Експерти закликають до мілітаризації суспільства та оновлення безпекової архітектури держави
У контексті триваючої агресії РФ та геополітичних змін політичні діячі та експерти закликають до системної мілітаризації суспільства, посилення обороноздатності держави та формування нової моделі безпекових гарантій.
Таку думка озвучено в ході дискусії на тему "34-ий День Незалежності України: чи вдасться відстояти суверенітет держави?" у пресцентрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" в п'ятницю.
За словами кандидата політичних наук, керівника проєкту "Інформаційна оборона" Фонду "Відкрита політика", волонтера АТО і ЗСУ Ігоря Жданова, мілітаризація має стати ключовим елементом державної політики. Йдеться про формування поваги до військових і ветеранів, підвищення соціального статусу військовослужбовців, забезпечення гідного рівня оплати праці та створення сучасних Збройних сил України, оснащених високотехнологічним озброєнням і технікою.
"Повинна бути мілітаризація нашого суспільства. Це повага до військових, повага до ветеранів, створення культу армії, високий соціальний статус офіцерів і солдат з відповідною зарплатою. Створення сучасних збройних сил України, які оснащені надсучасною зброєю і технікою. Боротьба із корупцією, тому що це мінус наші податки і мінус наше бюджетне оснащення армії,"- підкреслив він.
Окремо Ігор Жданов наголосив на необхідності розвитку фундаментальної наукової освіти та створення власного програмного комплексу, що дозволить Україні ефективно реагувати на глобальні виклики.
Він додав, що у ході перемовин у Вашингтоні вперше було озвучено можливість надання Україні гарантій безпеки, аналогічних до п’ятої статті Вашингтонського договору НАТО - йдеться про потенційне розміщення військових контингентів союзників на території України та забезпечення прямої військової підтримки у разі нової агресії.
За попередньою інформацією, США не планують участі наземних військ, однак розглядається варіант повітряної компоненти - створення безпольотної зони для російських літаків і ракет. Проти такої ініціативи виступили Китай та РФ.
Наголошується, що будь-які домовленості щодо мирного врегулювання чи територіальних компромісів мають бути легітимізовані українським народом - шляхом референдуму або виборів.
Економічну ситуацію в Україні прокоментував доктор економічних наук, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.
"Традиційно, з моєї точки зору, економіка є дуже важливою, але на сьогоднішній день доля України вирішується на фронті. Вся економіка має бути підпорядкована військовому захисту України, тому що якщо ми військово програємо, то далі, в принципі, якісь розмови про розвиток економіки або про якісь інші речі практично не мають ніякого сенсу", - сказав він.
Українська економіка демонструє стійкість, однак ця стійкість є результатом значних зусиль і залишається вразливою, в умовах війни економічна політика вимагає реалістичного планування та ефективного використання ресурсів.
Значну увагу в ході дискусії було приділено питанню зовнішнього фінансування. Україна, як зазначалося, критично залежить від міжнародної допомоги, що вимагає не лише активної роботи з партнерами, а й демонстрації ефективного використання отриманих коштів. На думку експертів, прозорість і результативність у цьому напрямку можуть стати запорукою подальшої підтримки з боку донорів.
Ігор Бураковський висловив обережний оптимізм - за даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, бізнес та підприємства демонструють високий рівень адаптації до умов війни, водночас серед ключових проблем підприємці називають дефіцит робочої сили, питання фізичної безпеки, а також потребу у фінансовій підтримці.
Окремо було порушено питання енергетичної безпеки. У зв’язку з втратою контролю над Запорізькою АЕС, наслідками підриву Каховської ГЕС та регулярними атаками на енергетичну інфраструктуру, Україна змушена шукати нові моделі виробництва та передачі електроенергії. Було відзначено, що транспортна система працює на межі своїх можливостей, що створює додаткові ризики для експорту та імпорту. Цифровізація стала важливим чинником економічної та військової стійкості, водночас зростає потреба у посиленні кібербезпеки, що вимагає системної роботи на державному рівні.
У контексті євроінтеграції, Україна продовжує підготовку до відкриття переговорних розділів з Європейським Союзом. Експерти наголосили, що процес інтеграції має не лише економічне, а й безпекове значення, особливо з огляду на зміну підходів самого ЄС до глобальних та регіональних викликів.
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначив, здобуття незалежності у 1991 році саме в Україні відбулося мирним шляхом, однак подальші десятиліття позначилися поступовою втратою військово-промислового потенціалу, що, на його думку, стало одним із чинників вразливості України перед агресією РФ. На момент розпаду СРСР Україна володіла значним арсеналом озброєння, включаючи ядерну зброю, стратегічну авіацію та десятки тисяч одиниць бронетехніки. Протягом 1990-х і початку 2000-х років значна частина цього потенціалу була утилізована, розпродана або виведена з бойового складу.
Відсутність системної політики щодо збереження оборонного потенціалу призвела до того, що Україна зустріла події 2014-го та 2022-го років без належної військової спроможності, підкреслив Коваленко. Водночас, попри обмежені ресурси, Збройні сили України за підтримки міжнародних партнерів змогли стримати наступальні дії РФ та суттєво виснажити її бойовий потенціал.
У цьому контексті він наголосив на важливості розвитку українського військово-промислового комплексу, який, за словами учасників дискусії, демонструє позитивну динаміку. Виробництво озброєння зростає, а Сили оборони України отримують сучасну техніку, що дозволяє ефективно протидіяти агресору.
Підтримка армії та оборонної промисловості має стати не лише стратегічною метою, а й ключовим пріоритетом державної політики. Від цього, на його думку, залежатиме не лише завершення війни, а й здатність України формувати власну позицію у міжнародному діалозі, і висловив переконання, що саме стійкість, технологічна модернізація та політична суб’єктність дозволять Україні не лише зберегти незалежність, а й забезпечити її на десятиліття вперед, підкреслив Олександр Коваленко.
