інтерфакс-Україна" у четвер.

За її словами, мережевий підхід дозволяє вирішити проблему нестачі вчителів і забезпечити доступ до якісної освіти у віддалених громадах та за кордоном. Зокрема, вона повідомила, що близько 2 млн українських дітей перебувають за кордоном, і лише 30% з них, за даними ЮНЕСКО, продовжують навчатися за українською програмою. При цьому якість викладання технічних і природничих предметів за кордоном часто нижча за українську.

"Мережева освіта може дати доступ до якісної української освіти незалежно від місця проживання дитини - чи то прикордонна громада, Одеса, чи інша країна", - підкреслила Жданова.

Вона зазначила, що для реалізації цієї ідеї критично важливим є організація гібридного навчання, яке поєднує онлайн- та офлайн-форму. Приклад Наукового ліцею імені Клима Чурюмова, де апробували модель, розроблену Фондом "Відкрита політика", показав, що онлайн-навчання природничих наук може бути ефективним.

Освітянка також наголосила на значенні колаборації шкіл із університетами, коледжами та позашкільними закладами. При цьому, за її словами, освіта має залишатися комплексною, поєднуючи точні науки, технології та мистецтво.

"Наприклад, вивчаєш писанки на уроках: там робиш писанки й одночасно вивчаєш тему симетрії, або робиш витинанки й вивчаєш теж різні типи симетрії, або поєднуєш музику, фізику та оптику", - пояснила Жданова.

Водночас популяризаторка математики, кандидатка фізико-математичних наук Ірина Єгорченко зазначила, що у дітей у невеликих містах і громадах часто немає можливості обрати клас технічного спрямування. Таким чином у країні почала спостерігатися гостра нестача людей із достатнім рівнем технічних знань.

"Жодної потреби в тому, щоб навчати велику кількість дітей із таким суперолімпіадним фізико-математичним профілем, немає. Потрібна звичайна масова середня освіта, яка потім дає можливість навчатись на інженерних спеціальностях, IT-спеціальностях, а також на математичних спеціальностях і спеціальностях середньої освіти - фізика, математика, хімія, біологія, інформатика", - сказала вона.

"Зараз освіта така, якою вона категорично не має бути в часи війни,  якщо Україна хоче вижити. Не може бути пріоритетом освіти навіть в мирній розвиненій країні легкість, комфортність, непотрібність зусиль - якщо країна не хоче прямувати до деградації. Розмови про індивідуальну освітню траєкторію є, але зараз в реалізації бажань та освіті відмовляють саме дітям, які хочуть навчатись, хочуть вивчати на високому рівні математику та природничі науки - якщо їм не пощастило жити в великому місті та їхні батьки не можуть оплатити приватну школу плюс англійську на високому рівні плюс доступ до літератури та навчальних ресурсів англійською. Провідні діячі гуманітарної сфери, які вважають, що українським дітям потрібні тільки емоційний інтелект, мова та історія, не хочуть розуміти, що вони не залишають нашим фізико-математичним дітям без спеціальних переваг в сім'ї нічого іншого, крім російських джерел - де зараз і математика переповнена імперською пропагандою. Або не залишають шансів та зацікавлення та повноцінну середню освіту," – вважає Єгорченко.

Завідувач кафедри біотехнології Київського авіаційного інституту, нейробіолог, кандидат біологічних наук Олексій Болдирєв відзначив, що останніми роками значно зменшилася кількість людей, які вступають на фармацевтичні спеціальності, а рівень знань у природничих науках помітно погіршився.

"Дійсно, університетам треба спускатися вниз - до шкіл, працювати зі школами, допомагати дітям, які не отримали достатніх знань через слабкий рівень викладання у школах, скажімо м’яко. Особливо це стосується фізики, хімії, біології, математики", - сказав він.

Ще одним пріоритетом Жданова назвала безпечний доступ до навчання у бомбосховищах і захищених просторах та увагу до психоемоційного стану дітей, особливо в умовах війни.

За словами Жданової, для впровадження змін необхідне використання сучасних інструментів маркетингу, менеджменту та нових моделей фінансування середньої освіти, зокрема за підтримки донорів.

Вона підкреслила, що відтестована модель мережевої спеціалізованої освіти, яку ліцей застосовує вже близько восьми років, може стати прикладом для масштабування по всій країні.