Другий президент України (1994-2005) Леонід Кучма наголошує на важливості забезпечення українською владою єдності у внутрішній політиці та прозорої послідовності дій - у зовнішній в умовах війни з РФ.

"У внутрішній політиці - це внутрішня єдність. На початку великої війни вона в нас була. Армія, суспільство і влада, можна сказати, були монолітом. Навіть усередині політикуму на якийсь час зникла гризня. Сьогодні це вже не так", - сказав Кучма в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання, що, на його думку, слід змінити у внутрішній і зовнішній політиці країни, щоб поліпшити ситуацію.

Він зазначив, що в суспільстві почали проявлятися численні протиріччя. "Так, не змінилося головне: як і раніше, ми об’єднані ненавистю до ворога. Але в нас стало менше порозуміння між собою. На відміну від панікерів та провокаторів, я не кажу, що це наближає поразку. Але це точно віддаляє перемогу", - зазначив другий президент.

У зовнішній політиці, за словами Кучми, "було б корисно, щоб повернулася зрозуміла послідовність".

Він зазначив, що торік у глобальній комунікації України з'явився "такий собі плюралізм". "Я розумію, чому так відбувається. Одні наші тези має почути колективний Захід, а інші - глобальний Південь. Одні - захисники фундаментальних західних цінностей, інші - прибічники "бізнесу як раніше" з Росією. Одні - рішучі "яструби", інші - обережні "миротворці". Так, ми маємо донести до кожного адресата "його" тезу. Але проблема в тому, що звучать вони одночасно. І за бажання можна побачити в них непослідовність – а таке бажання є у багатьох наших партнерів", - зазначив Кучма.

Другий президент зазначив, що країни-партнери чудово розуміють, чому Україна проводить таку різнопланову комунікацію, "але це багатоголосся дає їм можливість прикидатися наївними". "Мовляв, як же так? Якщо Україна збирає саміти про необхідність миру, як можна говорити про поставки їй зброї?", - пояснив він.

При цьому Кучма зауважив, що не хоче давати нинішній владі рекомендації чи поради, лише наголосив на тому, що вважає найважливішим.